29.10.2013 роки набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 735 від 02.10.2013 року, яким викладений в новій редакції Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок).
Нова редакція Порядку, в порівнянні з попередньою, істотно удосконалює процедуру виявлення правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - правопорушення), а також порядок розгляду уповноваженим обличчям справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа).
Як відомо, в попередній редакції Порядку участь суб'єкта містобудування в справі зводилася до ролі пасивного спостерігачаякий міг ефективно захистити свої права тільки після винесення постанови про притягнення його до відповідальності за правопорушення шляхом оскарження вказаної постанови в суді.
У новій редакції Порядку права суб'єкта містобудування розширені, що дає йому можливість довести свою невинність в здійсненні правопорушення ще на стадії розгляду справи уповноваженим органом.
Проте нова редакція Порядку містить також і цілий ряд негативних моментів. На жаль, це вже стало традицією і особливістю українських нормативних актів. Так, деякі зміни процедури виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення не відповідають законодавству України, є і інші положення, які доцільно переглянути і затвердити в новій редакції.
Що стосується суті змін, зупинимося на найбільш значущих з них.
У новій редакції Порядку права суб'єкта містобудування розширені, що дає йому можливість довести свою невинність в здійсненні правопорушення ще на стадії розгляду справи уповноваженим органом |
В першу чергу, слід зазначити, що в новій редакції Порядку вдосконалена процедура виявлення і фіксації правопорушення, а саме:
а) Визначений вичерпний перелік осіб, що мають право складати протокол про здійснення правопорушення, а саме: керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з їх функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, головний державний інспектор.
б) Виключена норма, що вимагає складання припису про усунення правопорушення (аналогічна вимога ст. 3 Закону виключено ще 19.01.2012 р.).
в) Встановлені чіткі вимоги до змісту протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - протокол) (в протоколі в т. ч. должны бути вказані суть правопорушення і обгрунтування провини). Також згідно п. 14 Порядку до протоколу можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, що підтверджують факт здійснення правопорушення, винність суб'єкта містобудування в його здійсненні і інші обставини, що мають значення для розгляду справи. Неналежне оформлення протоколу може стати основою для визнання незаконним постанови про накладення штрафу за правопорушення, винесеного на підставі цього протоколу, що підтверджується судовою практикою, наприклад, постановою ВАСУ № До-19880/10 від 05.10.2010 р.
г) Суб'єктові містобудування надано право ознайомитися не лише з текстом протоколу але і з усіма додатками до нього. Після того, як протокол підписаний суб'єктом містобудування, відносно якого він складений, забороняється закреслювати або виправляти відомості, що вносяться до протоколу, а також вносити додаткові записи (це стосується і додатків до протоколу).
д) Визначені випадки, коли справа не може бути збуджено і протокол не повинен складатися.
е) Визначений момент виявлення правопорушення (день складання акту перевірки)з якого починається відлік 6-місячного рядок для притягнення до відповідальності, встановленого ч. 11 ст. 2 Закони.
Проте, слід зазначити, що нова редакція Порядку не лише розширила права суб'єкта містобудування на стадії виявлення правопорушення, але і встановила механізм запобігання можливих зловживань правами. Так, згідно п. 3 Порядки встановлено, що у випадку якщо суб'єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, правоохоронні органи і органи місцевого самоврядування спільно з інспекціями вживають усі необхідні заходи для притягнення такого суб'єкта до відповідальності. Також встановлений механізм напряму суб'єктові містобудування документів, що є основою для притягнення його до відповідальності, у випадку якщо такий суб'єкт містобудування відмовляється отримати ці документи власноручно.
Істотні зміни торкнулися і порядку розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У новій редакції Порядку, зокрема: закріплений принцип відкритості розгляду справи і рівності його учасників; визначений винятковий перелік посадовців, що мають право розглядати справу, а саме: керівник Госархстройинспекции і уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Госархстройинспекции і їх заступники в межах своїх повноважень; закріплено право суб'єкта містобудування брати участь в розгляді уповноваженим обличчям справи і обов'язок уповноваженого органу повідомити суб'єкта містобудування про час і місце розгляду справи; передбачено право суб'єкта містобудування представляти свої інтереси при розгляді уповноваженим обличчям справи особисто, а не тільки через представника, як це передбачалося в попередній редакції Порядку; визначений перелік доказів, на підставі яких приймається рішення у справі, а саме: протокол (з додатками), пояснення суб'єкта містобудування, пояснення свідків, експерта, інші документи, витребувані уповноваженою особою в межах терміну розгляду справи; врегульований порядок збору доказів уповноваженою особою, підстави і порядок закриття справи.
Порядком введена надзвичайно важлива норма, згідно якої оскарження постанови у встановлений термін зупиняє його виконання до набирання законної сили відповідного рішення суду |
Безумовно, вищезгадані зміни можна характеризувати як позитивні і спрямовані на забезпечення права суб'єкта містобудування на повну і достовірну інформацію про суть висунених проти нього звинувачень в правопорушенні у сфері містобудівної діяльності і доказах його провини, а також права доводити свою невинність в здійсненні правопорушення.
Припускаємо, що такі зміни також сприятимуть об'єктивному розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки уповноважена особа тепер зможе розглядати справу не лише на підставі даних протоколу, але і враховуючи позицію суб'єкта містобудування, відносно якого розглядається справа.
Порядок, як ми вже відмічали, не позбавлений і недоліків. Одним з них є невідповідність процедури виконання постанови про накладення штрафів за правопорушення (далі - постанова) вимогам закону.
У новій редакції Порядку введена надзвичайно важлива норма, згідно якої оскарження постанови у встановлений термін зупиняє його виконання до набирання законної сили відповідного рішення суду.
Одночасно в нову редакцію Порядку введені норми абз. 2 і 3 п. 34, згідно з якими у разі зупинки виконання постанови відповідно до п. 29 Порядку течія терміну давності його виконання, визначеного статтею 4 Закони, припиняється до набирання законної сили відповідного рішення суду. Термін, впродовж якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинене, в загальний термін давності виконання такої постанови не зараховується.
Абзаци 2 і 3 п. 34 Порядки прямо суперечать Закону України "Про старанне виробництво"який:
а) не передбачає можливості припинення срокоу давності пред'явлення старанного документу до виконання;
б) не передбачає можливості встановлення подібної процедури в підзаконних нормативно-правових актах.
Враховуючи вищевикладене, припускаємо, що на практиці державні виконавці будуть просто ігнорувати незаконні норми абз. 2 і 3 п. 34 Порядки і відмовляти в прийнятті до виконання усіх постанов, по яких пройшов встановлений ст. 4 Закони термін пред'явлення до виконання.
ВИСНОВОК:
Підсумовуючи вищесказане, треба відмітити, що нова редакція Порядку внесла ряд цікавих новел, які, за умови їх грамотного використання, допоможуть суб'єктові містобудування ефективно протистояти спробам недобросовісних чиновників безпідставно притягнути такого суб'єкта містобудування до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В той же час Порядок як цілісний нормативний акт ще далеко не ідеальний і в нім є ряд норм, які вже сьогодні необхідно привести у відповідність із законом.
Юрій Гомза
юрист юридичної фірми "Антика"
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилера
