Головна мета, якої треба досягти в новому проекті Трудового кодексу (ТК) - це збалансувати інтереси працедавця і працівника, а також передбачити ефективні механізми соціального діалогу. Проте нинішня редакція законопроекту далека від досягнення цієї мети (ЛІГА :ЗАКОН раніше вже писала про проект в матеріалі "Фабрики робітником"? - ред.).
Втім, деякі важливі для ринку праці проблеми новий проект ТК все ж вирішить. Однозначно позитивним моментом в проекті є прагнення законодавця на рівні кодексу максимально врегулювати питання, які зараз регламентовані підзаконними нормативними актами або звичаями ділового обороту. Передусім, йдеться про процедурі прийому на роботу, перекладу, звільнення, залучення до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.
У проекті Трудового кодексу також передбачена презумпція існування трудових стосунків у разі, якщо такі "прикривалися" цивільно-правовими договорами. Відповідно до частини 10 статей 6 проекту правом визнавати цивільно-правові стосунки трудовими наділяються органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства або суди.
Документ містить ліберальні норми, які дозволять легалізувати трудові стосунки в малому бізнесіправда, це стане можливим багато в чому за рахунок зниження гарантій трудових прав працівників. Наприклад, працедавець (суб'єкт малого підприємництва) наділяється в кодексі правом самостійно встановлювати правила внутрішнього розпорядку, виплачувати заробітну плату 1 раз на місяць. Він не зобов'язаний укладати колективний договір.
|
Сергій Сильченко, кандидат юридичних наук, партнер ЮФ ILF |
В той же час проект Трудового кодексу містить істотні недоліки. Так, наприклад, він розширює перелік підстав для звільнень працівника. При цьому деякі з цих підстав носять спірний характер. Наприклад, відсутність людини на роботі і інформації про нього більше 4-х місяців є основою для звільнення. Між тим, діючий Цивільний кодекс безвісно відсутньою визнає людину, про яку не було відомостей більше одного року.
Проект передбачає можливість за угодою з працівником встановлювати відпустку без збереження заробітної плати на термін припинення робітщо фактично легалізував латентне безробіття. Є ризик, що працедавець примушуватиме працівника йти в довгострокову неоплачувану відпустку під загрозою звільнення. Крім того, в кодексі передбачений неефективний спосіб вирішення трудових суперечок в комісіях з трудових спор. Передбачається, що рішення повинне прийматися консенсусом, проте це нездійсненно на практиці. Нині чинний КЗоТ передбачає ухвалення рішення більшістю голосів, і саме такий механізм слід закріпити в проекті.
Проект багато в чому зберігає декларативний характер в частині забезпечення прав працівників в сфері охорони праці, прав жінок з дітьми, неповнолітніх і інвалідів. Так, наприклад, відповідно до статті 118 проекту збережена заборона на звільнення з роботи самотніх матерів, що мають дітей у віці до 15 років. Проект практично в повному об'ємі зберіг існуючі правила числення і надання відпусток, хоча на практиці вони дотримуються тільки в державному секторі економіки.
Сьогодні єдиною силою, здатною захищати інтереси працівників, є профспілки. Між тим, новий Трудовий кодекс обмежує права нових і нечисленних профорганізацій, забезпечуючи монополію Федерації профспілок України і ряду великих всеукраїнських організацій, багато хто з яких дискредитував себе в очах працівників. Недивно, що багато положень нового ТК є предметом критики незалежних профспілок (про це також йшла мова в матеріалі "Лицарі" круглого столу " - ред.).
