Аналіз судової практики показує, що у більшості випадків адміністративними судами визнаються протиправними і відміняються рішення митниці про коригування митної вартості товарів. Хоча не можна стверджувати і кидати у бік митниці докори, що усе без виключення такі рішення є протиправними і надуманими.
Проблема полягає в тому, що з набиранням законної сили рішення суду про відміну рішення митниці (про коригування митної вартості товару) ситуація не вичерпується, а порушені права імпортера повністю не відновлюються. Адже треба повертати переплачені засоби з бюджету, які мають статус надмірно сплачених сум митних платежів. Оскільки "суд не має права одночасно і відмінити рішення митниці, і прийняти рішення про стягнення суми надмірно сплаченого ПДВ і / або мита з бюджету"- така правова позиція Верховного Суду України, визначена, зокрема, в постановах від 07.09.2012 року у справі № 21-242а12 і від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13.
У теорії, згідно приписів статті 301 ТК України, у разі виявлення факту помилкової і зайвої сплати митних платежів митниця не пізніше за один місяць з дня виявлення такого факту зобов'язана повідомити платника податків про суми надмірно сплачених митних платежів. Проте на практиці такі випадки не зустрічаються.
Помилково і надмірно зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному наказом ГТСУ від 20.07.2007 № 618. При цьому необхідно виконати декілька обов'язкових умов. Але навіть якщо ці умови дотримані, вірогідність того, що митниця "знайде підстави" для повернення засобів - мінімальні. Тому платникові податків не уникнути чергового звернення до суду. До цього моменту обов'язково вже треба мати докази на підтвердження подачі імпортером заяви про повернення надмірно сплачених засобів і письмова відмова митниці.
Практика показує, що до суду імпортери поводяться з позовами або про оскарження бездіяльності і зобов'язання скласти укладення, необхідне для повернення ПДВ; чи про стягнення надмірно сплаченого ПДВ з бюджету. В межах цієї статті пропонується аналіз судової практики саме про останній з вказаних підходів.
Той факт, що на сьогодні відсутній практика Верховного Суду України в правовідносинах, що виникають після набирання законної сили Митного кодексу України 2012 року, не сприяє ефективному судовому захисту прав імпортерів в питаннях повернення надмірно сплачених митних платежів. Хоча є постанова від 15.04.2014 з викладеною правовою позицією ВСУ відносно статусу таких засобів, на думку автора, важко називати її однозначною і ефективною. Тому що вона не конкретизована і розпливчата, що дає основи для різного тлумачення їх змісту імпортерами, митницям і судами. Так само не однозначна і практика ВАСУ, тому що є декілька рішень, одні з яких надають "переваги" імпортерам, а інші - митницям.
Переваги імпортерам
Для захисту своїх прав імпортерам слід звернути увагу на наступну практику ВАСУ - постанова від 26.02.2014 № До/800/39222/13 і постанова від 27.11.2014 № До/800/32693/14, предметом розгляду яких було стягнення з бюджету надмірно сплаченого ПДВ за результатами судового оскарження рішення митниці про коригування митної вартості товарів.
Так, в постанові від 26.02.2014 № До/800/39222/13 ВАСУ вказане, що "митниця відмовила позивачеві в поверненні засобів і повідомила про відсутність підстав для виконання Порядку. Тобто митний орган відмовився від своїх функцій, не здійснив ніяких дій з визначення митної вартості".
У обох вказаних рішеннях ВАСУ в мотивувальній частині обгрунтовує їх посиланням на порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод : "відмовляючи в поверненні позивачеві надмірно сплаченого ПДВ митний орган фактично позбавляє позивача в праві користування і розпорядження своєю власністю, що, враховуючи норми міжнародного права, є довільним втручанням публічних органів державної влади в майнові права. Крім того, відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності … втручання в майнові права є незаконним, враховуючи цілі статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод".
