Після ухвалення у січні закону, який де-факто скасовує Господарський кодекс, перед бізнесом і громадами постала низка питань стосовно подальшої роботи. Тепер створення деяких форм підприємств забороняється. Яка подальша доля вже існуючих компаній? Розбираємося разом із керівником практики банківського та фінансового права PwC в Україні Вадимом Романюком.
Вступ
28 лютого 2025-го року набрав чинності Закон "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб". Однією з ключових змін Закону є скасування Господарського кодексу України (тому цей Закон спрощено називають "Закон про скасування ГК").
Серед інших численних змін окрему увагу юридичної спільноти привернула заборона створення юридичних осіб у деяких "архаїчних" організаційно-правових формах. До заборонених форм тепер належать державне підприємство, комунальне підприємство, спільне комунальне підприємство, приватне підприємство, іноземне підприємство, дочірнє підприємство, підприємство об'єднання громадян, підприємство споживчої кооперації.
Закон про скасування ГК установлює чимало правил і положень щодо державних та комунальних підприємств. Водночас долю "приватних" підприємств урегульовано лише широкими мазками. І в цій статті ми спробували спрогнозувати теоретичні, а можливо й практичні складнощі, які на них очікують (далі по тексту для зручності використовуємо термін "Приватні підприємства", розуміючи такі організаційно-правові форми: приватне підприємство, іноземне підприємство, дочірнє підприємство, підприємство об'єднання громадян і підприємство споживчої кооперації).
Що передбачає Закон про скасування ГК
Станом на сьогодні в ЄДР налічуються десятки тисяч Приватних підприємств. На відміну від державних і комунальних підприємств, Закон про скасування ГК не містить прямої вимоги щодо необхідності ліквідації чи перетворення Приватних підприємств на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
Але чи все так просто? Пропонуємо підсумувати основні положення Закону про скасування ГК, які застосовуються до Приватних підприємств:
1) З 28-го серпня 2025-го року неможливо буде створити нове підприємство в організаційно-правовій формі Приватного підприємства (втім, навряд чи це когось цікавить з практичної точки зору, адже нові підприємства в таких організаційно-правових формах вже давно не реєструються);
2) З 28-го серпня 2025-го року на Приватні підприємства поширює дію Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ("Закон про ТОВ") у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами;
3) До 28 серпня 2028-го року статути Приватних підприємств підлягають приведенню у відповідність із Законом;
4) Якщо до 28 серпня 2028-го року власник Приватного підприємства не прийняв рішення про його припинення, до регулювання його діяльності з 29 серпня 2028-го року застосовуються положення Закону про ТОВ, що регулюють діяльність ТОВ, а статут Приватного підприємства у частині, що суперечить Закону про ТОВ, є недійсним.
То які є реальні обов'язки Приватних підприємств?
Із зазначених вище положень можна говорити, що Закон про скасування ГК передбачає для Приватних підприємств такий собі "Обов'язок Шредінгера": припис привести у відповідність статут є, але санкцій за його невиконання немає. Законодавець пішов більш м'яким шляхом і передбачив правові наслідки для тих підприємств, які не приведуть статути у відповідність до вимог Закону. Як зазначено вище, до них застосовуватимуться положення Закону про ТОВ, а статути будуть недійсними в частині, що суперечать Закону про ТОВ.
Зазначена правова конструкція не є новою для української законотворчості. Досить схожі положення було передбачено в порівняно новому Законі про ТОВ (який було прийнято в 2018-му році).
Процитуємо, що писав Закон про ТОВ: "Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю."
Схожість (хоч і не тотожність) положення в Законі про скасування Господарського кодексу видно неозброєним оком. Пропонуємо пригадати, з якими практичними наслідками стикнулись товариства з обмеженою відповідальністю. У принципі, жодне товариство не несло (і досі не несе) негативних наслідків у разі неприведення статуту у відповідність до вимог Закону про ТОВ зі спливом річного строку, і може й до сьогодні спокійно жити зі старим статутом. Однак тільки до того моменту, поки йому не знадобиться внести зміни до реєстраційних даних, які містяться в статуті (наприклад, зміна місцезнаходження чи збільшення статутного капіталу). У такому разі статут доведеться повністю оновити під час чергового звернення до реєстратора.
На мій погляд, схожа доля може чекати й Приватні підприємства. Вони можуть нічого не робити зі своїми внутрішніми документами аж до того моменту, поки вони не звернуться до державного реєстратора, аби зареєструвати якусь зміну в своїй діяльності. І цілком можливо, що в момент такого звернення їм треба буде оновити свій статут й привести його у відповідність до вимог Закону про ТОВ. І в такому разі виникає ще одне, найбільш критичне питання, про яке ми пишемо нижче.
Чи потрібне перетворення Приватного підприємства на ТОВ?
Як ми зазначали вище, на відміну від державних і комунальних підприємств, Закон не передбачає обов'язку для Приватних підприємств провести формальну процедуру ліквідації або перетворення на ТОВ. Проте чи не є цей обов'язок "прихованим"?
Як ми розібрались вище, існує цілком реальний ризик того, що під час чергового звернення до реєстратора після 28 серпня 2028 року необхідно буде привести свій статут у відповідність до вимог Закону про ТОВ.
Формально, тепер Приватне підприємство має відповідати всім вимогам до товариств з обмеженою відповідальністю, передбаченим Законом про ТОВ. Одна з перших статей цього Закону (стаття) говорить "Найменування товариства має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додаткової відповідальністю)".
Таким чином, у разі якщо після 28-го серпня 2028-го року статут Приватного підприємства не буде містити його назву та організаційно-правову форму (ТОВ), це буде формально невідповідністю вимогам Закону. А чи зможе Приватне підприємство просто змінити назву, не проходячи процедуру перетворення? Такий підхід був би обґрунтованим і в Україні була схожа практика для акціонерних товариств. Так, Закон "Про акціонерні товариства", прийнятий у 2008 році, прямо передбачав таке положення: "Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення".
На жаль, Закон про скасування Господарського кодексу не містить подібної норми. За відсутності таких положень, я не здивуюсь, якщо державні реєстратори займуть позицію, що привести статут Приватного підприємства у відповідність до вимог Закону не буде можливим інакше як шляхом перетворення. І в разі необхідності проведення реєстраційних дій після 28 серпня 2028-го року Приватне підприємство може постати перед необхідністю проведення процедури перетворення, яка є досить довготривалою та бюрократичною процедурою з купою прихованих ризиків для компанії.
Замість висновків
Звісно, потенційні наслідки та ризики для Приватних підприємств - це питання досить далекої перспективи і навряд чи є підстави серйозно переживати прямо зараз. Багато чого ще може змінитись за більш ніж три роки.
Серед перехідних положень Закону про скасування ГК є обов'язок для Кабінету Міністрів України до 28 березня 2026-го року подати на розгляд ВРУ пропозиції щодо внесення змін до законів України з метою приведення їх у відповідність із цим Законом.
Цілком ймовірно, що вже в цьому проекті закону буде більш чітко врегульовано питання приведення діяльності Приватних підприємств у відповідність до вимог Закону про скасування ГК та Закону про ТОВ (зокрема, що таке приведення діяльності у відповідність не є перетворенням і не потребує застосування процедури припинення). Таке чітке положення дасть змогу досягнути мети, яку вірогідно ставив законодавець: по максимуму перевести бізнес з архаїчних організаційно-правових форм до звичних ТОВок, створивши для цього прості та зрозумілі умови.
Вадим Романюк,
керівник практики фінансового та банківського права
PwC в Україні
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються в новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
