(Не)замінимі судді

Перше призначення судді - випробування не лише для нього, але для осіб, спори між якими йому доведеться судити. І не лише тому, що досвід у такого судді може бракувати, але і тому, що термін його повноважень через п'ять років повинен закінчитися, і до обрання його Верховною Радою безстроково він не може ні розглядати справи, ні приймати рішення. Як бути за ситуації, коли в ході судового процесу термін повноважень судді закінчився, розбиралася ЛІГА :ЗАКОН.

Владний голова

Для того, щоб зрозуміти, як відбувається процедура заміни судді у зв'язку із закінченням терміну його повноважень, слід звернути увагу на ст. 24 Закони "Про судоустрій України". Згідно п. 3 ч.1 цієї статті голова місцевого суду на підставі акту про призначення на посаду судді або обрання суддею безстроково чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ. Він же, згідно п. 1 ч. 1 ст. 24 Закони "Про судоустрій України" здійснює організаційне керівництво діяльністю суду. Аналогічні повноваження покладені на голову апеляційного суду (ст. 28 Закону "Про судоустрій України").

Отже, саме голова суду повинен як оформляти наказ про припинення повноважень судді, так і призначати нових суддів для розгляду справ, що перебували у веденні цього судді. Виняток становлять лише адміністративні суди, в яких згідно Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по впровадженню автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах" вже впроваджений автоматичний розподіл справ між суддями.

Підтверджує цей вивід і судова практика. Так, в постанові від 18.01.2007 № 44/639 ВХСУ дійшов висновку, що за змістом ст. 28 Закону "Про судоустрій України" голова апеляційного суду має повноваження по формуванню колегій суддів для розгляду справ. Отже, його розпорядження про зміну колегії суддів є достатньою основою для призначення нового складу колегії суддів у справі.

Але як змусити голову суду видати відповідне розпорядження? Чи треба для цього писати клопотання?

Як стверджує адвокат, старший юрист правової групи "Павленко і Побережнюк" Костянтин Довбняу більшості випадків можна обійтися і без клопотання. Але якщо все ж така необхідність виникла, то його можна подавати з посиланням на норми Закону "Про судоустрій України" регулюючих повноваження глав судів. Також, на думку юриста ЮК "Правовий Альянс" Олександри Фролковой, "сторона у справі може звернутися до голови суду з клопотанням про вжиття заходів по своєчасному розгляду судової справи у терміни, передбачені ст. 157 ГПКшляхом передачі справи у виробництво іншого судді" (детальніше див. "Експертну думку").

Якщо ж голова суду не призначає нового суддю і ігнорує звернення із цього приводу, то таку бездіяльність цілком можна оскаржити в адміністративному суді. Адже здійснюючи повноваження голови суду (а не судді!) особа здійснює не функції правосуддя, а владні управлінські функціїа тому цілком може вважатися суб'єктом владних повноважень.

Підтвердженням цьому служить визначення ВСУ від 15.01.2004 у якому той дійшов висновку, що "рішення, дії і бездіяльність посадових та службових осіб суду, які шляхом неналежної організації руху справи поза межами суднового засідання створюють перешкоди щодо реалізації процесуальних прав особам, які беруть доля у справі, можуть бути оскаржені до суду в порядку цивільного судочинства". Оскільки це рішення приймалося до формування адміністративних судів, то логічно замінити в нім цивільне судочинство на адміністративне. І тоді з'являються усі підстави для оскарження бездіяльності голови суду в порядку адміністративного судочинства.

Втім, таке теоретичне обгрунтування на практиці може і не спрацювати, а тому можна застосувати і інші заходи дії на голову суду (детальніше про ці методи см "Експертна думка").

Початкові наслідки

Ні процесуальні кодекси, ні інші закони України не встановлюють процедуру заміни судді у зв'язку із закінченням терміну його повноважень. Процесуальні кодекси містять лише наслідки заміни судді. Згідно ст. 159 ГПК у разі заміни одного з суддів під час судового розгляду справа розглядається спочаткущо пов'язано з необхідністю дотримання принципу безпосереднього розгляду справи суддею. При цьому з якого саме "почала" (попереднього засідання або розгляду справи по суті) теж однозначно не вказано.

Процесуальна форма заміни судді у зв'язку із завершенням його повноважень судді, і наслідки такої заміни якнайповніше вказані в ст. 150 КАС. Згідно з нею суд відкладає розгляд справи у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відведення чи з інших причин). При цьому згідно ч. 5 ст. 150 КАС у таких випадках розгляд справи починається спочатку.

