Весна 2010 року - оптимальний час для проведення акціонерними товариствами (далі - АТ) загальних зборів, до порядку денного яких буде включено питання про приведення внутрішніх документів АТ у відповідність з вимогами Закону "Про акціонерні товариства" (далі - Закону про АТ). Ухвалення цих рішень саме зараз дозволить завершити процес переходу до 30 квітня 2011 року - кінцевої дати приведення діяльності АТ у відповідність з нормами Закону про АТ. Як краще всього організувати процес переходу на норми Закону про АТ, на які труднощі переходу слід звернути увагу і як ці труднощі здолати, було розказано на практикуміорганізованому ЛІГА :ЗАКОН.
| ФАБУЛА |
Редагуємо статути
На думку одного з доповідачів практикуму, начальника відділу розвитку законодавства на ринку цінних паперів ГКЦБФР Максима Либанованайбільш важливим в процесі приведення діяльності АТ у відповідність з вимогами Закону про АТ являється внесення змін до статуту АТ. При цьому статути, бажано, викладати в новій редакції. Що ж до інших внутрішніх документів, то їх зміна не така важлива, оскільки в принципі АТ може існувати і без ниха усі свої внутрішні процедури воно може регламентувати безпосередньо в статуті. Усе залежить від того, наскільки стабільною АТ хоче бачити ту або іншу процедуру, оскільки зміна внутрішніх документів - ця проста більшість голосів присутніх, а зміна статуту - кваліфікована більшість голосів усіх акціонерів.
Порядок денний загальних зборів АТ, на якому ставитиметься питання про прийняття нової редакції статуту, слід формувати з урахуванням наступних особливостей. Згідно ГК і Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" зміни в статутні документи юридичних осіб в стосунках з третіми особами набувають чинності з дати їх державної реєстрації. В той же час, по практиці, що склалася, відносно внутрішньокорпоративних стосунків зміни в статутні документи набувають чинності з дати їх твердження на загальних зборахякщо інше не вказане в самому рішенні.
Це означає, що за відсутності обмовки про дату набуття чинності рішення після прийняття нової редакції статуту, усі наступні питання порядку денного повинні прийматися відповідно до вимог нового статуту і Закону про АТ. Тобто наступні рішення повинні будуть прийматися з використанням бюлетенів для голосування (якщо кількість акціонерів перевищує 100), з отриманням 75 % голосів акціонерів по рішеннях, вказаних в ч. 5 ст. 42 Закони про АТі з відповідними правовими наслідками ухвалення таких рішень (наприклад, право вимагати викупу акцій).
Тому порядок денний бажано формувати так, щоб спочатку були вирішені усі інші питання, а потім, "на закуску", - питання про приведення діяльності АТ у відповідність з нормами Закону про АТ. Якщо ж є намір прийняти певні рішення після затвердження нової редакції статуту, то слід завчасно затвердити форму бюлетенів. Робити це повинен той орган АТ, якому доручені відповідні повноваження.
Порядок денний загальних зборів, на яких приймаються рішення, пов'язані з приведенням діяльності АТ у відповідність із Законом про АТ, потребує правильної побудови |
Крім того, після прийняття нової редакції статуту, бажано переобрати усі органи АТ (наглядову раду, виконавчий орган, ревізійну комісію і інш.). Це пов'язано з тим, що Закон про АТ істотно змінює компетенцію цих органів. А тому недоброзичливо налагоджений акціонер зможе в судовому порядку визнати недійсними усі рішення цих органів, оскільки вони не були наділені новими повноваженнями. При цьому переобрання цих органів повинне проводитися вже відповідно до вимог Закону про АТ (у тому числі з використанням кумулятивного голосування), щоб ні у кого вже не було сумнівів в їх легітимності.
Процедура приведення діяльності АТ у відповідність із Законом про АТ не є перетворенням. Як випливає з роз'яснення ГКЦБФР від 14.07.2009 № 8ця процедура розглядається як зміна найменування АТ. Тому АТ не треба проходити процедуру припинення юридичної особи. Але в той же час після зміни статуту йому потрібно буде переоформити усі ліцензії, свідчення і інші дозвільні документи у зв'язку зі зміною найменування. Також бажано змінити реквізити реформованого АТ в контрактах і договорах, ув'язнених до прийняття нового статуту, щоб не плутати контрагентів.
Дематериализуем акції
На весняних загальних зборах акціонерів також слід прийняти рішення про переклад акцій з документарної форми існування у бездокументну (далі - дематериализация). Це особливо важливо, якщо враховувати, що граничний термін, відведений для дематериализации, закінчується вже 29 жовтня 2010 року.
Процедура дематериализации визначена Положенням про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументну форму існування (далі - Положення про дематериализации). Зупинимося на найбільш важливих моментах цієї процедури.
Дематериализация починається з ухвалення відповідного рішення на загальних зборах, в яких, зокрема, визначається дата припинення ведення реєстру. Така дата має бути встановлена не раніше ніж за 45 календарних днів, але не пізніше ніж за 60 календарних днів від дати отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументній формі.
На думку другого доповідача практикуму, начальника клієнтського відділу НДУ Олени Федоровойвизначення цієї дати - складний етап в процедурі дематериализации. Річ у тому, що вона має бути не аморфною, переписаною з Положення або ще звідкись. Це має бути конкретна календарна датазафіксована в рішенні загальних зборів.
