Закон України "Про акціонерні товариства" (далі - ЗУ "Про АТ") передбачає можливість оскарження рішень загальних зборів акціонерів (далі - ОСА). При цьому для реалізації акціонером права на судове оскарження необхідним є наявність сукупності засадничих умов, встановлених згідно ст. 50 ЗУ "Об АТ", а також дотримання вимог постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних суперечок" (далі - ППВСУ) і рекомендацій Президії ВХСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства при розгляді справ, що виникають з корпоративних стосунків" (далі - Рекомендація), а саме:
Порушення вимог ЗУ "Про АТ", інших актів законодавства, статуту АТ, положення про ОСА (а) безпосередньо рішенням ОСА або (б) в ході ухвалення такого рішення
Якщо відносно порушень зовнішніх нормативних і внутрішніх актів усе цілком просто (наприклад, зміст рішення суперечить валютному законодавству, передбачає угоду по виду діяльності, що не є видом діяльності цього АТ, і т. п.), то відносно порушень в ході ухвалення рішень ОСА необхідно розглянути декілька аспектів.
Компетенція і правомочність ОСА
Згідно ст. 33 ЗУ "Про АТ" ОСА компетентно приймати рішення з будь-яких питань АТ. При цьому ч. 2 названих статті встановлює виняткову компетенцію ОСА з низки питань, рішення яких не може бути делеговане.
Отже, у разі визнання судом недійсним рішення ОСА з питання його виняткової компетенції ОСА повторно приймає рішення з такого питання
В той же час ухвалення рішення неправомочним ОСА є основою для визнання такого рішення недійсним.
Так, вимоги відносно правомочності ОСА включають:
- наявність кворуму, т. е. реєстрація для участі в ОСА не менше 60 % голосуючих акцій (ст. 41 ЗУ "Про АТ"). При цьому наявність кворуму встановлюється на підставі (1) переліку акціонерів, що мають право голосу на даному ОСА, і (2) переліку акціонерів, що зареєструвалися для участі в ОСА;
- участь в голосуванні виключно акціонерів/їх представників, зареєстрованих у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 40 ЗУ "Про АТ");
- здійснення реєстрації для участі в ОСА виключно повноважних осіб (для акціонерів - наявність документу, що засвідчує особу, для представника - наявність документу, що засвідчує особу, а також діючому дорученню з відповідним об'ємом повноважень).
Крім того, при встановленні правомочності ОСА суд виходить з наступних фактів:
- чи здійснювалася реєстрація акціонерів безпосередньо в день проведення ОСА;
- чи не почалося ОСА завчасно, вказаного в сповіщенні;
- чи правомірно акціонерові/представникові відмовлено в реєстрації для участі в ОСА (мотивоване рішення про відмову в реєстрації, підписане главою реєстраційної комісії).
Необхідно звернути увагу, що згідно п. 2.11 Рекомендацій рішення ОСА може бути визнана недійсною як на підставі неправомочності ОСА, так і на підставі неможливості встановити таку правомочність
Порядок скликання ОСА
При розгляді судом питання про спростування рішення ОСА встановленню підлягають:
- факт своєчасного сповіщення акціонерів про проведення ОСА і порядку денному, т. е. шляхом напряму персонального письмового сповіщення не пізніше чим за 30 днів до дати ОСА (ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про АТ"). При цьому не рахується порушенням порядку сповіщення пропуск термінів публікації сповіщення в офіційному друкарському органі або (для ПАО) на власній веб-сторінці;
- відповідність змісту повідомлення про ОСА вимогам закону : повне найменування і місцезнаходження АТ; дата, час і місце проведення ОСА; час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в ОСА; дата складання переліку акціонерів з правом участі в ОСА; порядок денний; порядок ознайомлення з матеріалами для підготовки до ОСА (ч. 3 ст. 35 ЗУ "Про АТ");
- чи були надані акціонерам обов'язкові документи і можливість ознайомитися з іншими документами для підготовки до ОСА (ст. 36 ЗУ "Про АТ");
- істотність порушень (у разі наявності таких), т. е. чи мав акціонер можливість підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі в ОСА і взяти участь ОСА. Наприклад, рішення ОСА не може бути визнана недійсною на підставі несвоєчасного повідомлення акціонера, якщо акціонер належним чином зареєструвався і взяв участь в ОСА (п. 21 ППВСУ, п. 2.14 Рекомендацій);
- можливість АТ здійснити своєчасне сповіщення акціонера (п. 2.15 Рекомендацій);
- істотність наслідків (у разі порушень), т. е. чи вплинуло таке порушення на результати голосування (п. 2.16 Рекомендацій).