Згідно ж ст. 191 ГПК і ст. 77 ХПК відкладення розгляду справи можливе тільки у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді. При цьому якщо в ст. 159 ГК ще вказані загальні наслідки заміни судді (розгляд справи спочатку), то в ХПК не вказано і цього. А тому складно однозначно сказати, як повинна проходити заміна судді в цих випадках. Швидше за все, аналогічно закону, ця процедура, як і в адміністративному процесі, повинна супроводжуватися винесенням визначення про відкладення розгляду справи.

Що ж до визначення моменту, з якого справа повинна розглядатися "спочатку", то, швидше за все, цей момент включає проведення як безпосередньо судового засідання, так і попереднього засідання. Підставою для такого висновку служить ст. 173 ГПКзгідно якої розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього засідання. Хоча в згаданій постанові ВХСУ 18.01.2007 № 44/639, суд вкладав в поняття розгляд справи по суті небагато інший сенс: заслуховування пояснення представників сторін, дослідження матеріалів справи.

Своїми думками відносно можливих механізмів дії на голову суду, що затягує призначення нового судді, з ЛІГА :ЗАКОН поділилися адвокат, старший юрист, правової групи "Павленко і Побережнюк" Костянтин Довбня і юрист ЮК "Правовий Альянс" Олександра Фролкова.

Костянтин Довбня : "Більшість суддів прекрасно обізнана про момент припинення термінів своїх повноважень і намагаються завершити розгляди справ що знаходяться у них у виробництві до настання відповідного моменту. Якщо ж розгляд справи затягується, а у судді підходить момент закінчення повноважень, то, як правило, глава суду за власною ініціативою або по зверненню самого судді, проводить заміну судді у справі.

Особи, що беруть участь в розгляді справи на підставі загальних процесуальних норм про права обов'язках цих осіб в судочинстві, а також з посиланням на норми Закону "Про судоустрій України" регулюючих повноваження глав судів кожна з інстанцій можуть звернутися з клопотанням на ім'я глава відповідного суду про заміну судді, чий термін повноважень підходить до завершення. Але при цьому слід враховувати, що діючі норми процесуальних кодексів прямо не передбачають обов'язок глави суду провести заміну судьі в даному випадку".

Подачі адміністративного позову у разі затягування вирішення питання про заміну судді у такому разі теоретично є можливим, але практично слід враховувати, прямому обов'язку у глави суду провести таку заміну або терміни її проведення законом не передбачені. Крім того, подачі позову в даному випадку лише додасть до основного судового процесу ще один, де вирішуватиметься питанням, хто ж займатиметься цим основним судовим процесом. Таким чином, навіть допускаючи можливість подачі подібного адміністративного позову, практично результат його подачі може стати навіть швидше негативним.

У разі не реагування керівництва суду на питання про необхідність провести заміну судді, адекватнішим буде проінформувати про ситуацію, що склалася керівництво суду вищестоящої інстанції, рада суддею, Вища рада юстиції, які зможуть оперативно втрутитися в ситуацію, що склалася.

У укладенні хотілося ще раз відмітити, що як правило, питання, пов'язані з подальшим розглядом справ суддею у якого закінчуються повноваження вирішуються судами у рамках чинного законодавства, а певні тимчасові затримки з проведенням заміни судді у справі і подальшим його розглядом, частенько пов'язані з великим навантаженням судів в цілому".

Олександра Фролкова: "Відповідно до ст. 157 ГПК суд розглядає справи впродовж розумного терміну, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про відновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках по клопотанню сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд визначенням може продовжити розгляд справи, але не більше ніж на один місяць.

Згідно п. 2 постанови Пленуму ВСУ "Про терміни розгляду судами України кримінальних і цивільних справ" від 01.04.1994г. № 3 головам судів рекомендовано вживати необхідні заходи по вдосконаленню організації роботи працівників судів, зміцненню виконавської дисципліни, посиленню контролю за своєчасним розглядом судових справ.

Таким чином, можна дійти висновку, що сторона у справі може звернутися до голови суду з клопотанням про вжиття заходів по своєчасному розгляду судової справи у терміни, передбачені ст. 157 ГПК, шляхом передачі справи у виробництво іншого судді.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 111 Закону "Про судоустрій України" одним з повноважень Ради суддів є здійснення контролю за організацією діяльності судів.

Таким чином, у разі, якщо голова суду не реагує на заявлене стороною клопотання про передачу справи іншому судді, необхідно звернутися з відповідною заявою або скаргою в Раду суддіву якій вказати про бездіяльність голови суду з проханням вжити відповідні заходи по своєчасному розгляду справи".

У разі закінчення повноважень судді, голова суду зобов'язаний самостійно або по клопотанню однієї із сторін видати розпорядження про заміну судді. Якщо він цього не зробив, то такі його дії можуть бути оскаржені як у вищестоящі органи, включаючи Раду суддів, так і в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж заміна судді таки сталася, то слід чекати, що розгляд справи проводитиметься з початку, тобто, починаючи з попереднього засідання.