5 липня 2012 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 5080 - VI "Про інститути спільного інвестування" (далі - Закон)положення якого набувають чинності з 1 січня 2014 року. Що, власне, змінилося в регламентації інститутів спільного інвестування з ухваленням цього Закону і введенням в дію ряду підзаконних актів? Спробуємо відповісти на це питання у рамках цієї статті.
Як вказано в преамбулі до Закону, його дія спрямована на забезпечення залучення і ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів і їм визначаються правові і організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами вказаних суб'єктів, встановлюються вимоги до складу, структури і зберігання таких активів, особливості емісії, звернення і викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.
Слід сказати, що інститут спільного інвестування, привабливий для інвесторів унаслідок своєї потенційно високої прибутковості і незначним рівнем витрат на управління, знайшов своє віддзеркалення у вітчизняному законодавстві ще в 1994 році з прийняттям Указу Президента України № 55/94 від 19.02.94 "Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії"який послужив базисом для появи перших фінансових посередників, діяльність яких в основному зводилася до використання в якості інструменту інвестування приватизаційних сертифікатів. Подальший розвиток спільного інвестування стався з прийняттям в 2001 року Закону України № 2299 - III від 15.03.2001 р. "Про інститути спільного інвестування (пайових і корпоративних інвестиційних фондах)". Прийняття вищезгаданого нормативно-правового акту послужило поштовхом для популяризації і розвитку інструменту інститутів спільного інвестування, його широкого поширення серед фізичних і юридичних осіб, а також активізації інвестиційної діяльності на державному рівні. Проте з прийняттям в 2008 році Закону України "Про акціонерні товариства" виникла безліч проблем з практичною реалізацією положень Закону № 2299 - III, що стосуються створення, діяльності, корпоративного управління і ліквідації корпоративних інвестиційних фондів, які повинні створюватися відповідно до законодавства з питань діяльності акціонерних товариств з урахуванням положень Закону № 2299, - III. Це, в першу чергу, і послужило основою для прийняття єдиного законодавчого акту, що регламентує усі вищезгадані питання.
Крім того, чинне на момент ухвалення Закону законодавство не досить чітко визначало порядок створення і ліквідації корпоративних і пайових інвестиційних фондів, невизначеної була класифікація фондів з урахуванням класу їх активів, були недоліки в регламентації аспектів розкриття інформації про діяльність ИСИ.
При збереженні традиційної класифікації ИСИ на ИСИ відкритого, інтервального і закритого типу, термінові і безстрокові, диверсифіковані і недиверсифіковані введена класифікація ИСИ залежно від класу активів. Така класифікація на практиці використовується вже досить давно, але не мала свого закріплення на рівні законодавства. Тепер же згідно ч. 5 ст. 7 Закону введено поняття спеціалізованого інституту спільного інвестування, що визначається винятковим інвестуванням в певний клас активів. Серед спеціалізованих інститутів спільного інвестування Закон називає фонди грошового ринку, фонди державних цінних паперів, фонди облігацій, фонди акцій, індексні фонди і фонди банківських металів.
Також Закон вводить нове поняття біржового інституту спільного інвестування, визначаючи, що такими можуть бути відкриті спеціалізовані інвестиційні індексні фонди і фонди банківських металів. При цьому передбачається, що проспектом емісії цінних паперів біржового інституту передбачається обов'язкове звернення цінних паперів такого інституту на фондовій біржі, визначеній вищезгаданим проспектом; можливість придбання цінних паперів при первинному розміщенні або продажі емітентом раніше викуплених цінних паперів або пред'явлення до викупу цінних паперів виключно андеррайтерами таких цінних паперів; зобов'язання андеррайтера цінних паперів по підтримці цін, попиту, пропозиції і об'ємів торгів цінними паперами відповідного інституту, за умови здійснення таких дій на підставі відповідного договору з фондовою біржею, визначеною проспектом емісії; можливість здійснення оплати цінних паперів такого інституту під час їх продажу або викупу емітентом у відповідній пропорції активами, визначеними інвестиційною декларацією цього інституту.
