7 червня НБУ прийняв нове постанова № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України". Тим самим регулятор зробив упевнений крок назустріч лібералізації.
НБУ заявив про стабілізацію грошово-кредитного і валютного ринків і перевищенні пропозиції валюти над попитом. Частково за стабілізацію слід дякувати українським експортерам. Йдеться переважно про аграрний сектор і чорну металургію які притягнули в країну більше валютної виручки за рахунок збільшення об'ємів експорту і відновлення росту світових цін на чорні метали в лютому-квітні 2016 року. У 2016 році НБУ активно здійснював інтервенції і поповнив резерви на 953, 3 мільйони доларів.
Так, експортери отримали право на додаткові 10% своєї валютної виручки. З 9 червня обов'язковому продажу підлягають не 75%, а 65% отриманої експортерами валютної виручки. Дуже обережне послаблення, але в той же час це явний позитивний сигнал. Це дозволить експортерам трохи понизити свої курсові втрати при закупівлі імпортної сировини.
По-друге, постановою № 342 Нацбанк зробив наступний крок назустріч інвесторам після відміни вимоги про обов'язковий продаж валюти, отриманої у вигляді іноземної інвестиції. Цього разу істотніший - нарешті дозволив перерахування дивідендів в іноземній валюті інвесторам. Хоча і з певними обмеженнями. З кінця 2014 року іноземні інвестори не могли законно отримувати прибуток від своїх інвестицій в іноземній валюті із-за обмежень на перерахування валюти за рубіж, встановлених НБУ. Єдиним варіантом було зарахування дивідендів в гривнах на інвестиційний рахунок в Україні. З 13 червня 2016 року інвестори зможуть отримати дивіденди, нараховані за 2014 і 2015 років. Впродовж календарного місяця не може бути виплачені більше 1 мільйона доларів США або 10% від загального об'єму тих, що підлягають перерахуванню дивідендів. Якщо 10% - це більше 5 млн. доларів США, то перераховувати можна не більше 5 млн. доларів в місяць.
Так, з одного боку це можливість виводу за рубіж прибутку іноземних власників того ж сировинного експортного сектора. Але це оподатковувана законна виплата прибутку і держава не має права її заборонити, а повинно створити умови для того, щоб було вигідно реінвестувати. Для реальних іноземних інвесторів в технологічний сектор такий крок означає значно більше, чим нічим не забезпечені "гарантії" передбачені Законом про режим іноземного інвестування.
При цьому вихід з бізнесу як і раніше залишається обмеженим - діє заборона на перерахування інвесторові валюти від продажу корпоративних прав і акцій, від зменшення статутного капіталу, вихід з господарських суспільств.
НБУ рапортував також про збільшення об'єму гривневих депозитів населення, продаж валюти населенням. В зв'язку з цим лібералізація торкнулася готівкового сектора. По-перше, тепер можна купити в два рази більше іноземної валюти, а процес купівлі валюти на суму до 150 тисяч стане простіше - копія паспорта такому випадку зніматися не буде.
Для банків правила сталі гнучкішими. Банки отримали право міняти курс валюти впродовж дня. У різних пунктах обміну валют однієї фінустанови тепер можуть встановлюватися різні курси. При готівковій конвертації однієї іноземної валюти в іншу банк тепер має право використовувати свій курс, а не курс НБУ, при цьому перелік валют, які банки можуть конвертувати, розширений.
Клієнти банків тепер зможуть знімати зі своїх рахунків готівку в іноземній валюті на суму до 100 тисяч в добу (раніше - 50 тисяч). А обмеження по зняттю готівкової гривні скасоване взагалі (раніше - 500 тисяч в добу). Такі правила набули чинності 9 червня (у частині репатріації дивідендів - 13 червня) діятимуть до 14 вересня 2016 року включно, окрім можливості виплати дивідендів за 2014 і 2015 років, яка терміном дії не обмежена.
