Інститут статутного капіталу підприємства є одним з центральних в корпоративному праві. При цьому для розвитку принципу свободи підприємницької діяльності на рівні законодавства передбачена варіація об'єктів власності, переважно для учасників і засновників при формуванні вкладів останніх. Серед таких об'єктів - об'єкти права інтелектуальної власності (зокрема, йдеться про майнові права на ці об'єкти), що характеризуються окремими особливостями, виходячи з їх правової природи.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435 - IV (далі - ГК України) визначає право інтелектуальної власності як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом і іншим законом (ст. 418). У свою чергу, приписи цивільного законодавства розмежовують надане право на особисті немайнові права інтелектуальної власності і (чи) майнові права інтелектуальної власності, що має подальший вплив на вибір об'єкту і супроводжуючих його прав, що передаються в статутний капітал підприємства.
Правове регулювання можливості формування статутного капіталу за допомогою майнових прав інтелектуальної власності міститься у ряді нормативно-правових актів. Зокрема, ч. 3 ст. 424 ГК України передбачено, що майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом в статутний капітал юридичної особи.
Виходячи з такого припису, необхідно акцентувати увагу майновому характері даних прав. Йдеться про те, що в статутний капітал можуть бути передані лише право на використання об'єкту права інтелектуальної власності, виняткове право дозволяти використання об'єкту права інтелектуальної власності, виняткове право перешкоджати неправомірному використанню об'єкту права інтелектуальної власності, в т. ч. забороняти таке використання, а також інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майновий характер передаваних прав і можливість їх передачі передбачені положеннями Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436 - IV (далі - ХК України), а також Законом України "Про господарські суспільства" від 19.09.91 р. № 1576 - XII (далі - Закон). Зокрема, в ст. 86 ХК України вказане, що вкладами учасників і засновників господарського суспільства можуть бути майнові права, включаючи права на об'єкти інтелектуальної власності. Цей припис міститься аналогічно в ст. 13 Закону.
У статутний капітал можуть бути передані лише майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом |
Перевага формування статутного капіталу за допомогою майнових прав інтелектуальної власності виходить з наступних передумов. Зокрема, вони дозволяють формувати незначний розмір статутного капіталу, що важливо за відсутності значних грошових коштів, а також збільшити вже існуючий статутний капітал, знову ж таки, вищезгаданих засобів. Крім того, можливість передачі прав інтелектуальної власності дозволяє їх суб'єктові (як первинному, так і вторинному, промовцеві правонаступником) ставати засновником підприємства без залучення інших активів.
Керуючись загальними правилами, що дозволяють формувати статутний капітал, притягаючи майнові права інтелектуальної власності, слід також звернути увагу на ряд виключень, що забороняють такі. Йдеться про вклади в статутний капітал фінансових установ, визначуваних як юридичні особи, які відповідно до закону надають одну або декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, і внесені у відповідний реєстр у встановленому законом порядку (ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. № 2664 - III).
Заборона використання майнового права інтелектуальної власності в якості вкладу в статутний капітал вказаних юридичних осіб підтверджується нормами наступних спеціальних законів. Так, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що при створенні фінансової установи або у разі збільшення розміру зареєстрованого статутного (складеного) капіталу статутний (складений) капітал має бути сплачений в грошовій формі. Також грошова форма є обов'язковою при формуванні статутного капіталу банків і страхових установ (ст. 32 Закони України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121 - III, ст. 2 Закони України "Про страхування" від 07.03.96 р. № 85/96-ВР).
|
Мирослава Сорока |
Якщо ж діяльність не підпадає під вищезгадані виключення, засновники можуть скористатися правом, передбаченим приписами про можливість формування вкладу в статутний капітал із залученням об'єктів інтелектуальної власності і прав на них. При реалізації наданого права важливо звернути увагу на характеристику передаваного об'єкту інтелектуальної власності і супроводжуючих його прав, порядок і процедуру їх внесення в статутний капітал.
