Відновлення системи електронного декларування в Україні має велике значення для підвищення ефективності боротьби з корупцією. Ефективна система електронного декларування майна важлива для запобігання незаконному збагаченню посадових осіб та виявлення корупційних правопорушень.
Електронне декларування майна дає можливість громадянам та ЗМІ отримувати доступ до інформації про майно посадових осіб. Це сприяє публічному контролю і забезпечує відкритість діяльності влади.
10 жовтня 2023 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану».
Вказаним Законом доповнено перелік суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700- VII), а саме, особовий склад штатних військово-лікарських комісій.
Також доповнено перелік осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті та подають декларацію за минулий рік протягом 10 календарних днів з дня включення до складу відповідної комісії.
Суб'єкти декларування, такі як військовослужбовці Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройні Сили України та інші військові формування, а також поліцейські поліції особливого призначення, які під час воєнного стану залучені до ведення бойових дій, повинні подати відповідні декларації не пізніше ніж за 90 календарних днів з дня закінчення цих подій або звільнення з військової служби (служби в поліції).
|
Альона Поночовна |
Проте відповідно до вимог Закону № 1700-VII зобов'язані подати декларацію у загальному порядку суб'єкти декларування з числа військовослужбовців:
- які знаходяться на вищих посадах в уряді, апаратах міністерств, органах виконавчої влади, системі правосуддя або відряджені на такі посади;
- які складають військово-лікарські комісії, лікарсько-льотні комісії або відряджені на ці посади;
- які служать у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені на ці посади (за винятком рядового складу підрозділів охорони цих центрів);
- які займаються підготовкою, організацією та проведенням оборонних закупівель, укладанням контрактів, а також контролем за якістю товарів, робіт і послуг в оборонних закупівлях.
Зміна ролі роз'яснень НАЗК
Відтепер роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) матимуть лише рекомендаційний характер. Це свідчить про те, що вони мають роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, а тлумачення, яке дає НАЗК щодо правильності заповнення декларації, не є правилом для всіх суб'єктів декларування.
Зміни в строках та порядку подання виправлених декларацій
Збільшено строк, упродовж якого після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію, з 10 днів до 30 днів.
Якщо суб'єкт декларування притягується до відповідальності за невідправлення декларації або за виявлення недостовірної інформації в ній, підтвердженої рішенням суду або Національного агентства, він повинен подати відповідну декларацію, включаючи виправлену версію з правдивими даними, протягом 10 днів.
У разі якщо суб'єкт декларування виявить неточності у своїй декларації після закінчення строку для подання виправлення, але до початку повної перевірки Національним агентством, він може написати листа з поясненням причин таких неточностей та додати підтверджувальні документи. У такому випадку Національне агентство розгляне ці відомості під час повної перевірки декларації.
Потрібно більше роз'яснень і аналітики щодо нормативного акта? Спробуйте Legal Solution. Воно допоможе швидко зорієнтуватися в складних правових питаннях та дізнатися, як саме застосовуються НПА у вашій галузі. Замовте рішення за посиланням.
Що нового чекає суб'єктів декларування?
Особи, які мали обов'язок подати декларацію відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII), але не зробили цього у 2022 - 2023 роках, повинні подати свої декларації до 31 січня 2024 року.
Відтепер суб'єкти декларування можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, за умови, якщо одноразова вартість одного подарунка не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб і загальна сума подарунків від однієї особи або групи осіб протягом року не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Водночас обмеження щодо вартості подарунків не поширюється, зокрема, на подарунки, які одержуються особами, які знаходяться у службовому відрядженні, у вигляді відшкодування або покриття витрат на це, якщо ці витрати фінансуються з державного або місцевого бюджету, міжнародних міжурядових організацій, міжнародної технічної допомоги або витрати покриває організатор (співорганізатор) відрядження.
Доходи, отримані у формі коштів як відшкодування або покриття витрат, пов'язаних зі службовим відрядженням, не підлягають декларуванню згідно із пунктом 3 частини другої статті 23 Закону № 1700-VII.
Це означає, що коли працівнику (суб'єкту декларування) виплачують добові під час його службового відрядження, ці кошти не вказуються у декларації.
Виняток для народних депутатів
Встановлено виняток для об'єктів нерухомості, які перебувають у користуванні депутата в оренді або на іншому праві користування і за які він отримує компенсацію відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України». Цей виняток застосовується в разі, якщо площа такої нерухомості не перевищує 75 квадратних метрів.
Зміни в порядку декларування об'єктів нерухомості
Нова редакція абзацу третього частини другої статті 46 Закону № 1700-VII передбачає, що дані про об'єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло у суб'єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (тобто 183 дні).