В той же час, окрім обов'язкового продажу 65% валютної виручки, на сьогодні актуальними для бізнесу залишаються такі основні валютні обмеження:
- термін повернення валютної виручки по зовнішньоекономічних контрактах - 90 днів;
-запрет на репатріацію інвестиції (см вищий);
-запрет на зняття з контролю експортних операцій шляхом взаємозаліку;
- інвестиції за рубіж і інші операції (окрім розміщення засобів на закордонних рахунках) юридичних осіб, що ліцензуються, на підставі індивідуальних ліцензій НБУ можуть здійснюватися тільки у рамках ліміту 50 тисяч доларів США в місяць в межах однієї ліцензії;
- авансові платежі по імпортних контрактах на суму понад 50 тисяч доларів США здійснюються тільки з дозволу НБУ на третій операційний день після підтвердження платежу. Авансові платежі по імпортних контрактах на суму понад 500 тисяч доларів США здійснюються тільки у формі акредитиву за деякими виключеннями (ПНБУ від 23.02.15 №124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій);
- заборона на купівлю іноземної валюти за рахунок кредитних коштів (постанова НБУ від 23.02.15 № 124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій);
- обмеження (цінова експертиза) на оплату нерезидентам за послуги, роботи, оренду, лізинг, об'єкти інтелектуальної власності, встановлені постановою НБУ "Про переказ коштів в національній і іноземній валюті на користь нерезидентів по деяких операціях" № 597 від 31.12.1993.
Зміни, внесені постановою № 342, повинні, вірогідно, спричинити детінізацію валютного ринку, і в цьому прогнозі я підтримую НБУ. Далі за НБУ обіцяє продовжувати в тому ж дусі. В той же час, рано говорити про те, що настала стабільність і попереду тільки ріст. У своєму червневому Звіті НБУ констатує, що багато що залежатиме від успішного продовження співпраці з МВФ і продовження реалізації програми EFF, мирного розвитку подій на сході України. На успіхи сировинного експорту великою мірою впливає кон'юнктура світового ринку, а не зусилля самих експортерів. А замінити його експортом високотехнологічним і експортом послуг Україна доки не може.
Разом з поліпшенням ситуації в сировинному експорті, інші галузі доки переживають кризу. Машинобудування з одного боку поліпшило свої показники в 2015 році в порівнянні з 2014 роком, але в той же час, внаслідок падіння експорту в Росію, йде глибоке падіння галузі. Максимальне падіння спостерігалося у будівництві і нерухомості, але цей сектор залежить від прибутків населення і активності бізнесу. Відповідно до звіту НБУ тільки 18% населення можуть дозволити собі відкладати, а тим більше - інвестувати кошти не обмежуючи себе в споживанні. Низький рівень прибутків населення і безробіття - індикатор стану бізнесу, як і низький попит на комерційну нерухомість. Як бачимо економіка вже багато років наполегливо посилає сигнали про необхідність переорієнтації з сировинної економіки на високотехнологічну, про стимулювання сектора послуг, про гостру потребу в підтримці малого бізнесу для забезпечення зайнятості населення. Зрозумілі і багато разів озвучені і способи підтримки - заходи по здешевленню кредитних ресурсів, спрощення ведення бізнесу, зниження фіскального тиску. Найбільш серйозними досягненнями в цій сфері сталі мораторій на перевірки і зниження ставки ЕСВ до 22%. Тепер бізнес чекає від законодавця стабільності, гроші хочуть тиші.
У планах НБУ, передусім, перезавантаження банківського сектора, у тому числі зміна підходів до оцінки кредитних ризиків позичальників, що поліпшить якість кредитних портфелів банків, а значить і усієї кредитно-фінансової системи. Можливо, варто розглянути диференціацію як валютного регулювання так і умов кредитування для різних секторів економіки. Коли мова про довіру, хтось повинен зробити крок назустріч.
Не дивлячись на те, що постанова НБУ - крок раціональний і реактивний, хочеться вірити в його проактивность. Очевидно, що у регулятора є розуміння ситуації і рішучість. Також очевидно, що потрібно синхронні і зважені дії з боку законодавчого органу. У унісон з валютною лібералізацією йтиме так звана "деофшоризация", і плановані заходи можуть бути досить жорсткими. Тут надія на здоровий глузд і довіру.
Оксана Кобзар
Керівник Адвокатським Бюро Оксани Кобзар
