13 квітня 2011 р. відповідно до Законом "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабмін прийняв постанова № 461регулююче порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів.
1. Категорія складності як чинник, що визначає порядок прийняття об'єкту в експлуатацію
Постановою № 461 передбачено два типи процедур прийняття об'єктів в експлуатацію:
1) спрощену - для архітектурно і технічно нескладних об'єктів (так званих об'єктів I - III категорій складності), в т.ч. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових і дачних будинків, і
2) стандартну - для складніших об'єктів (IV - V категорій складності).
|
Тимур Бондарев керівний партнер АТ Arzinger |
Категорію складності об'єкту будівництва від I до III встановлює сама проектна організація і замовник будівництва. Що стосується категорій IV - V, їх привласнення має бути врегульоване Кабінетом Міністрів України, проте на сьогодні такий порядок урядом не затверджений. У зв'язку з цим, до прийняття такого положення слід керуватися Положенням ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальних принципів забезпечення надійності і конструктивності безпеки будівель, споруд і будівельних конструкцій і основ" (із цього приводу Минрегионстрой нещодавно опублікував лист - ред.).
2. Спрощена процедура введення в експлуатацію: плюси і мінуси
Спрощена процедура введення об'єкту в експлуатацію не припускає якого-небудь узгодження з органами державної влади або місцевого самоврядування. І навіть Інспекція архітектурно-будівельного контролю фактично не видає ніякого дозвільного документу - вона лише проводить реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатаціїоформленого самим замовником будівництва.
Більше того, Інспекція не проводить ніяких перевірок об'єкту на предмет відповідності зведеного об'єкту проектній документації, вимогам будівельних норм і стандартів.
З одного боку, така спрощена процедура дозволить істотно прискорити завершуючий етап будівництва. З макроекономічної точки зору така швидка процедура введення об'єктів в експлуатацію значно підвищує привабливість України як для локальних, так і для іноземних девелоперів.
З іншого боку, спрощена процедура введення в експлуатацію застосовується до тих об'єктів будівництва, які фактично зводяться без реального контролю з боку Інспекції чи яких-небудь інших уповноважених органів державної влади. Зокрема, для спорудження об'єктів I - III категорій складності на сьогодні скасовані вимоги до обов'язкової комплексної експертизи проектної документації, а також немає необхідності отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт.
Більше того, відносно індивідуальних садибних житлових будинків, садових і дачних будинків до 2-х поверхів з площею до 300 м.кв, проектна документація взагалі може не розроблятися (ч. 2 ст. 27 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності"). Зважаючи на усе сказане вище слідує вивід: питання відносно відповідності зведених об'єктів I - III категорій складності державним будівельним нормам, в т.ч нормам відносно надійності і безпеки конструкцій, фактично лежить в площині сумлінності замовника, генерального підрядника і генерального проектувальника (за наявності).
На додаток слід зазначити, що ніяким нормативним актом на сьогодні не передбачений контроль за правильністю привласнення об'єкту будівництва тієї або іншої категорії складності. У зв'язку з цим, у держави немає реальних механізмів виявлення і попередження неправильного (в т.ч. умисне) віднесення об'єкту будівництва проектною організацією до тієї або іншої категорії складності. Не важко припустити, що така надмірна свобода в діях забудовників може спричинити можливі зловживання з їх боку з метою прискорення і здешевлення процесу будівництва.
3. Стандартна процедура введення в експлуатацію: що змінилося
Стандартна процедура введення в експлуатацію практично не піддалася змінам: алгоритм дій припускає складання акту готовності об'єкту, проведення перевірки Інспекцією архітектурно-будівельного контролю з наступною видачею сертифікату відповідності.
Головна новела, передбачена Постановою № 461, полягає в тому, що віднині Акт готовності об'єкту в експлуатацію не вимагає узгодження з виконкомом місцевої ради або місцевою державною адміністрацією або іншими органами.
Нагадаємо, що раніше, згідно з попереднім порядком введення завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію, акт готовності повинен був у письмовій формі узгоджуватися виконкомом місцевої ради або місцевою державною адміністрацією, а також "органами, уповноваженими законом брати участь в прийнятті в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів". Враховуючи розмитість такого формулювання на практиці, під такими "органами" розумілися і пожежники і органи санітарно-епідеміологічного контролю. Віднині така практика буде скасована.
| ВИСНОВОК |
В цілому, не можна не відмітити позитивного зрушення назустріч девелоперам, які, як, напевно, ніхто інший, до недавніх пір відчували тиск бюрократичних узгоджувальних і дозвільних процедур. Більше того, жевріє надія, що спрощення процедури будівництва здешевить нерухомість, і, в першу чергу, житлову.
Проте зважаючи на усе вищевикладене, необхідно серйозно замислитися над тим, щоб надмірна свобода і гонитва за здешевленням будівництва не спричинила які-небудь негативні наслідки. Ми переконані, що контроль і перевірка на відповідність державним будівельним нормам з боку Інспекції просто-таки потрібні незалежно від складності об'єкту, що зводиться.
