У Україні "професія" арбітражного керуючого з'явилася більше одинадцяти років тому з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство"" № 784 - XIV від 30.06.1999який набув чинності 01.01.2000. Зважаючи на постійний динамічний розвиток суспільства, а також багатоманітність та еволюцію суспільних відносин, створюються передумови до нових додаткових вимог, що висуваються до арбітражних керуючих.
Сьогодні арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) визначається фізична особа, яка має ліцензіювидану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Крім того, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) встановив особливі вимоги до кандидатури арбітражного керуючого, зокрема, це має бути фізична особа - суб' єкт підприємницької діяльностіяка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника або кредитора.
Згідно новим тенденціям, які прослідковуються в проекті Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (нова редакція) " №8531 від 18.05.2011, вимоги до кандидатури арбітражного керуючого значно змінюються: арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має повну вищу освіту, має стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців, в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.
|
Дмитро Шпенов народний депутат заслужений юрист України |
На шкода, ні нинішній стан розмов, ні зазначені нові тенденції, не задовольняють повною мірою споживи державних та комунальних підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і т.д. в процедурі банкрутства. Одноособовий учасник в процедурі банкрутства таких підприємств, яким є арбітражний керуючий, не спроможний виконати на високому рівні значний обсяг аналітичної, експертної та управлінської роботи, обумовленої законодавством. Під годину банкрутства транснаціональних компаній, які мають складну структуру, здійснюють свою діяльність в різних галузях економіки, як в середині країни, так і на зовнішніх ринках, постає необхідність звертатися за допомогою до економістів, оцінювачів, менеджерів (управителів) худе. Отже, арбітражні керуючі для забезпечення виконання своїх зобов'язань змушені залучати на договірних засідках інших осіб та спеціалізовані організації.
Таким чином, доцільно, щоб арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) могла бути в тому числі і юридична особа, яка має відповідну ліцензію. До такої юридичної особини на законодавчому рівні необхідно закріпити додаткові, підвищені вимоги, а саме наявність у своєму штаті таких фахівців : юрист, економіст, менеджер, оцінювач, аудитор, фінансист, фахівець у галузі управління промисловим підприємством, тобто особа, яка не менш як п'ять років обіймала керівну посаду або входила до складу органу управління на промисловому підприємстві, не менш як три арбітражних керуючих худе. Керівник такої юридичної особини повинний мати вищу юридичну або економічну освіту та досвід роботи арбітражним керуючим не менше 3 років.
Інститут юридичних осіб - арбітражних керуючих ефективно діє в Сполучених Штатах Америки : при банкрутстві у ряді випадків може бути призначена корпорація.
Тобто, мова йде про необхідність зміни норм законодавства в частині кола суб' єктів, які можуть здійснювати діяльність з арбітражного управління. Також на користь встановлення можливості призначення арбітражними керуючими юридичних осіб висловлюються і керівники федеральної служби Росії з фінансового оздоровлення та банкрутства.
Покладення на юридичних осіб функцій арбітражних керуючих не спричинить суттєвих змін у процедурі банкрутства |
Покладення на юридичних осіб функцій арбітражних керуючих не спричинить суттєвих змін у процедурі банкрутства. Однак воно створить гарантії ефективного, професійного та комплексного здійснення повноважень арбітражного керуючого. Додатковим захистом для боржника і кредиторів має слугувати інститут гарантії діяльності юридичних осіб - арбітражних керуючих. Для отримання ліцензії арбітражного керуючого, юридична особа повинна сплатити одноразовий, безповоротний платіж, який буде обліковуватись на казначейському рахунку або у банку і слугуватиме гарантією у випадку протиправних дій юридичної особини, яким заподіяно збитки. Розмір такої гарантії - це предмет дискусії, проте він повинний бути суттєвим. У такому випадку належним чином будуть захищені як інтереси боржника, так і інтереси кредиторів. Юридичні особини як арбітражні керуючі будуть більш конкурентоздатні, ніж фізичні особині, які не мають достатнього персоналу.
Сьогодні питання інституту юридичних осіб - арбітражних керуючих є предметом багатьох дискусій під година конференцій, семінарів, навчальних тренінгів для арбітражних керуючих худо. Попри деяку суперечність і незвичність цього інституту, правники вважають, що інститут юридичних осіб - арбітражних керуючих має право на життя.
Мною, як народним депутатом України, було подане ряд відповідних поправок до проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо вдосконалення процедур банкрутства та особливостей ліцензування діяльності арбітражних керуючих) №6612 від 30.06.2010 та до проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедур банкрутства" №7329 від 04.11.2010. Зазначені проекти законів вже прийняті в першому читанні Верховною Радою України.
Крім того, на сьогоднішній день у Верховній Раді України зареєстровано більше десяти законопроектів, предметом регулювання яких є банкрутство чи відновлення платоспроможності. Також зареєстрована нова редакція урядового проекту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Створення сприятливого правового поля для становлення і повноцінного функціонування інституту арбітражних керуючих-юридичних осіб цілком залежить від політичної волі законодавчої влади.