Тобто абзац третій частини другої статті 46 Закону № 1700-VII доповнили тим, що обов'язковою умовою для внесення даних про об'єкт декларування є те, що цей об'єкт перебував у володінні або користуванні суб'єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду.
Таким чином, якщо об'єкт декларування перебував у суб'єкта декларування менше, аніж 30 днів до останнього дня звітного періоду, то вказаний об'єкт не підлягає зазначенню у декларації за звітний період.
Як державним службовцям зручніше опрацьовувати великі масиви законодавчої інформації? Всі потрібні інструменти надасть LIGA360. Найповніша база НПА та судової практики з можливостями аналізу. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
Набуття об'єктів нерухомості та транспортних засобів до обрання на посаду
Відповідно до нового Закону НАЗК може ігнорувати під час проведення повної перевірки декларації підстави, за якими суб'єкт декларування або члени його сім'ї набули об'єкти нерухомості та транспортні засоби, які перебували у їх власності до моменту обрання (призначення) особи на посаду, через яку вперше виник обов'язок подавати декларації.
Воєнний стан та нерухомість закордоном. Нові правила декларування
Суб'єктам декларування можуть не розголошувати інформацію про розташування об'єктів за межами території України, за винятком країни та регіону або іншої адміністративно-територіальної одиниці найвищого рівня, якщо цей об'єкт є фактичним місцем проживання члена сім'ї особи, яка має обов'язок декларувати своє майно та майнові права.
Розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII), серед іншого, доповнено пунктом 213, яким встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, суб'єкти декларування мають право не зазначати в декларації відомості про місцезнаходження (крім країни та регіону або іншої адміністративно-територіальної одиниці найвищого рівня, за наявності) одного об'єкта, передбаченого пунктами 2, 21 частини першої статті 46 цього Закону, що розташований за межами України та є місцем фактичного проживання члена сім'ї суб'єкта декларування.
Пунктами 2, 21 частини першої статті 46 Закону №1700-VII передбачено, що у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право та об'єкти незавершеного будівництва, об'єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності, на які не зареєстроване в установленому законом порядку.
Ця правова норма введена з метою забезпечення особистої безпеки суб'єктів декларування та членів їхньої сім'ї. Під час воєнного стану, особливо коли йдеться про об'єкти, розташовані за кордоном, викладена інформація може порушити особисту безпеку власників цих об'єктів. Тому право на невказування точного місцезнаходження є важливим засобом захисту особистої безпеки суб'єктів декларування та членів їхніх родин.
Проте необхідність забезпечення прозорості та контролю над майновим станом громадян є однією з основних цілей законодавства про декларування. Відсутність інформації про місцезнаходження об'єкта, навіть під час воєнного стану, може створювати можливість для приховування або недекларування майна, що порушує прозорість та може сприяти корупції.
Існує ризик, що суб'єкти декларування зловживатимуть цією нормою. Наприклад, особи можуть намагатися приховати своє майно, розташоване за кордоном, шляхом простого вказання його як «Інше право користування», навіть якщо це не відповідає дійсності.
Відсутність точної інформації про місцезнаходження об'єкта може ускладнити розслідування випадків корупційних правопорушень, тим більше в умовах воєнного стану.
Варто звернути увагу на те, що пунктом 214 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» установлено, що суб'єкти декларування, які скористалися передбаченим пунктами 212, 213 цього розділу правом не зазначати визначені відповідним пунктом відомості, зобов'язані подати декларації за відповідні звітні періоди з усіма відомостями, визначеними статтею 46 цього Закону, не пізніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ».
Отже, важливо враховувати, що право не зазначати інформацію про розташування об'єктів за межами території України не звільняє суб'єктів декларування від обов'язку подати повну декларацію із всіма іншими відомостями, які передбачені статтею 46 Закону № 1700-VII, у строк не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану.
Загалом, право не зазначати місцезнаходження об'єктів за кордоном під час воєнного стану є як позитивним нововведенням, яке забезпечує безпеку суб'єктам декларування та членам їх сімей, так і негативним, створюючи ризики для зловживань недобросовісними суб'єктами декларування у майбутньому.
Отже, аналізуючи зміст Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», можна дійти висновку про те, що воєнний стан в Україні вніс свої корективи та призвів до змін у правилах декларування майна та майнових прав осіб, які повинні подавати такі декларації під час дії воєнного стану.
Альона Поночовна,
радниця, Адвокатське об'єднання «АЗОНС»
Як державному службовцю зручно ознайомитись із правовою картиною дня та контролювати зміни? LIGA360: Органи влади надасть інструменти для моніторингу законодавства та судової практики, дозволить автоматично аналізувати великі обсяги документів. Більше переваг за посиланням.