Головне в процедурі дематериализации акцій - правильно визначити дату припинення ведення реєстру |
Щоб правильно визначити цю дату, необхідно враховувати, що на подачу документів для заміни свідоцтва про реєстрацію випуску іменних акцій в документарній формі існування на свідоцтво про реєстрацію їх випуску у бездокументній формі існування АТ відводиться 30 днів. На розгляд питання про таку заміну ГКЦБФР має 15 днів, впродовж яких вона може як видати нове посвідчення, так і відмовити у видачі, пославшись на неправильне заповнення документів. Тому АТ не слід затягувати з подачею документів на заміну свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, а при визначенні дати припинення реєстру враховувати всіляку тяганину з боку ГКЦБФР.
Також важливим моментом дематериализации є персональне повідомлення про проведення цієї процедури кожного акціонера. У такому повідомленні важливо вказати право акціонера на відкриття власного рахунку у хранителя і про те, що з певної дати операції в системі ведення реєстру будуть припинені. Дані про власників акцій, які самостійно не оберуть хранителя своїх акцій, мають бути передані від реєстратора АТ його хранителеві. Після припинення ведення реєстру реєстратор повинен буде передати реєстр, що включає відомості про таких акціонерів, хранителеві акцій АТ.
АТ тим часом необхідно буде відкрити рахунок в цінних паперах в депозитарії і депонувати у нього глобальний сертифікат випуску цінних паперів, які дематериализуются. А після такого депонування - передати реєстраторові копії глобального сертифікату і дати розпорядження хранителеві акцій АТ на відкриття рахунку в цінних паперах акціонерам, які не визначилися з власним реєстратором, і зарахувати на ці рахунки їх акції.
Листингируемся на біржі
Акціонерні товариства, які мають намір стати публічними, згідно ст. 34 Закони про АТ повинні будуть пройти процедуру лістингу і залишатися у біржовому реєстрі хоч би на одній фондовій біржі. І ця процедура через ментальність власників українських АТ і вимог до лістингу являється найбільш важкій в процесі приведення діяльності АТ у відповідність з вимогами Закону про АТ.
Річ у тому, що більшість українських АТ, по своїй суті, не є публічними і не бажають такими бути. Ці суспільства були створені в процесі приватизації або корпоратизації, внаслідок чого у незначного числа акціонерів був зосереджений контрольний пакет акцій, а у сотні, а то і тисяч інших акціонерів - менше п'яти відсотків. Ні власники, у яких зосереджений контрольний пакет акцій, ні "дрібні" акціонери не хочуть торгувати акціями. Але Закон про АТ не залишає їм вибору, оскільки згідно ст. 5 Закону про АТ такі суспільства, у яких кількість акціонерів перевищує 100 чоловік, можуть стати тільки публічними АТ.
На думку директори Фондової Біржі "Перспектива" Едуарда Милюшкодля того, щоб почати торгувати акціями, АТ повинне прийняти рішення про те, яке число його акцій звертатиметься на фондовому ринку. Це можуть бути як акції акціонерів, які добровільно передадуть їх для звернення на фондовому ринку, так і акції, випущені в якості додаткової емісії спеціально для цієї мети.
Кількість акцій, які необхідно буде "запустити" на фондовий ринок, залежатиме від того, яка їх вартість і наскільки часто торговці цінними паперами зможуть їх перепродавати. Теоретично це міг би бути і дуже незначний пакет акцій, який три-чотири заздалегідь визначених торговця "проганятимуть" між собою. Але через вимоги до лістингу, визначені Положенням про функціонування фондових біржмінімальним пакетом акцій навряд чи вдасться обійтися.
Більшість українських АТ, які вимушені стати публічними, навряд чи зможуть пройти лістинг на біржі |
Згідно п. 4.1 Розділу IV Положення про функціонування фондових бірждля внесення і перебування акцій в другому рівні цінних паперів (мінімально допустимий на сьогодні рівень лістингу) повинні виконуватися наступні вимоги:
- емітент існує більше року;
- вартість чистих активів емітента складає не менше 50 млн гривен;
- ринкова капіталізація емітента складає суму не менше 50 млн гривен;
- кожен з останніх 6 місяців з цінними паперами емітента полягало і виконувалося не менше 10 біржових угод, середньомісячна вартість цих угод за останні 6 місяців складає не менше 250 тис. гривен.
Як видно, вимоги до АТ, бажаючих потрапити на біржу, досить високі, і далеко не усі підприємства зможуть ці вимоги дотримати. У ГКЦБФР, правда, зараз розробляється варіант введення третього рівня лістингуз "м'якшими" вимогами, в якому акціонерні товариства могли б перебувати деякий час до виконання вимог другого рівня лістингу. Крім того, в парламенті був зареєстрований законопроект № 5331яким пропонується вважати АТ часткою, якщо контрольний пакет акцій у одного з його акціонерів складає більше 90 % статутного капіталу такого суспільства. Але це доки тільки задумки і проекти, і як швидко дійде справа до їх реалізації - невідомо, а до закінчення перехідного періоду залишилося трохи більше року.
| ВИСНОВОК |
Приведення діяльності АТ у відповідність з вимогами Закону об АТ - трудомісткий і дорогий процес, що вимагає від АТ немало часу і засобів. Але відкладати або затягувати його не коштує - з штрафами від ГКЦБФР дорожче вийде. Тому, незважаючи на усі труднощі і перешкоди, АТ все ж слід вже зараз починати цю процедуру.