На перший погляд може здатися, що таке "потужне" обгрунтування з посиланнями на норми міжнародного права є "залізними" і такими, що не залишає митниці шансів в суді. Отже, окружні адміністративні суди вже почали використовувати вказану практику у своїй діяльності (наприклад, постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 № П/811/4138/14, Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2014 № 808/2563/14) .
В той же час, не усе так однозначно. І така неоднозначність грає на користь митниці, причому повністю законно, а не в надуманий спосіб.
Переваги митницям
Для "захисту бюджету" митницям варто обертати внимание на іншу практику ВАСУ постанова від 21.01.2014 № До/800/48831/13, з якого виходить, що "стягаючи суму надмірно сплаченого ПДВ ... судам необхідно перевіряти чи має місце подвійного відшкодування вказаної суми ПДВ". І в цьому уся сіль!
Тому що у разі, коли в податковій декларації по ПДВ за відповідний період відбита загальна сума по митній декларації, згідно якої імпортером додатково сплачено різницю сум ПДВ (у тому числі і сума, яку має намір повернути імпортер), то фактично такий імпортер скористався правом на віднесення сплачених сум ПДВ при розмитненні товару після визначення митної вартості митницею в податковий кредит з усіма витікаючими наслідками використання цього права.
Сам факт віднесення у відповідному звітному (податковому) періоді сплаченого ПДВ в тій або іншій сумі в податковий кредит свідчить, що імпортер керувався тим, що ця сума є сумою податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів і не є сплаченою помилково в розумінні податкового законодавства, що давало йому можливість скористатися усіма гарантіями, визначеними цим законом. У тому числі, і правом на бюджетне відшкодування (за наявності підстав), що свідчить про безпідставність позовних вимог про стягнення його з Державного бюджету.
Це ж торкається і випадків, якщо сплачений ПДВ було використано шляхом зменшення розміру податкового зобов'язання імпортера. Посилання на ту обставину, що імпортер не отримував бюджетного відшкодування будуть необгрунтованими, якщо відсутні докази звернення в податковий орган про повернення бюджетного відшкодування в порядку п. 200.7 ст. 200 НК України.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмічає, що "закон не надає можливості платникові податку одночасно і зменшити податкове зобов'язання по ПДВ на суму податкового кредиту, і отримати з Державного бюджету сплачену суму ПДВ, яка стала основою для його (податкового кредиту) формування" (постанова від 06.11.2014 у справі № П/811/641/14).
Отже, можна стверджувати, що звернувшись до суду з позовною заявою про стягнення надмірно сплачених грошових коштів, а саме ПДВ, імпортер фактично матиме намір отримати подвійне відшкодування вказаного податку з Державного бюджету України.
У свою чергу, включення в податкову звітність суми ПДВ для подальшого отримання відшкодування або зарахування в податковий кредит згідно відкоригованої митної декларації, говорить, що позивач фактично користувався і розпоряджався усіма встановленими податковим законодавством гарантіями цієї суми ПДВ. У зв'язку з цим, можна зробити висновок, що у такому разі відсутні правові підстави для затвердження про довільний позбавлення права власності позивача і порушення статті 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Таким чином, з точки зору справедливості імпортерові має бути повернений надмірно сплачений ПДВ. Проте, з точки зору законодавства можна обгрунтовано стверджувати, що відсутні підстави для повернення імпортерові таких засобів. Однозначним можна бути тільки в укладенні, що ця проблематика вимагає подальшої розробки і вдосконалення з метою вироблення єдиного підходу до її рішення.
На такій ноті неоднозначності по поверненню надмірно сплаченого ПДВ завершується 2014 рік, по собі залишаючи імпортерам і митницям цікаві (з юридичної точки зору) правові засоби для відстоювання своїх інтересів в судах. У судах, яким в тому, що настає 2015 року слід чекати збільшення позовів про стягнення з бюджету надмірно сплачених митних платежів, оскільки рішень про коригування митної вартості було скасовано дуже багато, як і переплачено засобів, з якими просто так не хоче розлучитися ні імпортер, ні митниця.
Ростислав Садовий юрист
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
