На жаль, сьогодні, як ніколи раніше, тема законності використання засобів самооборони є актуальною і, так або інакше, торкається кожного жителя України. Унаслідок відсутності необхідних знань частенько засобу самооборони застосовуються з порушеннями норм законодавства, у тому числі мають місце випадки перевищення заходів необхідної оборони. Ця стаття спрямована на аналіз чинного законодавства, яке регулює порядок використання і застосування засобів самооборони, а також дає класифікацію усіх можливих засобів захисту, які передбачені чинним законодавством України.
Перш ніж провести аналіз і класифікацію засобів самооборони слід обернути уваги на положення законодавства, які визначають поняття самооборони, а також заходи її застосування. Так, Цивільний Кодекс України в ст. 19 визначає порядок самозахисту громадянських прав.
Самозахист - це застосування обличчям засобів протидії, які не заборонені законом і не суперечать моральним принципам суспільства.
Способи самозахисту повинні відповідати змісту права, яке порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, які були нанесені цим порушенням. В той же час, слід враховувати положення Карного Кодексу України, який детальніше регулює порядок самооборони і його застосування.
Необхідна оборона - це дії, здійснені з метою захисту що охороняються законом прав і інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також громадських інтересів і інтересів держави від суспільно небезпечного замаху шляхом спричинення тому, хто зазіхає, збитку, необхідного і достатнього в цій обстановці для негайного відвернення або припинення замаху, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної самооборони(ст. 36 Карного Кодексу України).
Право на необхідну оборону є природним і невід'ємним, абсолютним правом людини. Це означає, що усі інші особи не можуть перешкоджати громадянинові в законному здійсненні права на необхідну оборону. Іншими словами, кожен громадянин має право на необхідну оборону незалежно від можливості звернутися по допомогу до органів влади або службових осіб для запобігання або припинення можливого посягання.
При застосуванні права на необхідну оборону необхідно враховувати заходи і обмеження, щоб не допустити перевищення її заходів. Слід пам'ятати, що за перевищення заходів оборони законодавством передбачена карна відповідальність. Також слід звернути увагу на положення ч. 5 ст. 36 Карного Кодексу України, яка передбачає, що не є перевищенням заходів необхідної оборони і не тягне карної відповідальності застосування зброї або яких або інших засобів або предметів для захисту від напади озброєної особи, групи осіба також для захисту від насильницького вторгнення в житло або ж в інше приміщеннянезалежності від тяжкості шкоди, яка була нанесена.
Суміжним інститутом необхідної оборони є крайня необхідність (ст. 39 Карного Кодексу України), при якій також можливе застосування засобів самооборони.
Крайня необхідність - випадки, коли особа для того, щоб запобігти збиток своїм особистим інтересам, інтересам інших осіб, суспільства і держави, вимушено завдає шкоди іншим інтересам, що охороняються.
При крайній необхідності застосовується доктрина "меншого зла" : заподіяна шкода має бути менше за відвернене. По суті, крайня необхідність є ситуацією, коли має місце конфлікт між двома правоохраняемыми інтересами, причому захистити один з цих інтересів можна лише порушивши інший. У випадках застосування засобів самооборони при крайній необхідності, слід враховувати міру шкоди, яка може бити нанесений для запобігання небезпеці. Звертаємо особливу увагу на ці положення цивільного і карного законодавства, які слід враховувати при застосуванні засобів самооборони, для уникнення негативних наслідків.
Порядок володіння, застосування і придбання засобів, які можуть бути використані для самооборони регулюється Постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17.06.1992 р. № 2471-ХІІ, а також Постановою КМ України "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівливої дії" від 07.09.1993 р. № 706.
Відповідно до законодавства зброю класифікують на:
- військове;
- службово-штатне(видається відомством);
- цивільне(мисливське, для самооборони, сигнальне, колекційне);
- холодне(ніж, кастети, біти);
-учебное(імітаційне).
Також, зброю класифікують на травматичне, вогнепальне, газове і пневматичне. До окремої групи належать спецзасоби(електрошокери, палиці).
У свою чергу, ми пропонуємо наступну класифікацію засобів самозахисту, який заснований на необхідності отримання дозволу.
Отже, дозвіл потрібний на:
- травматична зброя;
- газові пістолети(револьвери);
- мисливські рушниці;
- пневматичну зброю (калібр якого перевищує 4,5 мм, а швидкість польоту кулі перевищує 100 метрів в секунду).
Дозвіл не потрібний на:
- газові балончики(окрім тих які прямо призначені для співробітників правоохоронних органів, у тому числі і ті, в закінченні яких стоїть приставка М, наприклад "Терен - 4М", "Кобра - 1Н", "Кобра - 1С");
- пневматична зброя(калібр якого менше 4,5 мм, а швидкість польоту кулі до 100 метрів в секунду).
