Неоднозначне трактування винесеного ще 02.07.2014 року рішення ВСУ серед юристів викликає деяку істерію і безпідставні побоювання, які підігрівають ЗМІ. Коментарі і гучна назва статей про можливість продажу нерухомості без згоди співвласників, з порушенням їх переважного права на придбання долі при її продажі, витікаючі нібито з аналізу тексту рішення ВСУ у справі № 6-68цс14можна виправдати лише неуважним вивченням самого змісту рішення ВСУ.
Варто відразу обмовитися, що предметом суперечки у вказаній справі є не взаємини сторін при здійсненні відчуження одним з власників долі в майні, а припинення права власності одного із співвласників майна за заявою другого за наявності підстав, передбачених законом.
Переважне право на придбання долі в праві власності на майно визначене ст. 362 ГК. Але надане переважне право "працює" тільки за умови бажання одного із співвласників провести відчуження своєї долі винятково в порядку продажу або обміну. Ніхто не має права обмежити співвласника заповідати або подарувати свою долю третій особі. І вказана ст. 362 ГК не зобов'язує в таких випадках отримувати згоду інших власників цього майна. Але це не предмет розгляду вказаної справи Верховним Судом.
|
Ольга Додух |
У рішенні ВСУ від 02.07.2014 року у справі № 6-68цс14 йдеться про абсолютно інші підстави припинення права власності одного із співвласників. Так, ВСУ у вказаній справі звертається не до ст. 362 ГК, а до норми ст. 365 ГК, що визначає окремий вид правовідносин - припинення права власності за наявності ряду підстав. Сукупність усіх передбачених статтею підстав в сукупності, а їх 4, дозволяє будь-якому з власників передати суперечку про припинення права власності на дозвіл до суду. Для розуміння, в приклад підстав можна привести нероздільність майна і неможливість встановлення порядку спільного користування. Можна навести простий практичний приклад існування правовідносин, що підпадають під вказану статті в житті : брати, що отримали спадок, ніяк не можуть домовитися, скільки Іван виплатить Петі за його долю в однокімнатній квартирі, де проживає сім'я Івана з 5-ти чоловік. І ось якщо вони не можуть домовитися, то на підставі ст. 365 ГК, ця суперечка вирішується судом. Саме подібному випадку дає оцінку ВСУ. Саме по ст. 365, а не ст. 362 ГК, дає свої виводи ВСУ в рішенні від 02.07.2014 року у справі № 6-68цс14. І це ніяк не стикається з правовідносинами продажу долі одним з власників і переважним правом співвласника на її придбання. Суд цим рішенням не дозволив одному із співвласників продавати без дозволу другого майно.
Інститут "примусового" припинення права власності існує вже давно. Суперечка тому і виникає, що сторони не можуть визначити умов, що відповідають вимогам усіх учасників справи. І тут доля суб'єктивної оцінки кожним учасником своєї правоти безперечно один з головних чинників не досягнення консенсусу учасниками правовідносин. Саме тому законодавець дав можливість на підставі ст. 365 ГК такі спори передавати на дозвіл суду, який дає свою оцінку аргументам і доказам сторін і ставить точку там, де власники не можуть домовитися про режим користування спільною власністю. І його оцінка також носитиме певну долю суб'єктивності, як, втім, у багатьох цивільних справах. І якщо говорити про те, що суддям на власний розсуд, без визначення критеріїв, дали можливість позбавляти права власності, то варто тоді говорити і про суб'єктивність при ухваленні рішень, наприклад, в справах про позбавлення батьківських прав, де також немає чітких критеріїв оцінки "провини" батьків, за яких можна позбавляти батьківських прав. І таких прикладів категорій справ, де немає чітких критеріїв, можна привести досить багато.
Немає в цьому рішення нічого одіозного, оскільки ВСУ не використав у своїх укладеннях ніяких нововведень чи позиції, яка не визначена чинним законодавством. Сама ст. 365 ГК припускає оціночне судження і суб'єктивний підхід до вирішення суперечкиоскільки і категорії майна різні, і правовідносини можуть носити складний і комплексний характер. Із-за різнобічності і широкого круга можливих режимів користування майном і категорій об'єктів цивільного обороту, критерії оцінки того або іншого виду правовідносин в законодавстві закріпити просто неможливо. Та і для юристів, як і для усіх фахівців не має бути відкриттям положення ст. 212 ГПКзгідно якої суд приймає рішення, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням аналізу обставин справи і оцінки доказів в їх сукупності при усебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому їх дослідженні. Тому такий акцент на передачі судам повноважень самостійно оцінювати обставини і докази не розкриває суті прийнятого рішення, а безпідставно створює думку у читачів про можливість позбудеться свого права в спільній власності без відома, за рішенням суду, якщо другий власник вирішив продати таке майно. Це абсолютно не так. На сьогоднішній момент розміщення подібного роду інформації лише підігріває недовіру до права в нашій країні, як в іншому і поширює правовий нігілізм, не дозволяючи рости свідомому громадянському суспільству.
У контексті цього рішення варто говорити про те, що суд звернув увагу на необхідність оцінки такої визначальної обставини як істотність збиткуякий може бути причинний співвласникові при примусовому позбавленні його права. Так, критеріїв оцінки такого збитку немає в законодавстві. Але і визначити їх неможливо з причини усього різноманіття об'єктів, суб'єктів і складу правовідносин. Але з урахуванням суті суперечки і положень ст. 365 ГК також варто говорити про сумірності збиткуякій заподіюється усім власникам зважаючи на неможливість використання майна взагалі, оскільки власники не можуть домовитися, і збитку, який заподіюється одному з власників примусовим позбавленням його власності. Саме при оцінці усіх обставин в їх сукупності суд повинен оцінити істотність збитку, який буде причинний власникові при примусовому позбавленні права власності.
Справа спрямована на новий розгляд. При цьому суд вказав на необхідність обов'язкової оцінки при розгляді суперечки по суті обставин поділа згідно п. 4 ч. 1 ст. 365 ГК. Точка в справі ще не поставлена, тому висновки про те, що суд дозволив продавати майно без дозволу усіх власників, передчасні.
Ольга Додух
юрист практики судових суперечок і медиации АТ "Юскутум"
