Повна перевірка декларацій НАЗК: підстави, строки, порядок проведення

З початком воєнного стану в Україні в лютому 2022 року було призупинене обов'язкове подання електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв'язку із активними бойовими діями та через практичну неможливість зібрати всі необхідні документи для заповнення декларацій.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким Е-декларування було відновлене, у зв'язку з чим наприкінці 2023 року та на початку 2024 року відбулося масове подання декларацій за 2021 - 2023 роки.

Однією з важливих функцій Національного агентства з питань запобігання корупції є проведення повних перевірок декларацій державних службовців.

Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 (у редакції наказу НАЗК від 13.11.2023 № 256/23).

Першим етапом перевірки декларації є оцінка її ризиків, яка здійснюється програмними засобами реєстру декларацій за результатами проведеного логічного та арифметичного контролю.

Якщо раніше пріоритетним для відбору декларації до проведення повної перевірки був рівень посади службовця, то зараз вирішальним є показник ризикованості його декларації.

Логічний контроль декларацій

Логічний контроль передбачає аналіз зв'язків між різними елементами декларації, узгодженості з деклараціями попередніх періодів з метою виявлення невідповідностей та логічних помилок.

Основні етапи логічного контролю

1. Перевірка внутрішньої узгодженості даних:

• Перевірка правильності заповнення полів: Аналіз даних на предмет відповідності формату та змісту. Наприклад, перевірка, чи правильно заповнені поля про доходи, майно, фінансові зобов'язання. При цьому додаткова увага звертається до розділів декларації, в яких декларант зазначив про те, що відомості про предмет декларування йому не відомі або член сім'ї декларанта не надав інформацію, необхідну для внесення до декларації.

• Аналіз взаємозв'язків між даними: Перевірка логічної узгодженості між різними розділами декларації. Наприклад, якщо декларант зазначає велику кількість майна, але не вказує відповідних доходів, це може викликати підозри.

2. Перевірка узгодженості з попередніми деклараціями:

• Порівняння з попередніми деклараціями: Аналіз змін у майновому стані декларанта порівняно з попередніми періодами. Незрозумілі або раптові зміни можуть свідчити про можливі порушення.

3. Перевірка даних з іншими джерелами:

• Аналіз відкритих джерел та баз даних: Залучення інформації з інших державних реєстрів, баз даних і відкритих джерел для перевірки достовірності даних, зазначених у декларації.

Арифметичний контроль декларацій

Арифметичний контроль передбачає перевірку правильності числових даних, що містяться у декларації, а також їх сумарних значень.

Основні етапи арифметичного контролю

1. Перевірка правильності арифметичних розрахунків:

• Перевірка сум доходів і витрат: Аналіз правильності розрахунків загальних сум доходів, витрат та інших фінансових показників. Наприклад, сума витрат чи вартість набутого майна/немайнових прав не може перевищувати суми доходів за відповідний період та суми наявних на початок періоду декларування грошових коштів декларанта чи членів його сім'ї.

• Перевірка відповідності майнових даних: Аналіз правильності обчислення вартості майна та його відповідності задекларованим доходам. Для цього НАЗК використовує дані, які наявні в державних реєстрах (наприклад, при купівлі-продажу транспортного засобу у реєстрі МВС міститься інформація про його ціну).

2. Перевірка відповідності між різними розділами декларації:

• Співставлення даних про доходи і витрати: Аналіз відповідності між доходами та витратами декларанта. Якщо витрати значно перевищують доходи, це однозначно викликає підозру.

3. Аналіз змін у майновому стані:

• Порівняння з попередніми деклараціями: Перевірка змін у майновому стані декларанта на предмет логічної та арифметичної узгодженості.

Результатом здійснення оцінки ризиків декларації є розрахований показник рейтингу ризику декларації, з урахуванням якого здійснюється відбір декларацій для проведення їх перевірки.

Підстави для проведення повної перевірки декларацій

Повна перевірка декларацій проводиться у порядку черговості на підставі оцінки ризиків та, зокрема, може бути ініційована НАЗК на підставі таких критеріїв:

1. Суттєві зміни у майновому стані: Наявність значних змін у майновому стані посадовця порівняно з попередніми періодами.

2. Скарги та заяви громадян: Одержання скарг або заяв від громадян, громадських організацій або інших державних органів про можливі порушення у декларації.

3. Виявлення ризиків корупції: Аналітичні дані або інші докази, що свідчать про можливі корупційні ризики або невідповідності у поданих деклараціях.

Строки проведення повної перевірки декларацій

Днем початку строку проведення повної перевірки вважається наступний робочий день за днем автоматизованого розподілу обов'язків щодо її проведення на уповноважену особу.

Про початок проведення повної перевірки не пізніше наступного робочого дня за днем початку такої перевірки уповноважена особа через персональний електронний кабінет інформує суб'єкта декларування шляхом надсилання повідомлення.