Враховуючи запропоновану нами класифікацію, зупинимося на кожному виді засобу самооборони. Нагадаємо, що для використання такого засобу самооборони як травматична зброя потрібна дозвіл. Травматична зброя "гумка" - цей пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями.
В той же час, звертаємо увагу на той факт, що використовувати травматичну зброю дозволено тільки окремим професіям :
- працівникам суду;
- працівникам МВС;
- працівникам прокуратури;
- працівникам СБУ;
- працівникам податкової міліції;
- народним депутатам;
- журналістам;
- військовослужбовцям(окрім термінової служби);
- членам громадських формувань, які виконують функцію охорони громадського порядку;
- учасникам карного виробництва(в окремих випадках).
Вогнепальна зброя
Вогнепальна зброя - зброя, в якій для викиду снаряда з каналу ствола використовується сила тиску порохових газів. У свою чергу, вогнепальна зброя буває двох видів: нарізне і гладкоствольне. Враховуючи Постанову Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" у власності громадян України не може знаходитися вогнепальна зброя, окрім гладкоствольного мисливського(з 21 року при отриманні відповідного дозволу) і мисливського нарізного мисливського карабіни, рушниці(з 25 років при отриманні відповідного дозволу).
Газова зброя
Газові пістолети, револьвери і патрони до них калібру 6, 8 і 9 мм відносяться до спеціальних засоби самооборони. Для використання цього засобу самооборони необхідно отримати дозвіл на купівлю, носіння і зберігання такої зброї, яка видається правоохоронними органами громадянам, які досягли 18 років. З переліком документів, які необхідно підготувати для отримання дозволу можна ознайомитися в Постанові КМ України "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівливої дії" від 07.09.1993 р. № 706.
Газові балончики також відносяться до спеціальних засобів самооборони, оскільки заряджені спеціальними засобами сльозоточивої і дратівливої дії. Отримувати дозвіл на купівлю і використання газового балончика не треба, але законодавством передбачено, що такі засоби самооборони можуть бути продані особам, які досягли 18 років. В той же час, слід враховувати, що громадяни не можуть мати у власності газових балончиків, призначених для правоохоронних органів. Перед застосуванням газового балончика необхідно в першу чергу ознайомитися з інструкцією і правилами його застосування, щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю.
Пневматична зброя
Використання цього засобу самооборони з дозволом або без нього залежить від калібру і швидкості польоту кульки. Так, пневматична зброя, калібр якої не досягає 4,5 мм і швидкості польоту кульки до 100 м в секунду продається без дозволу. Для використання пневматичної зброї, яке перевищує ці норми, необхідно отримати відповідний дозвіл в правоохоронних органах. При використанні цього засобу в якості самооборони треба бути дуже обережним і уважним, оскільки ним можна травмувати людину, що буде кваліфіковано правоохоронними органами як перевищення заходів необхідної самооборони.
|
Олексій Гришко |
Холодна зброя
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 3 до холодної зброї відносяться предмети, які відповідають стандартним зразкам або ж історично виробленим типам зброї, або інші предмети які роблять тій, що коле, колюще-режущий, рубаючий, такий, що дробить або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, шабля, фінка, мисливський ніж нунчаки, кастет) які призначені для ураження живої цілі за допомогою сили м'язів людини або ж механічної дії пристрою. Для носіння і використання холодної зброї особа повинна досягти 18 років, а також треба отримати відповідний дозвіл органу внутрішніх справ.
Як не дивно, але такий засіб як біта, яке дуже часто застосовується для самооборони може бути в окремих випадках віднесено до холодної зброї, оскільки при її застосуванні здійснюється ударний ефект по живій меті за допомогою сили м'язів людини. Будьте обережні при зберіганні такого засобу в автомобілі, оскільки за такі дії передбачена відповідальність по ст. 263 УК України(незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, або вибуховими речовинами).
Електрошокер є спецзасобом(засіб активної оборони) і заборонений в обороті, оскільки застосовується тільки спецслужбами. Громадяни України не мають права мати електрошокери у власності. Порядок їх використання і застосування врегульований Постановою Ради Міністрів Української РСР "Про затвердження правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку" від 27.02.1992 р. № 49.
Таким чином, вищеперелічені засоби самозахисту можуть бути застосовані для самооборони, якщо вони передбачені і дозволені законодавством України.
Для самооборони можуть бути застосовані: газові балончики, газові, пневматичні пістолети, ножі, нунчаки, біти, палиці, вогнепальна зброя (мисливські рушниці), травматична зброя.
При цьому слід враховувати обстановку і місце їх застосування - головне, щоб це була самооборона і, ні в якому разі, не умисне нанесення тілесних ушкоджень. Захищатися можна усім, що знаходитися під рукою, навіть каменем, головне щоб це було зроблено з розумом.
Олексій Гришко
керівник департаменту права України
міжнародній юридичній компанії Strategic Business Solutions Boutique.
