Зважаючи на економічну і політичну кризу в Україні, обвал національної валюти і поголовного виведення українських банків з ринку проблема погашення існуючої заборгованості фізичними особами перед кредиторами встала дуже гостро.
Діючий Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" регулює питання відновлення платоспроможності і банкрутства виключно юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців. Таким чином, українським законодавством не передбачені інструменти врегулювання неплатоспроможності фізичних осіб з метою задоволення вимог кредиторів і розподілу боргового навантаження боржників, щоб зберегти їх платоспроможність і дати можливість погасити виниклу заборгованість.
Не варто забувати, що такий великий об'єм виниклої заборгованості фізосіб і обвал національної валюти виник в першу чергу завдяки бездіяльності держави в особі НБУ, що дозволила протизаконне валютне споживче кредитування, а також не виконуючому свою основну функцію.
Обіцяні з 2009 року закони про реструктуризацію заборгованості і про банкрутство фізичних осіб, за допомогою яких можна було б вирішити питання погашення заборгованості фізичними особами, так і не прийняті, і дуже схоже, що скоро прийняті не будуть. Затягування вирішення цього питання привело до ще більшої тінізації економіки і фактично вимушеного приховання прибутків боржниками-фізособами.
Для стягнення заборгованості, згідно з чинним законодавством, кредитор звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості. Після прийняття судом рішення кредитор отримує старанний документ, з яким у разі відсутності добровільного виконання звертається в Державну старанну службу, на яку і покладено завдання примусового виконання рішення.
Згідно Закону України "Про старанне виробництво" (далі - Закон)державний виконавець зобов'язаний виконати усі необхідні старанні дії в межах 6-місячного терміну.
Відповідно до статті 47 Закону, у разі безрезультатності пошуку засобів і майна на яке можна обернути стягнення, державним виконавцем (далі - Виконавець) повертається стягувачу старанний документ, на підставі якого було відкрито старанне виробництво. Одним з обов'язків Виконавця є пошук засобів і майна на яке можливо обернути стягнення, для чого йому надається широкий спектр повноважень.
Законом передбачена певна черговість, відповідно до якої Виконавець зобов'язаний обертати стягнення на засоби і майно до повного погашення наявної заборгованості. У разі недостатності вищезгаданих засобів для погашення заборгованості перед кредитором в повному об'ємі звертається стягнення на інше майно, яке є у боржника, виключаючи майно, на яке згідно із Законом не може бути обернене стягнення. Якщо і такого майна виявиться недостатньо, або воно відсутнє зовсім, Виконавець обертає стягнення на заробітну плату боржника і інші прибутки.
Таким чином, ми підійшли до ситуації в якій у боржника немає грошей, немає іншого майна і немає роботи, за яку він отримує заробітну плату, - тобто відсутні будь-які можливості для стягнення заборгованості, що досить поширено в Україні.
У разі, якщо така ситуація триває 6 місяців і більше, Виконавець зобов'язаний повернути старанний документ стягувачу, проте, впродовж року такий може знову звернутися в старанну службу з тим же старанним документом, і термін починає обчислюватися наново, і так по кругу.
Як видно з вищевикладеного, чинне законодавство прописане таким чином, що боржник віддаватиме усе до останньої копійки, поки не погасить заборгованість в повному об'ємі, за умови належного виконання своїх обов'язків держвиконавцем.
При таких обставинах можливості для поліпшення фінансового добробуту боржника не великі.
В той же час, звертаємо увагу, що так не повинно бути, це не справедливо в порівнянні з тими ж юрособами і украй неефективно - як для кредитора так і для країни в цілому.
Розуміючи велику значущість цього питання, у більшості країн він вже давно вирішений, і досить ефективно. Зокрема, позитивний досвід є у британському законодавстві, яке дає реальну можливість для боржників зберегти платоспроможність і навіть поліпшити свій матеріальний добробут, при цьому погашаючи заборгованість. У арсеналі жителів Туманного альбіону є 4 основні інструменти по врегулюванню проблемної заборгованості фізичних осіб.
1. Debt Relief Order (DRO) (Припис по перегляду заборгованості)
Припис по перегляду заборгованості є способом врегулювання заборгованості у разі, коли заборгованість не перевищує 20 000 GBP, при повній відсутності у фізичної особи можливості платити по своїх боргах. Цей Припис дозволяє не платити певні види заборгованості впродовж періоду дії такого (звичайно 12 місяців).
Після закінчення періоду дії Припису, за умови отримання позики фізичною особою законним шляхом, якщо фінансова ситуація боржника не покращала, досить сплатити свій борг цілком або його частину, вказану в Приписі, і залишок заборгованості, включеної в Припис, буде списаний.
2. Debt Management Plans (План управління заборгованістю)
План управління заборгованістю є угодою між позичальником і кредиторами з метою погашення позичальником своїх боргів. Така угода полягає у разі наявності можливості здійснювати невеликі щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості.
Цей метод передбачає укладення договору про план погашення заборгованості безпосередньо з кредиторами або ж за допомогою ліцензованої на здійснення такого виду діяльності компанії з управління заборгованістю, з тією різницею, що компанія, що є експертом по розробці таких планів, самостійно розподілятиме торбу заборгованості згідно з планом погашення, за комісію, з тих засобів, які боржник щомісячно вносить на рахунок компанії з метою погашення наявної заборгованості перед своїм кредиторами, тоді як укладаючи таку угоду безпосередньо, боржник здійснює розподіл грошові кошти самостійний.
Проте, використання такого методу врегулювання заборгованості не є імперативним і не позбавляє кредиторів можливості, навіть за умови дотримання умов плану, подати судовий позов про стягнення заборгованості.
3. Administration orders (Судовий припис)
Цей інструмент врегулювання проблемної заборгованості використовується за наявності судового рішення відносно боржника про стягнення заборгованості, торба якої не може бути погашена єдиним платежем зважаючи на відсутність достатніх засобів у боржника.
Судовий припис видається на підставі відповідної заяви боржника і є приписом про щомісячну виплату грошових коштів на користь погашення простроченої заборгованості через місцевий суд, який визначає термін дії і інші умови припису, такі як розмір щомісячних внесків, загальна сума заборгованості, яку належить виплатити, а так само розподіляє грошові кошти між кредиторами на пропорційній основі. За здійснення регулярних платежів суд стягує плату, яка в цілому не повинна перевищувати 10% від загальної торби заборгованості.
Цей інструмент може бути використаний за умови, що заборгованість не перевищує 5 000 GBP і кількість кредиторів не менше два. Такий метод врегулювання заборгованості припускає, що вказані в судовому приписі кредитори не мають права робити подальших судових дій. У разі не виконання умов припису суд має право обернути стягнення на заробітну плату, а також анулювати припис.
4. Individual Voluntary Arrangements (Індивідуальні добровільні Угоди)
Индвидуальное добровільна угода - ця угода з кредиторами про виплату боргу цілком або частково, відповідно до якого боржник бере на себе зобов'язання регулярно здійснювати платежі арбітражному керівникові, який розподіляє грошові кошти між кредиторами. Цей інструмент схожий з процедурою банкрутства, проте надає більший контроль над власними активами боржника.
Процедура полягає в тому, що арбітражний керівник робить розрахунок можливості погашення заборгованості і визначає відповідні терміни дії Угоди. Боржник, у свою чергу, зобов'язується надати детальну інформацію про своє фінансове положення, наприклад, інформацію про активи, борги, прибутки і наявних кредиторів. Арбітражний керівник зв'язується з кредиторами самостійно. Угода набуває чинності у разі згоди кредиторів, 75%, що володіють, від загального об'єму заборгованості, проте, ця Угода застосовується до усіх кредиторів, у тому числі і тим, хто не дав згоди на Угоду.
Дія Угоди зупиняє рух в наявних судочинствах про стягнення заборгованості проти боржника. У разі порушення умов Угоди арбітражний керівник має право анулювати Угоду, крім того, він, також, має право ініціювати процедуру банкрутства відносно боржника.
Таким чином, ці інструменти дозволяють ефективно захистити інтереси позичальника і, не в останню чергу, його кредиторів, при цьому припускають дієве погашення заборгованості і спрямовані на стимулювання цього процесу, не позбавляючи боржників коштів для існування і не вганяючи їх в кабалу.
Описані методи врегулювання проблемної заборгованості дозволяють зберегти наявний бізнес, а також надають можливості для поліпшення фінансового добробуту боржника, тоді як єдиною можливістю, яка надається українським законодавством, є укладення мирової угоди, як на стадії судочинства, так і на стадії старанного виробництва.
Проте, відносно заборгованостей фізичних осіб світова угода на стадії старанного виробництва є украй неефективним методом врегулювання проблемної заборгованості, оскільки діючі положення законодавства про старанне виробництво залишають фізособу-боржника без якого-небудь захисту.
Крім того, існуюча в Україні система оподаткування боргу, що пробачив, частенько робить абсолютно безглуздими угоди про добровільне погашення заборгованості з дисконтом.
Хочеться вірити, що народні депутати, окрім порожніх заяв, все-таки знайдуть час на вирішення такої тривалої і гострої проблеми заборгованості фізичних осіб.
Олег Котляр
Юрист Адвокатської компанії "Кравец і партнери"
Ростислав Кравец
Старший партнер Адвокатської компанії "Кравец і партнери"