Законодавство України встановлює конкретні строки для проведення повної перевірки декларацій:

1. Первинний строк перевірки: НАЗК має здійснити повну перевірку декларації протягом 120 календарних днів з дня початку строку її проведення.

2. Подовження строку перевірки: У разі необхідності, строк перевірки може бути продовжений на додаткові 60 календарних днів. Подовження строку має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Порядок проведення повної перевірки декларацій

Порядок проведення повної перевірки декларацій НАЗК включає такі етапи:

1. Прийняття рішення про перевірку: На підставі одержаних даних або скарг НАЗК приймає рішення про початок повної перевірки декларації.

2. Аналіз поданих декларацій: Уповноважені особи НАЗК проводять детальний аналіз поданих декларацій, зокрема, перевіряють достовірність і повноту наданої інформації, точність задекларованих активів.

Достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими НАЗК під час проведення контролю та повної перевірки.

При встановленні точності оцінки задекларованих активів НАЗК аналізує та порівнює відомості щодо вартості задекларованих активів з ринковою вартістю (ціною) таких або аналогічних активів на дату їх набуття.

3. Запити до інших органів: У разі необхідності НАЗК може звертатися до інших державних органів, банківських установ, підприємств або організацій для отримання додаткової інформації або підтвердження даних.

4. Комунікація з декларантом: За потреби, НАЗК може звернутися до декларанта із запитом про надання пояснень та копій підтвердних документів. Відповідь на запит НАЗК щодо надання пояснень та документів має бути надана декларантом протягом 10 робочих днів від дня отримання такого запиту.

5. Складання довідки: На основі зібраної інформації та проведеного аналізу НАЗК складає довідку щодо достовірності та повноти поданої декларації. У цій довідці визначається:

- точність задекларованих активів даним, отриманим з наявних у НАЗК джерел;

- наявність/відсутність ознак конфлікту інтересів;

- наявність/відсутність ознак незаконного збагачення;

- наявність/відсутність ознак необґрунтованості активів.

6. Погодження довідки у керівництва: Довідка про результати повної перевірки декларації подається на розгляд керівництва НАЗК, яке приймає остаточне рішення (погодження або повернення довідки) щодо наявності або відсутності порушень у декларації.

7. Повідомлення про результати: Декларант та відповідні державні органи повідомляються про результати перевірки та прийняте рішення.

Під час повної перевірки НАЗК використовує такі джерела інформації:

1) відомості, отримані з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;

2) документи та/або інформація, що надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей, а також законності джерел отриманих доходів;

3) документи та/або інформація, у тому числі з обмеженим доступом, що надходять (отримані) від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав;

4) відомості із медіа, мережі Інтернет, інших джерел інформації, які стосуються конкретного суб'єкта декларування та/або членів його сім'ї, містять інформацію про ринкову вартість (ціну) об'єктів декларування та інші фактичні дані, що можуть бути перевірені;

5) всі наявні в Національному агентстві відомості, у тому числі:

• отримані Національним агентством під час проведення перевірок інших декларацій, поданих суб'єктом декларування та/або членами його сім'ї, іншими особами;

• зібрані під час здійснення контролю декларацій за допомогою програмних засобів Реєстру, моніторингу способу життя суб'єкта декларування, спеціальної перевірки;

• зібрані в результаті розгляду повідомлень викривачів, інших суб'єктів звернення;

• отримані під час реалізації повноважень щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контролю за дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції;

6) інформація та/або документи, отримані від правоохоронних органів, у тому числі з матеріалів кримінальних проваджень, дозвіл на використання яких та посилання у документах Національного агентства на які наданий слідчим, детективом або прокурором відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Наслідки повної перевірки декларацій

За результатами повної перевірки декларації НАЗК можуть бути прийняті такі рішення:

1. Відсутність порушень: У разі підтвердження достовірності та повноти поданої декларації НАЗК не вживає додаткових заходів.

2. Виявлення порушень: У разі виявлення порушень НАЗК може ініціювати дисциплінарне, адміністративне або кримінальне провадження проти посадовця.

Зокрема, за декларування недостовірних відомостей:

- без грошового вираження - декларант може понести дисциплінарну відповідальність;

- на загальну суму від 100 ПМ до 500 ПМ - адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП;

- на загальну суму більше 500 ПМ - кримінальну відповідальність за ст. 366-2 КК України.

3. Внесення змін до декларації: Декларант може бути зобов'язаний внести зміни або доповнення до декларації для усунення виявлених невідповідностей.

Сергій Маркевич,

адвокат з кримінальної практики

ЮК "RIYAKO & PARTNERS"

Скористайся найгарячішою пропозицією - Summer program від LIGA ZAKON! Твоя знижка на нову LIGA360 для контролю бізнес-ризиків й ухвалення рішень. Забезпеч всю команду інформацією і економ більше з кожною додатковою ліцензією.