При цьому цікавим і важливим положенням Закону видається пряма заборона на зміну типу і виду ИСИ, його класу і приналежності до біржових або венчурним ИСИ, закріплений ч. 11 ст. 7 Закону.
Існуючі на сьогодні в документарній формі інвестиційні сертифікати мають бути переведені у бездокументну форму впродовж двох років з дня вступу Закону в дію |
В той же час нове віддзеркалення знайшли норми, що регламентують аспекти випуску і звернення цінних паперів інституту спільного інвестування. Так, Законом встановлено, що цінні папери ИСИ можуть бути виключно іменними і випускатися тільки у бездокументній формі. Існуючі на сьогодні в документарній формі інвестиційні сертифікати мають бути переведені у бездокументну форму впродовж двох років з дня вступу Закону в дію. Правда, поки складно прогнозувати наскільки на практиці вийде укластися у відведені терміни.
Законом введена норма, спрямована на припинення певних схем, що використовуються для ухилення від сплати податків |
Серед іншого, Законом введена норма, спрямована на припинення певних схем, що використовуються для ухилення від сплати податків і що полягає в тому, що оплата вартості цінних паперів ИСИ, у тому числі акцій корпоративного інвестфонду при формуванні первинного статутного капіталу, здійснюється виключно в грошовій формі. Єдиним виключенням є біржові ИСИ, оплата цінних паперів яких можлива у відповідній пропорції активами, визначеними в інвестиційній декларації відповідного ИСИ.
В той же час передбачена обов'язкова оплата придбаних цінних паперів ИСИ в строк, визначений проспектом емісії цінних паперів ИСИ, але не пізніше за три робочі дні з дати укладення договору про їх придбання з обов'язковим зарахуванням сплачених цінних паперів ИСИ у бездокументній формі на рахунок інвестора, відкритий у хранителя, виключно на підставі відповідного розпорядження емітента таких цінних паперів. Також прямо передбачена заборона на оплату цінних паперів ИСИ з розстрочкою платежу.
Крім того, Закон передбачає значне удосконалення системи розкриття інформації про діяльність ИСИа ряд рішень НКЦБФР деталізує цю систему. Так, пропонується встановити вимогу про наявність у компаній з управління активами власного веб-сайту, на якому повинна міститися інформація, що підлягає обнародуванню у відповідність з чинним законодавством, а також вимогами внутрішніх документів КУА, проспекту емісії цінних паперів ИСИ і регламенту. Зокрема, обов'язково має бути вказана інформація про КУА (реєстраційні дані, дані об ліцензії, контактні дані), перелік ИСИ, активи яких знаходяться в управлінні цієї КУА, вартість чистих активів, ціна розміщення і викупу цінних паперів ИСИ і зміст документів ИСИ, що знаходяться в управлінні КУА (засновницькі документи корпоративного інвестфонду, регламент ИСИ, свідоцтво про внесення ИСИ в Єдиний державний реєстр ИСИ, укладення аудиторів, проспект емісії цінних паперів ИСИ, перелік осіб, обслуговуючих ИСИ).
Слід зазначити, що в якості захисної міри від кризових явищ, що тягнуть істотні збитки ИСИ, у Закон введений механізм продовження терміну дії ИСИ за рішенням учасників (акціонерів) такого ИСИ, що дасть можливість не прибігати до розрахунку з учасниками ИСИ у момент падіння цінності активів ИСИ, виконавши адекватні дії із заміни і диверсифікації складу активів ИСИ, забезпечивши тим самим підвищення їх вартості.
ВИСНОВОК:
Таким чином, слід сказати, що Законом "Про інститути спільного інвестування" регламентований детальний порядок створення і припинення ИСИ, впорядкована класифікація ИСИ і приведена до існуючих на практиці стандартів, введена класифікація за класами активів, встановлені вимоги, що пред'являються до цінних паперів ИСИ і їх оплаті, систематизовані і розширені вимоги відносно розкриття інформації про діяльність ИСИ. На наш погляд, Закон дозволить ефективніше використовувати такий інструмент фінансування, як інститут спільного інвестування, стимулюючи економічний розвиток окремих суб'єктів господарювання і держави в цілому.
Віктор Мороз
керівний партнер
ЮК "Правова гільдія "ВикториАл"
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
