Єдиний спосіб перемогти в спорі - не вплутуватися в нього
Дейл Карнеги
У діяльності будь-якої компанії час від часу трапляються конфліктні ситуації з працівниками. Якщо виниклі розбіжності не вирішені шляхом обопільної угоди, досягнутої в ході безпосередніх переговорів між конфліктуючими сторонами, конфлікт переростає в суперечку. Але не кожен конфлікт в області праці можна назвати трудовою суперечкою.
Чинне трудове законодавство України - Кодекс законів про працю України (далі - КЗоТ) - не містить визначення трудової суперечки. У юридичній літературі трудові спори визначені як неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і власником підприємства (уповноваженим ним органом) з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.
Трудова суперечка, що виникає між окремим працівником і працедавцем, називається індивідуальною. Трудові спори, що виникають між групами працівників, трудовим колективом, з одного боку, і власником підприємства або уповноваженою особою, з іншою, називаються колективними.
Індивідуальні трудові спори найчастіше виникають у зв'язку із звільненням, переведенням на інший роботові, зміною умов праці, задоволенням грошових вимог, відшкодуванням працедавцем морального збитку працівникові.
Законодавство України встановлює різні порядки вирішення індивідуальної і колективної трудової суперечки.
Згідно ст. 221 КЗоТ індивідуальні трудові спори розглядаються комісією з трудових спор (далі - КТС) і судами.
У цій статті ми проаналізуємо досудовий порядок вирішення індивідуальних трудових суперечок, а саме розгляд суперечки в КТС.
Відповідно до ст. 224 КЗоТ КТС - обов'язковий первинний орган по розгляду суперечок. Проте якщо працівник не довіряє КТС або не вважає її здатною розібратися у своїй суперечці, він може відразу ж звертатися до суду: право на судовий захист гарантується статтями 55 і 124 Конституції України.
Повноваження і організація діяльності КТС
КТС є органом, повноважним розглядати трудові спори, що виникають між учасниками трудових стосунків - працівником і працедавцем, за винятком тих, які згідно із законом мають певні особливості розгляду і підлягають безпосередньому розгляду в судах (ст. ст. 221, 222, 232 КЗоТ). Так, відповідно до ст. 232 КЗоТ безпосередньому розгляду в суді підлягають наступні трудові спори:
1) по заявах працівника : про відновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору; зміні дати і формулювання причини звільнення; оплаті за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;
2) по заявах керівника підприємства : з питань звільнення; зміни дати і формулювання причини звільнення; переведення на інший роботові; оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень;
3) по заявах працедавця : про відшкодування працівниками матеріального збитку, заподіяного підприємству;
4) по заявах працівників : з питання застосування законодавства про працю, яка відповідно до чинного законодавства заздалегідь була вирішена працедавцем і виборним органом первинної профспілкової організації в межах наданих їм прав;
5) суперечок про відмову в прийомі на роботу.
Основне призначення КТС - позасудовий захист трудових прав працівників від можливих зловживань або порушень з боку працедавця. І тому закон надає право звертатися із заявою в КТС лише працівникові. Працедавець такого права не має, оскільки наділений по відношенню до працівника владними повноваженнями.
Порядок організації КТС передбачений ст. 223 КЗоТ.
КТС обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу на підприємствах з числом працюючих не менше 15 чоловік. Порядок обрання, чисельність, склад і термін повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства. Кількість робітників у складі комісії з трудових спор підприємства повинна складати не менше половини її складу.
КТС обирає зі свого складу главу, його заступників і секретаря комісії.
Засідання комісії з трудових спор є правомочним, якщо на нім є присутнім не менше два третіх обраних до складу членів.
На засіданні комісії ведеться протокол, що підписується главою або його заступником і секретарем. КТС приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. КТС підприємства має свій друк встановленого зразка.
Якщо КТС не створена на підприємстві, трудова суперечка підлягає розгляду безпосередньо в суді (ст. 232 КЗоТ)
Порядок розгляду індивідуальних трудових суперечок в КТС
Особливістю розгляду трудової суперечки в КТС є те, що така суперечка підлягає розгляду в комісії лише за умови, що працівник самостійно або за участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності з працедавцем в ході безпосередніх переговорів з ним (статті 224 КЗоТ). Таким чином, перш ніж звернутися в КТС, працівник зобов'язаний зробити відповідні кроки по врегулюванню виниклих розбіжностей, зокрема провести переговори безпосередньо з працедавцем. Якщо працівник таких заходів не зробив, комісія має право відмовити йому в прийомі і розгляді заяви. Тоді працівник може звернутися із заявою про вирішення трудової суперечки безпосередньо до суду.