Так, з одного боку, рішення ОСА не може бути визнана недійсною, якщо акціонер не повідомив АТ або реєстратора про зміну свого місця проживання або місця перебування. Але, з іншого боку, акціонерові не може бути відмовлено в позовних вимогах про визнання рішення ОСА недійсним на одній лише основі, що її голосів було б недостатньо для зміни результатів голосування
Порядок скликання ОСА включає також формування близько дня. В той же час оскарження в судовому порядку рішення про відмову АТ у включенні питання до порядку денного не зупиняє проведення ОСА, а за результатами такого оскарження суд може зобов'язати АТ провести ОСА з цього питання (ч. 7 ст. 38 ЗУ "Про АТ").
Отже, такий позов містить окремий предмет позовних вимог. Таким чином, порядок включення питань до порядку денного не слід відносити до самостійних підстав для визнання рішення ОСА недійсним (наприклад, у разі порушення граничного 20-денного терміну включення питання до порядку денного)
Порядок ухвалення рішень ОСА
Ключовими підставами для оскарження порядку ухвалення рішення ОСА являються:
- ухвалення рішення ОСА з питань, не включених до порядку денного (ч. 6 ст. 42 ЗУ "Про АТ");
- порушення вимоги про ухвалення рішення 3/4 голосів (ч. 5 ст. 42 ЗУ "Про АТ");
- порушення вимоги про кумулятивне голосування у випадках, встановлених законом або статутом (ч. 4 ст. 42 ЗУ "Про АТ");
- порушення відносно способу голосування : не дотримані вимоги про голосування з використанням бюлетенів у випадках, встановлених законом або статутом, або ненадання бюлетенів у випадках, коли голосування відбувається з їх використанням (ст. 43 ЗУ "Про АТ"), проведено заочне голосування в АТ з більше 25 акціонерами (ст. 48 ЗУ "Про АТ");
- порушення в ході підрахунку голосів : склад рахункової комісії (ст. 44 ЗУ "Про АТ"), відсутність протоколу про результати голосування, порушення порядку його складання або підписання (ст. 45 ЗУ "Про АТ");
- відсутність протоколу ОСА, порушення порядку (термінів) його складання або підписання (ст. 46 ЗУ "Про АТ"). При цьому порушення термінів підписання протоколу ОСА не може вважатися основою для визнання рішення ОСА недійсним, оскільки рішення вважається прийнятим з моменту складання протоколу про результати голосування (ч. 3 ст. 45 ЗУ "Про АТ").
Порушення рішенням ОСА прав акціонера і інтересів, що охороняються законом
В даному випадку ключовими фактами, що підлягають встановленню судом, є: (1) наявність у позивача правомочності і (2) порушення прав і інтересів, що охороняються законом.
Під правомочністю позивача, по-перше, необхідно розуміти, що на момент ухвалення рішення ОСА позивач був акціонером АТ, т. е. носієм корпоративних прав. Так, особа стає носієм корпоративних прав АТ з моменту отримання права власності на акції відповідного АТ (п. 17 ППВСУ, пп. 2.2.2 Рекомендацій).
По-друге, правомочність акціонера обумовлюється наявністю права голосу з питань порядку денного. Так, згідно ст. ст. 25, 26 ЗУ "Про АТ" право голосу мають акціонери:
- власники простих акцій - з усіх питань у рамках компетенції ОСА;
- власники привілейованих акцій - з питань, певним ч. 5 ст. 26 ЗУ "Про АТ" (з питань припинення суспільства, що передбачають конвертацію привілейованих акцій цього класу в привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери, змін в статут, що передбачають обмеження прав акціонерів - власників привілейованих акцій цього класу, розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких отримають пріоритет у виплатах дивідендів або у разі ліквідації АТ, збільшення прав акціонерів - власників привілейованих акцій, що мають пріоріті? у виплатах дивідендів або у разі ліквідації АТ), а також статутом АТ.
Також необхідно брати до уваги, що накладення арешту на акції огрануй?ивает право їх відчуження і не впливає на право голосу власника таких акцій (п. 2.6 Рекомендацій).
Крім того, акціонер не має права звертатися до суду відносно захисту прав і законних інтересів інших акціонерів і самого АТ інакше як у рамках представництва (п. 11 ППВСУ, пп. 2.2.1 Рекомендацій).
Відносно порушення прав і інтересів акціонера, що охороняються законом, йдеться (1) про фактичне порушення прав і інтересів, що охороняються законом, а також (2) про реалізацію акціонером права голосу.
По-перше, оскарженню підлягає конкретне рішення ОСА, прийняте на дату оскарження, а не гіпотетичне рішення ОСА, яке може бути прийняте в майбутньому, скажімо, на підставі проекту рішення ОСА (п. 11 ППВСУ).
По-друге, акціонер не може оскаржити рішення ОСА, якщо він повною мірою реалізував своє право голосу, т. е. не лише (а) був присутнім на ОСА, але і (б) голосував "за" обжалуемое рішення.
При цьому необхідно звернути увагу, що виникнення у акціонера збитків внаслідок оспорюваного рішення ОСА не є обов'язковою, оскільки (1) вимога про компенсацію акціонерові збитків є самостійним предметом позову, (2) рішення про компенсацію збитків не спричиняє за собою визнання рішення ОСА недійсним (наприклад, якщо рішення акціонера не повиляло б на результат голосування з цього питання).
Дотримання термінів давності
Згідно ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про АТ" для цієї категорії суперечок встановлений скорочений термін позовної давності - три місяці від дати ухвалення рішення ОСА. В силу ч. 3, 4 ст. 267 ГКУ пропуск названого терміну є самостійною основою для відмови в позові за умови заяви сторони (відповідача) про застосування терміну позовної давності. Проте цей термін не являється пресекательным з урахуванням ст. ст. 261, 263, 263 ГКУ, регулюючих порядок числення терміну позовної давності. Головним чином йдеться про початок числення такого терміну. Так, ч. 1 ст. 261 ГКУ визначає, що числення терміну позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, що порушила його.
Таким чином, можна говорити про те, що термін позовної давності обчислюється з дня, коли акціонер дізнався або повинен був дізнатися (1) про рішення ОСА і (2) про обставини, що обумовлюють його недійсність
Дотримання досудового порядку врегулювання суперечки у встановлених законом випадках.
Так, ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про АТ" зобов'язує акціонера - власника простих акцій АТ у випадках ухвалення рішень ОСА (а) про злиття, приєднання, ділення, перетворення, виділення, зміну типу АТ, (б) про здійснення значної угоди, (в) про зміну розміру статутного капіталу АТ удатися до досудового порядку врегулювання суперечки шляхом вимоги про здійснення обов'язкового викупу акцій АТ.
|
Юлія Яшенкова |
Таким чином, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 68 ЗУ "Про АТ", додатковими передумовами для судового оскарження рішення ОСА являються:
- наявність письмової відмови АТ в реалізації права на обов'язковий викуп акцій АТ, або
- відсутність відповіді на вимогу про такий викуп впродовж 30 днів з моменту напряму такої вимоги на адресу АТ
Резюмуючи усе вищевикладене, необхідно розуміти, що результат судового оскарження рішення ОСА значною мірою спирається на оціночне судження з питання істотності порушень законодавства і внутрішніх актів АТ в ході ухвалення такого рішення, а також обгрунтованість причинно-наслідкового зв'язку таких порушень з порушеннями прав і інтересів акціонерів, що охороняються законом.
Крім того, не варто забувати, що, незважаючи на положення ст. 16 ГКУ і ст. 20 ХКУ, визначальних, що переліки способів захисту прав і інтересів, перерахованих в названих статтях, не є вичерпними, судова практика повниться визначеннями про відмову в позові "зважаючи на невідповідність предмета позову встановленим способам захисту" (наприклад, відносно позовних вимог про визнання ОСА що відбулося, рішення ОСА дійсним або належному виконанню і т. п.).
Така практика, серед іншого, підкріплюється ППВСУ. Так, п. 10 ППВСУ встановлює презумпцію дійсності рішення ОСА. Отже, предметом позовних вимог є виключно визнання рішення ОСА недійсним повністю (або в частині, якщо йдеться про порушення зовнішніх нормативних і внутрішніх актів безпосередньо рішенням ОСА по одному з числа питань порядку денного).
Крім того, предмет позовних вимог про визнання рішення ОСА недійсною є самостійною вимогою. Наприклад, згідно п. 2.17 Рекомендацій визнання рішення ОСА про обрання керівника АТ не є основою визнання недійсними угод, ув'язнених таким керівником від імені АТ. Отже, визнання рішення ОСА недійсним автоматично не спричиняє за собою наслідку нікчемної угоди.
Юлія Яшенкова
старший юрист
AstapovLawyers International Law Group
_________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
