Оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної старанної служби (далі - органів ГИС) в порядку адміністративного судочинства можна тільки у тому випадку, якщо старанний документ видав адмінсуд. До такого висновку можна прийти, проаналізувавши рішення ВАСУ.
Суть суперечки полягала в наступному. Позивач подав адміністративний позов про визнання дій ГИС неправомірними і просив скасувати постанову органу старанної служби. Так, як судами першої і апеляційної інстанції в позові було відмовлено на тій основі, що такі спори не розглядаються в порядку адміністративного судочинства Позивач подав касаційну скаргу у ВАСУ, посилаючись на норми статті 181 КАСУу якій вказано, що рішення ГИС можуть бути оскаржені в адміністративному суді.
ВАСУ, розглянувши скаргу в касаційному порядку в позові відмовив, пославшись на те, що дії/бездіяльність органів ГИС відносно виконання рішень господарських і цивільних судів в порядку адміністративного судочинства оскарженню не підлягають. А саме, ВАСУ вказав, що згідно ч. 2 ст. 85 Закону "Про старанне виробництво" і п. 2 постанови Пленуму ВСУ № 14 скарга на дії/бездіяльність органів ГИС подається до суду, який видав старанний документ. У теж час стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії/бездіяльність органів ГИС про виконання рішень, визначень, постанов госпсудів тільки в госпсуд, який розглядав відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ХПК). Така позиція судів пов'язана з тим, що процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний із справою по якому суд забезпечив захист порушених прав.
Єдина практика розгляду скарг на дії або бездіяльність органів ГИС в адміністративних судах ще не напрацьована |
Виходячи з вищевикладеного можна зробити укладення, що на сьогодні практика адмінсудів така, що оскарження рішень, дій або бездіяльності органів ГИС, її посадовців (у разі, якщо за результатами розгляду скарги керівником ГИС не було прийнято позитивне для скаржника рішення) подається до суду, який видав старанний документ.
Не можна не відмітити, що така практика розгляду скарг на дії ГИС не те, щоб суперечить законодавству, але значно обмежує можливості скаржника. Адже з одного боку відміна неправомірних рішень держорганів (яким є ГИС) відноситься до компетенції адміністративних судів, а з іншого боку норми ХПК і Закону "Про старанне виробництво" вказують на обов'язковість подачі скарги до суду, який видав старанний документ.
Самі посадовці ГИС визнають, що єдиної практики в цьому питанні не існуєвона ще судами не напрацьована. Саме тому суди іноді "відфутболюють" позивачів, придумуючи нехитрі формулювання з тим, щоб уникнути розгляду суперечки. Щоб уникнути цього, краще всього оскаржувати вищезгадані правопорушення до суду, який видав старанний документ.