Працівник може звернутися в КТС в тримісячний термін з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в суперечках про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження яким-небудь терміном (ст. 225 КЗоТ). Проте пропуск з поважних причин встановленого терміну не є основою для відмови КТС (має право відновити пропущений термін) у вирішенні суперечки по суті.
Законодавство не передбачає конкретних вимог відносно змісту і форми заяви працівника. Оскільки статтею 225 КЗоТ визначене, що заява працівника, що поступила в КТС, підлягає обов'язковій реєстрації, відповідно, його необхідно подавати у письмовій формі.
КТС зобов'язана розглянути трудову суперечку в десятиденний термін з дня подачі заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, представників працедавця або уповноваженого ним органу. Розгляд суперечки у відсутність працівника допускається тільки за умови його письмової заяви (ст. 226 КЗоТ).
Крім того, КТС має право викликати на засідання свідків, доручати фахівцям проведення технічних, бухгалтерських і інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки і документи.
Копії рішення КТС вручаються працівникові, працедавцеві або уповноваженому ним органу в триденний термін (ст. 227 КЗоТ).
Рішення КТС підлягає виконанню працедавцем або уповноваженим ним органом в триденний термін після закінчення десяти днів, передбачених на їх оскарження (ст. 229 КЗоТ)
У разі невиконання працедавцем або уповноваженим ним органом рішення КТС у встановлений термін (ст. 229 КЗоТ) КТС підприємства видає працівникові посвідчення, що має силу виконавського листа (ст. 230 КЗоТ).
Якщо працівник або працедавець не згодні з рішенням КТС, суперечка підлягає розгляду в суді (ст. 231 КЗоТ).
Недоліки і переваги КТС
Багато фахівців в області трудового права, як і багато керівників підприємств, вважають КТС малоефективним органом, що затягує процедуру розгляду трудових суперечок.
Передача трудової суперечки на розгляд в КТС ще не гарантує, що до суду йти не доведеться. Так, якщо індивідуальна трудова суперечка не розглянута КТС в десятиденний термін, то працівник має право перенести його розгляд до суду. Також рішення КТС може бути оскаржене працівником або працедавцем в суді, що не гарантує завершення суперечки рішенням КТС.
|
Олена Сапко |
Рішення КТС може бути оскаржене працівником або працедавцем в суді, що не гарантує завершення суперечки рішенням КТС
Наявність у складі КТС представників як працівників, так і працедавця, з одного боку, покликана дотримати інтереси обох сторін трудової суперечки, а з іншої - може заважати його об'єктивному дозволу. Оскільки представники працівників і працедавця розглядають суперечку виходячи з інтересу по наданню допомоги що своєму представляється, відповідно, і рішення трудового конфлікту, по суті, призводить до спор між їх представниками.
На практиці врегулювання трудової суперечки КТС не являється поширеним способом, оскільки індивідуальні трудові спори найчастіше виникають за ініціативою працівників, що вважають за краще вирішувати їх відразу в суді.
Врегулювання трудових суперечок КТС не поширене також і у зв'язку з тим, що деякі трудові спори підлягають розгляду тільки в судовому порядку. А саме ці спори - про відновлення на роботі, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплаті за час вимушеного прогулу - на практиці виникають найчастіше.
Проте в існуванні і використанні КТС для вирішення трудових суперечок є і плюси.
Так, досудовий порядок допомагає виявити обгрунтованість претензій працівника, перевірити законність дій працедавця, а нерідко і прийняти взаємоприйнятне рішення, що розвантажує суди від розгляду дрібних, незначних за змістом суперечок.
Крім того, цей спосіб може бути вигідний працедавцеві з точки зору того, що суперечка не виходить за межі компанії. Це, зокрема, дозволяє понизити ризик розкриття конфіденційних відомостей компанії, уникнути небажаного поширення інформації про виниклу суперечку.
Ще однією гідністю цього способу є незначний термін розгляду суперечки. Трудова суперечка розглядається в КТС набагато швидше, ніж в суді, - впродовж 10 днів з дня подачі заяви працівником
Більше того, цей спосіб дозволяє врахувати особливості діяльності компанії працедавця і точніше вирішити конфлікт. Адже суперечка розглядається за участю представників працівників і працедавця, знайомих із специфікою діяльності компанії і її локальними нормативними актами.
Таким чином, досудовий спосіб вирішення трудових суперечок має як плюси, так і мінуси. Його ефективності у вирішенні конфлікту можна досягти у разі, якщо до складу КТС входитимуть освічені і грамотні представники з різних сфер діяльності підприємства, метою яких буде вирішення індивідуальної трудової суперечки шляхом усунення порушення, об'єктивного, повного і усебічного аналізу представлених матеріалів і інформації, врегулювання розбіжностей і примирення сторін.
Олена Сапко
радник
керівник практики трудового права
_________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
