Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Влада vs. людина

11.29, 16 липня 2010
1940
2

Окремі нюанси судових суперечок з органами державної влади

Не секрет, що нерідко представники органів державної влади зловживають наданими їм державою правами і виходять за рамки наявних повноважень, виносячи відносно суб'єктів господарювання незаконні ухвали, здійснюючи незаконні дії або, навпаки, незаконно не діючи.

Одним із способів захисту суб'єктів господарювання від свавілля чиновників є захист інтересів в судовому порядку.

Розгляд таких суперечок, зокрема, регламентований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 7 частин 1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень являється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі у виконання делегованих повноважень.

Зміни в судовій практиці відносно оскарження дій (бездіяльності) правоохоронних органів

Необхідно відмітити, що до недавнього минулого в порядку адміністративного судочинства можна було оскаржити, зокрема, незаконна бездіяльність правоохоронних органів.

Такий спосіб захисту інтересів був цікавий, передусім, завдяки можливості використовувати ч. 2 ст.71 КАС Українизгідно якої обов'язок доведення правомірності рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача (у справах про протиправність рішень, дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень).

Так, адміністративні суди брали до розгляду і виносили рішення по позовах суб'єктів господарювання, а також громадян про зобов'язання зробити дії до органів прокуратури, підрозділів міністерства внутрішніх справ та ін. (наприклад, якщо за заявою про скоєння злочину в терміни, передбачені законом, не виноситься відповідна процесуальна ухвала, що на практиці зустрічається досить часто).

Нерідко, за результатами розгляду таких суперечок судами визнавалася незаконною бездіяльність правоохоронних органів, а також суд зобов'язував винести відповідний процесуальний документ. Необхідно також відмітити, що такі позови являлися досить дієвими для правоохоронних органів і стимулювали їх до виконання своїх обов'язків відповідно до вимог закону.

Проте, останнім часом, Вищий адміністративний суд України, активно оприлюднить практику Верховного Суду України, де позиція останнього відносно розгляди вищезгаданих позовів до правоохоронних органів зводиться до наступного.

У одному зі своїх останніх інформаційних листів "Відносно застосування окремих норм процесуального права під час розгляду адміністративних справ" від 19.05.2010 р. № 708/11/13-10аналізуючи визначення юрисдикції справ про оскарження дій, бездіяльності органів дізнання, досудового слідства, оскарження яких не передбачене Карно-процесуальним кодексом УкраїниВищий адміністративний суд України вказує на позицію Верховного Суду України, згідно якої виробництво в таких справах підлягає закриттюоскільки повноваження прокурора при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами Карно-процесуального кодексу України, і тим самим унеможливлюється розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.

Т. е. з одного боку Вищий адміністративний суд України визнає, що оскарження дій, бездіяльності органів дізнання, досудового слідства не передбачено Карно-процесуальним кодексом України, а з іншого боку, унеможливлює розгляду таких позовів в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідні повноваження прокурора регламентовані тим же Карно-процесуальним кодексом України.

На питання, яким же чином оскаржити дії вищезгаданих правоохоронних органів, суди відповіді не надають.

Захист інтересів бізнесу в спорах з контролюючими органами

На сьогодні найпоширенішими є спори з податковими органами, а також з державною інспекцією з контролю за цінами.

Оскарження рішень, винесених податковими органами, державною інспекцією з контролю за цінами, дій або бездіяльності вказаних органів здійснюється в порядку, передбаченому КАС України.

Спори по позовах суб'єктів господарювання до органів податкової служби, а також до державної інспекції з контролю за цінами, про відміну їх рішень, визнанню незаконними дій або бездіяльності вже стали звичними і досить успішно використовуються в якості інструменту для захисту суб'єктами господарювання своїх прав і інтересів.

Окрему нішу в судовій практиці займають спори по позовах контролюючих органів до суб'єктів господарювання.

Держорган може звернутися до суду, якщо це право прямо передбачено законом

При цьому, суб'єктам господарювання необхідно мати на увазі, що у контролюючих органів далеко не в усіх випадках є право на поводження з позовом до суду.

Так, статтею 104а також п. 4 статті 17 КАС Українипередбачено, що суб'єкт владних повноважень (у нашому випадку - вищезгадані контролюючі органи) може звертатися до адміністративних судів у випадках, передбачених законом.

Інакше кажучи, у контролюючих органів право на звернення до адміністративного суду виникає за наявності як мінімум 2 складових:

1) якщо надане право передбачене саме законодавчим актом (тут акцентується увага саме на законодавчому акті, тобто у разі, якщо право передбачено підзаконним нормативним актом - постановою, положенням, інструкцією і так далі, то таке право у суб'єкта владних повноважень не виникає);

2) якщо законодавчим актом прямо передбачено право на звернення до суду з конкретним позовом (стягнення санкцій, визнання недійсним угоди за конкретними обставинами та ін.).

На практиці знання вищезгаданих нюансів допоможе суб'єктові господарювання закривати виробництва по позовах, які не відповідають вимогам закону, ще до розгляду справи по суті.

В якості прикладу, що наочно ілюструє позитивний досвід і практичні аспекти розгляду позовів контролюючих органів, можна привести позов Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до ТОВ "Укрнефтегазэнерго" про зобов'язання допустити представників інспекції до проведення перевірки.

26 травня 2010 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив клопотання юристів ЮК "Ващенко, Бугай і партнери", які представляли інтереси відповідача в цьому процесі, і закрив виробництво в цій адміністративній справі на основі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до останнього ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Річ у тому, що чинним законодавством України повноваження Держінспекції регламентовані підзаконним нормативним актомщо, відповідно до ст.104 КАС України, унеможливлює розгляду таких позовів в порядку адміністративного судочинства.

Підводячи підсумок цього огляду, хочеться відмітити, що бізнесу не варто пасувати перед беззаконням чиновниківа варто відстоювати свої інтереси в судовому порядку, що, як показує практика, нерідко буває ефективним і дієвим інструментом.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему