У різних державах інститут попереднього податкового регулювання (який включає і надання податкових роз'яснень) має свої особливості, але в цілому спрямований на те, щоб в тій або іншій мірі понизити податкові риски в підприємницькій діяльності. В деяких випадках подібні інструменти носять характер угоди, обов'язкової для платника податків і податкового органу. На жаль, Україна не може похвастати таким рівнем розвитку своєї системи оподаткування, і незалежні дослідження досить відверто вказують на це (ні для кого не секрет, що дослідження про простоту сплати податків, що проводиться Всесвітнім банком, Міжнародною фінансовою корпорацією і аудиторською компанією PricewaterhouseCoopers, визначили Україні 181 місце з 183-х. У інших аналогічних дослідженнях Україну також можна знайти у кінці списку). Сказати, що несхвальні оцінки якось вплинули на ситуацію, що склалася, на жаль, не можна. Поява постанови КМ України від 27 січня 2010 року №86 - чергове тому підтвердження.
Податкове роз'яснення
Законодавче регулювання інституту податкових роз'яснень в Україні достатнє лаконічно. Підпункт 4.4.2 статей 4 Закони України № 2181 - III є фактично єдиним джерелом регулювання податкових роз'яснень на рівні закону. Є декілька уточнюючих підзаконних актів: Порядок надання податкових роз'яснень, затверджений постановою КМУ від 16 травня 2001 роки № 494і Порядок надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 12 квітня 2003 № 176. З недавнього часу перелік таких джерел поповнився вказаною вище постановою № 86.
Серед основних принципів дії податкових роз'яснень, встановлених законодавством, можна виділити наступні:
- податкові роз'яснення можуть видавати тільки контролюючі органи (згідно ст. 2 Закони № 2181 - III контролюючими органами, окрім податкових, також являються митні органи, органи Пенсійного фонду України і органи фондів державного соціального страхування. Для цілей отримання податкових роз'яснень цей перелік є вичерпним);
- податкові роз'яснення можуть бути індивідуальними, т. е. адресовані конкретній особі, і узагальнювальними (можуть бути використані будь-яким платником податків);
- будь-яка відповідь відповідного контролюючого органу є податковим роз'ясненням;
- індивідуальне податкове роз'яснення не є податковим роз'ясненням для третьої особи (яке не є його адресатом);
- податкове роз'яснення не є нормативно-правовим актом і не є обов'язковим для платника податків або суду;
- платник податків має право отримати податкове роз'яснення;
- платник податків не може притягати до відповідальності у разі, коли податкове роз'яснення, яким він керувався, змінене, відкликане, надане нове або видано узагальнювальне податкове роз'яснення.
Звичайно ж, низка запитань, пов'язаних з отриманням і дією податкових роз'яснень, залишалася відкритою і викликала на практиці різні тлумачення, але в цілому можливість отримати позитивне податкове роз'яснення розглядалася як важливий елемент зменшення податкових ризиків. У багатьох випадках "потрібний" лист податковою міг служити досить вагомим аргументом в дискусіях з інспектором під час перевірки. Виручити могло навіть "чуже" індивідуальне роз'яснення, опубліковане в пресі!
Недоліки
|
Іван Юрченко: "податкові органи можуть видати лист, що прямо суперечить діючому узагальнювальному податковому роз'ясненню" |
Відверто "слабкою ланкою" в питанні існування податкових роз'яснень завжди була "крихкість" їх існування. Дія листа може бути припинена у будь-який момент - для цього не обов'язково дотримувати які-небудь формальності, не треба навіть відкликати лист, можна просто видати інше (що на практиці привело до одночасного існування декількох укладень податкових органів з одного і тому ж питання, але повністю протилежних по сенсу). Податкове роз'яснення може бути і просто проігноровано податковими органами.
Узагальнювальне податкове роз'яснення займає в ієрархії податкових роз'яснень вище положення, оскільки затверджується наказом центрального контролюючого органу. Законодавство припускало регулярне узагальнення правозастосовної практики в оподаткуванні, в т. ч. виданих індивідуальних роз'яснень, і видання узагальнювальних податкових роз'яснень, але на практиці цього не сталося. Число виданих узагальнювальних податкових роз'яснень дуже невелике порівняно із загальнодоступними "листами".
Юридична роль узагальнювального податкового роз'яснення також залишає бажати кращого: наприклад, податкові органи можуть видати лист, що прямо суперечить діючому узагальнювальному податковому роз'ясненню. Прикладом може служити нещодавно активно обговорювані питання оподаткування фізичних осіб - нерезидентів. Незважаючи на існування узагальнювального податкового роз'яснення, затвердженого наказом №50 від 29 січня 2004 року22 вересня 2009 року були видані ряд листів ДПАУ (наприклад, № 9345/6/17-0716 від 22 вересня 2009 р.)у яких робилися висновки, прямо протилежні положенням узагальнювального роз'яснення. В якості обгрунтування сказано, що узагальнювальне роз'яснення не може мати пріоритету перед законом.
Новий порядок
Такий стан справ існував досить тривалий час, поки Держкомпідприємництва України не помітив, що платники податків позбавлені права на судовий захист у разі отримання листа (т. до. такі листи не можуть бути оскаржені в суді), що не задовольняє їх, і волею доль у вихорі президентської гонки Кабінет Міністрів затвердив вже відому постанову № 86, приписуюче видання податкових роз'яснень виняткове у формі узагальнювальних роз'яснень, які підлягають твердженню наказом відповідного центрального контролюючого органу.
На даний момент законність видання роз'яснень у вигляді листів під знаком питання, оскільки постанова КМУ № 86 чітко наказує видавати тільки узагальнювальні роз'яснення з твердженням їх наказами. Проте це не стикується з нормами підпункту "г" пункту 4.4.2 Закону № 2181 - IIIяким передбачена можливість видання роз'яснень у будь-якій формі… (продовження статті - в щотижневому аналітичному виданні "ЮРИСТ & ЗАКОН" (випуск №1)).
