Вилучення майна рф в Україні: як працює механізм

Підстави та порядок примусового вилучення в Україні об'єктів права власності рф та її резидентів визначає Закон України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" від 03.03.2022 р. № 2116-IX.

Прийняття цього Закону має важливе значення для формування механізму відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації, оскільки вилучене майно можна буде використати в майбутньому як одне із джерел відшкодування збитків, завданих Україні та її громадянам унаслідок бойових дій.

Згідно із Законом рф - держава, яка рішенням ВР відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року визнана державою-агресором і здійснює збройну агресію проти України.

Примусове вилучення здійснюють як щодо майна держави-агресора, так і щодо майна її резидентів. Вилучення здійснюють із мотивів суспільної необхідності (ураховуючи випадки, за яких це вимагається військовою необхідністю) на користь України та ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті, стратегічної важливості та ефективності.

Об'єктами права власності рф та її резидентів вважають рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно, що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать рф та її резидентам.

До категорії резидентів віднесені:

• юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є російська федерація;

• юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є російська федерація та/або у яких російська федерація прямо або опосередковано має частку в статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.

Що стосується фізичних осіб - громадян російської федерації, про примусове вилучення їх майна в Законі не йдеться.

За наявності відповідних правових підстав майно фізичних осіб може бути вилучено шляхом застосування санкцій, передбачених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб" від 12.05.2022 р. № 2257-ІХ.

Відповідно до Закону примусово можуть вилучити таке майно: рухоме і нерухоме, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать рф та її резидентам.

Процедура вилучення та подальша доля майна

Рішення про примусове вилучення приймає Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), його вводять у дію указом Президента України.

Проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів до РНБО України вносить Кабінет Міністрів України. Такий проєкт повинен містити:

• перелік об'єктів права власності російської федерації та її резидентів, що підлягають примусовому вилученню;

• ідентифікацію (місцезнаходження, реєстрацію тощо) об'єктів права власності російської федерації та її резидентів;

• найменування осіб, об'єкти права власності яких підлягають примусовому вилученню;

• строки проведення примусового вилучення кожного об'єкта;

• інші положення, визначені цим Законом.

Примусово вилучені відповідно до цього Закону об'єкти права власності російської федерації та її резидентів передають за рішенням Кабінету Міністрів:

• у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

• в управління суб'єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Примусово вилучені кошти зараховують до Державного бюджету України, їх спрямовують до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Примусово вилучені державні облігації України та державні деривативи підлягають переказу/зарахуванню на рахунок у цінних паперах Міністерства фінансів України для подальшого погашення та анулювання.

Кошти від погашених та анульованих державних облігацій України та державних деривативів, а також нараховані як дохід за державними облігаціями та державними деривативами до моменту їх погашення та анулювання перераховують до Державного бюджету України та спрямовують до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Оскарження примусового вилучення майна

Будь-які судові спори щодо такого майна, у тому числі ухвалення судами рішень про забезпечення позовів, не зупиняє дію рішення РНБО про примусове вилучення об'єктів права власності, а також не може бути перешкодою для реєстрації майна за державою.

Строки оскарження указу Президента України про введення в дію рішення РНБО закінчуються з часу набуття чинності законом щодо затвердження Верховною Радою відповідного указу. З настанням цієї події у суду фактично будуть відсутні підстави для визнання неправомірним Указу.

Справи щодо оскарження указів Президента України підсудні Верховному Суду. Але розгляд такої справи фактично може не відбутись у строк до моменту затвердження Верховною Радою України відповідного указу Президента.

Висновки

Закон створив безперешкодну процедуру примусового вилучення активів російської федерації та пов'язаних із нею осіб.

Разом із тим є й деякі недоліки, пов'язані насамперед із неправильним тлумаченням норм Закону. Зокрема, з боку органів слідства та прокуратури, які використовують Закон як підставу для відкриття кримінальних проваджень стосовно майже всіх українських суб'єктів господарювання, структури яких афілійовані з громадянами рф (станом на березень 2022 року - близько 14 тис. українських компаній), із подальшою реалізацією майна таких компаній через АРМА, незважаючи на проходження компаніями процедури фінансового моніторингу як до, так і після прийняття Закону.

Володимир Адонін,

адвокат

юридичної фірми "Ілляшев та Партнери"