Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Рекомендації до дій в період форс-мажору

13.58, 19 лютого 2014
1044
0

Антон Куц, адвокат, керівник практики судових суперечок і медиации ЮК "Юскутум" розповів електронному виданню "ЮРИСТ & ЗАКОН" про правові аспекти виконання договірних обазательств у разі форс-мажорних...

Чи буде правопорушенням затримка платежу, постачання, інше невиконання умов договору при форс-мажорі?

Чинне законодавство передбачає можливість звільнення від відповідальності за невиконання господарських або цивільно-правових зобов'язань, якщо таке невиконання продиктоване настанням для відповідної сторони форс-мажорних обставин. Основні положення цього принципу закладені в нормах ст. 617 Цивільного кодексу України і ст. 218 Господарського кодексу України. При цьому законодавець не встановив конкретних документів, які можуть підтвердити настання для сторони форс-мажорних обставин, залишивши можливість врегулювати це питання або домовленістю між сторонами, або посилаючи до інших нормативно правових актів. Таким документальним підтвердженням може бути довідка (висновок) Торгово-промислової палати України, рішення або укладення органу державної влади (Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Президента України, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ і т. д.). У кожному конкретному випадку, залежно від характеру обставин, що настали, варто визначити, в компетенцію якого органу входить підтвердження таких обставин, адже саме його документ буде офіційним підтвердженням форс-мажорних обставин, що настали. При цьому не варто забувати, що сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини як на основу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, повинна не просто дати документальне підтвердження настання форс-мажору, але і довести, що були прийняті усі можливі і залежні від неї зусилля для усунення або зменшення впливу форс-мажору. Тому не розглядатиметься порушенням умов договору невиконання зобов'язань по постачанню, виконанню робіт або затримка платежу, якщо таке невиконання продиктоване дією форс-мажорних обставин, які неможливо було усунути або зменшити зусиллями самої сторони.

Вичерпний перелік форс-мажорних обставин не встановлений. Такими обставинами можуть бути природні і інші явища. До інших явищ можна віднести введення надзвичайного стану, громадські безлади, війну, блокаду, страйк, терористичні акти, безлади і інші протиправні дії, зміни в законодавстві, істотно впливаючі на положення сторони і безпосередньо впливаючі на невиконання стороною своїх зобов'язань. Основними характерними ознаками таких обставин є те, що ці обставини знаходяться поза волею і поза контролем відповідного суб'єкта господарювання, є непередбаченими і незвичними, які неможливо запобігти зусиллями підприємства. У аспекті дій правоохоронних органів слід зазначити, що такі дії можна розглядати як форс-мажорні обставини за умови, що вони пов'язані з ліквідацією наслідків, викликаних непередбаченими ситуаціями. Дії правоохоронних органів у відношенні безпосередньо суб'єкта господарювання, спровоковані здійсненням таким суб'єктом діянь, що переслідуються згідно із законом, не буде форс-мажорними обставинами.

Зупинка і блокування руху транспортних засобів, їх використання правоохоронцями

Стаття 6 ЗУ "Про міліцію" передбачає обов'язок юридичних і фізичних осіб сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю. Цьому обов'язку кореспондуються права співробітників правоохоронних органів, передбачені ст. 11 Закону. У перелік прав включені такі, як право тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості або об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, безпеки і охорони життя і здоров'я людей; обмежувати або забороняти при надзвичайних обставинах рух транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках, оглядати транспортні засоби і перевіряти відповідність документів на автомобіль і вантаж, який перевозиться. Вказана норма ст. 11 Закону визначає, що співробітники міліції мають право зупиняти транспортні засоби тільки в чітко визначених цим законом випадках, перелік яких не підлягає розширеному тлумаченню. Такими випадками можуть бути, зокрема, виконання рішень про обмеження або заборону рухи, прийняті уповноваженими на це державними органами. При цьому водія зобов'язані повідомити про причину зупинки або замкнете рухи.

Що стосується залучення водія або транспортного засобу для надання допомоги співробітникам правоохоронних органів, то варто відмітити, що співробітники мають право притягати водіїв транспортних засобів для надання допомоги; безперешкодно використовувати транспортні засоби для проїзду на місце події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, що вимагають невідкладної допомоги, для переслідування правопорушників і їх доставки в міліцію. Використання транспортних засобів юридичних осіб в таких випадках здійснюється безкоштовно.

Не унеможливлюючи спричинення збитків під час здійснення своєї діяльності співробітниками міліції, законодавець в статтях 5, 11 і 25 ЗУ "Про міліцію" передбачив можливість компенсації заподіяних збитків. Не викликає сумнів обов'язок компенсувати заподіяний збиток внаслідок неправомірних дій співробітників міліції, що регулюється не лише вказаним Законом, але і нормами ст. 56 Конституції Українист. 1176 Цивільного кодексу України.

Що стосується відшкодування правомірно заподіяного збитку, то згідно ч. 4 ст. 1166 ГК така шкода відшкодовується у випадках, встановлених Кодексом і іншим законом. Це питання вимагає детальнішого і глибшого аналізу. При цьому варто виділити декілька моментів, що мають значення при відповіді на питання про компенсацію збитку внаслідок правомірних дій.

Наприклад, обмежуючи або зупиняючи рух транспортних засобів у зв'язку з форс-мажорними обставинами, співробітники правоохоронних органів фактично стають "уповноваженими на спричинення збитку", а самі дії можна охарактеризувати як дії, здійснені в стані крайньої необхідності. Цей стан визначений ст. 1171 ГК і передбачає, що шкода, заподіяна в такому стані, відшкодовується що заподіяло його особою. А оскільки, як вже ми обмовилися, співробітник міліції діє як працівник уповноваженого органу на виконання своїх службових обов'язків, в даному випадку обов'язок по компенсації такого збитку покладається на відповідний орган державної влади згідно ст. 1172 ГК. Окрім загальних станів Цивільного кодексу про відшкодування заподіяного збитку, діють норми спеціального закону. В даному випадку слід згадати про ст. 5 ЗУ "Про міліцію", що встановлює, що відшкодуванню в повному об'ємі підлягає вартість вилученого майна, якщо його повернення в тому ж стані стало неможливим, а також ст. 25 вказаного Закону, згідно якої коштом держави компенсуються збитки, заподіяні співробітником міліції, що виконує свої обов'язки згідно наданих законодавством повноважень і в межах закону. Іншими словами, претензії про компенсацію заподіяного транспортному засобу і вантажу збитку слід пред'являти органу, співробітником якого в процесі використання транспортного засобу був причинний збиток. Але це стосується використання транспортного засобу.

Відповідальність у разі пропажі або псування вантажу у разі блокування руху транспортних засобів співробітниками правоохоронних органів

Відносно псування або втрати вантажу при блокуванні транспортних засобів у зв'язку з форс-мажорними обставинами відповідь не буде така однозначна. Само блокування транспортного засобу співробітником міліції не знімає обов'язку власника забезпечити його збереження і збереження вантажу. Але при виникненні такої ситуації слід враховувати сукупність багатьох чинників, що вплинули на пропажу або псування вантажу. Це можуть бути і обставини (наприклад, безлади), що відбуваються, викликають пропажу або псування, і дії співробітника міліції, які могли знаходитися поза правовими межами і вимоги якого про блокування руху транспортного засобу явно були незаконні і не спрямовані на запобігання шкоді. Таким прикладом може бути відмова відпустити транспортний засіб при нагоді руху в іншому напрямі у разі перевезення швидкопсувного вантажу.

Антон Куц,

адвокат, керівник практики судових суперечок і медиации

Юридична компанія "Юскутум"

____________________________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему