Інтернет-бізнес є найбільш вигідним інструментом продажу, який користується успіхом у всьому світі. Проте, як і у будь-якій іншій справі існують деякі нюанси, пов'язані з відкриттям, оподаткуванням, а також ефективним функціонуванням інтернет-бізнесу. Адже підприємницька діяльність включає не лише прибутковість, але і зобов'язання по сплаті податків.
Враховуючи те, що новий рік привніс до Податкового кодексу України ряд змін, розглянемо ті, які безпосередньо пов'язані з суб'єктами підприємницької діяльності.
У Україні існує дві форми системи оподаткування - це загальна і спрощена системи оподаткування. Кожен суб'єкт підприємницької діяльності може вибирати для себе найбільш відповідну для нього форму.
При цьому, на сьогодні необхідно враховувати нюанси в оподаткуванні, прийняті відповідно до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких законодавчих актів відносно податкової реформи" № 71, - VIII від 28.12.2014г. Згідно з цим Законом, фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку було розділено на 3 основних групи.
Основними новаціями для упрощенцев стало зменшення кількості груп, зниження процентних ставок, розширення круга платників і тому подібне.
Так, замість шести груп платників єдиного податку внесеними змінами передбачено 4 групи. Тобто, з 1 січня усі платники єдиного податку третьо-шостою груп, що перебувають на обліку в органах фіскальної служби до 1 січня 2015 року, з початку поточного року вважаються платниками податку третьої групи.
Фізичні і юридичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають деякі обмеження по видах діяльності, чисельності працівників і прибутків таких суб'єктів. Вони також повинні відповідати деяким критеріям.
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати і представлення податкової звітності по податку на прибуток, податку на прибутки фізичних осіб, земельного податку і інші.
Але також необхідно враховувати, що у разі, якщо отриманий дохід за звітний період складає суму більше, ніж та, яка встановлена для обраної групи, то у такому разі подається заява для перекладу в іншу групу.
При виборі системи оподаткування слід відштовхуватися від передбачуваного рівня прибутковості магазину, кількості найнятих робітників, можливості документального підтвердження витрат, а також передбачуваного круга покупців.
Що ж до сплати ПДВ підприємцями на загальній системі оподаткування, то вказане врегульоване ст. 180 Податкового кодексу України.
Окрім цього, зміни торкнулися також обов'язковості реєстрації розрахункових операцій (РРО). Адже згідно п. 296.10 ст. 296 НКУ платники єдиного податку першої - третьою груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Проте ці норми знову підпадатимуть під зміни і торкнуться платників єдиного податку другою і третьою груп (ФОП) при здійсненні діяльності на ринках, при продажі товарів дрібнороздрібній торговій мережі через засоби пересувної мережі.
Таким чином, вільно працювати без РРО зможуть тільки "единщики" першої групи. "Единщики" другою і третьою груп не застосовуватимуть РРО лише при продажі товарів на ринках або через пересувну дрібнороздрібну мережу. У інших випадках вони зобов'язані при готівкових розрахунках застосовувати РРО в загальному порядку. Проте ця вимога набуде чинності для "единщиков" третьої групи з 1 липня 2015 рокуа для "единщиков" другої групи - з 1 січня 2016 року.
Особливу увагу слід звернути на ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку, адже законодавством встановлений ряд особливостей. Так, згідно п. 1, 2, 3 необхідно вести Книгу обліку прибутків (за підсумками кожного робочого дня віддзеркалення отриманих прибутків). Книгу обліку прибутків і витрат, спрощений бухгалтерський облік прибутків і витрат - необхідно вести платникам ПДВ 3 групи.
Що ж до загальної системи оподаткування, то вона застосовується у тому випадку, якщо одночасно із заявою про реєстрацію фізичної особи в якості суб'єкта підприємницької діяльності не подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування.
Загальну систему оподаткування застосовують також ті підприємці, які відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Законом встановлено дві ставки податку для підприємців на загальній системі оподаткування :
- 15% бази оподаткування (т. е. чистого доходу);
- 20% до частини середньомісячного річного доходу, що перевищує десятиразовий розмір мінімальної зарплати.
Одним з позитивних моментів загальної системи оподаткування є те, що розраховувати і сплачувати кожен місяць податок з прибутків підприємцеві не треба, оскільки "общесистемщики" сплачують податок авансом.