Повертаючись до питання про об'єкт права інтелектуальної власності, завжди слід пам'ятати, що це нематеріальний об'єкт. Йдеться про нематеріалізоване відображення права, наприклад, ідеї, ноу-хау, змісті книги і інше. При цьому ГК України визначає перелік таких об'єктів. Зокрема, ст. 420 ГК України відносить до них літературні і художні твори, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, наукові відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тваринних, комерційні (фірмові) найменування, торгові марки (знаки для товарів і послуг), географічні вказівки, комерційні таємниці. Слід зазначити, що правова характеристика окремих з вищезгаданих об'єктів дозволяє зробити висновок про те, що при передачі вказаних об'єктів в статутний капітал мають бути присутніми окремі критерії. До них відносяться винятковість, можливість оцінки, новизна, а також відчужувана.
Об'єкти права інтелектуальної власності, які передаються в статутний капітал, повинні відповідати критеріям винятковості, можливості оцінки, новизни і відчужуваної |
При внесенні об'єкту права інтелектуальної власності в статутний капітал необхідно спочатку визначити момент цього юридичного фактуоскільки він може бути як під час реєстрації підприємства, так і потім (збільшення статутного капіталу існуючої юрособи). При цьому необхідно враховувати процедуру внесення цього об'єкту в статутний капітал. Так, при передачі майнових прав на дані об'єкти інтелектуальної власності істотними характеристиками, супроводжуючими такі об'єкти, будуть наступні: інформація про власника (оскільки це може бути як творець, так і вторинний набувач), про право інших осіб на цей об'єкт (відсутності тих, що обтяжили), корисність в економічному контексті, дійсність прав (наявність ліцензії, патенту і ін.) і терміну дії такого об'єкту.
Що стосується процедури передачі майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності в статутний капітал підприємства, то необхідно звернути увагу на наступне. Передаване майно, як відомо, переходить у власність останнього (окрім права користування). Таким чином, передача майнових прав інтелектуальної власності, як встановлене ст. 427 ГК України, може здійснюватися повністю або частково іншій особі, при цьому умови передачі майнових прав можуть бути визначені договором. В той же час ст. 1107 ГК України встановлено, що розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: ліцензія на використання об'єкту права інтелектуальної власності, ліцензійний договір, договір на створення за замовленням і використання об'єкту права інтелектуальної власності, договір про передачу виняткових прав інтелектуальної власності, інший договір про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. У зв'язку з цим приписом слід підкреслити необхідність укладення такого договору (про передачу майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності)оскільки інакше формування статутного капіталу не відповідатиме приписам законодавства. У частині цього договору необхідно також звернути увагу на обов'язковість письмової форми, за винятком встановлених законом випадків про усну форму такого договору (ч. 2 ст. 1107 ГК України). Також форма такого договору передбачає наявність можливої реєстрації, але ця вимога не є імперативною (ст. 1114 ГК України). Частенько згадана форма використовується з метою захисту прав первинного суб'єкта інтелектуальної власності (творця, автора) щоб уникнути ризиків, супроводжуючих подібні угоди.
|
Олена Сибирцева |
Слід зазначити, що при внесенні об'єктів інтелектуальної власності в статутний капітал підприємства важливим питанням є визначення розміру долі вкладуздійснюваного шляхом його оцінки. Специфіка цього питання полягає в тому, що ці об'єкти не мають речової форми, як вже згадувалося вище. У зв'язку з цим, а також з окремими юридичними фактами (волевиявлення учасників про оцінку, виходу учасника з підприємства) логічно виникає питання критеріїв і процедури оцінки таких.
У вирішенні цього питання необхідно звернути увагу на положення листа Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 15.11.2002 р. № 4-451-2030/6118 "Відносно оцінки вкладу засновника (учасника) господарського суспільства до статутного фонду, внесеного їм у вигляді права на використання "ноу-хау". Зокрема, вказується, що чинним законодавством не передбачено, який саме документ повинен надаватися в органи реєстрації в якості підтвердження внеску учасниками (засновниками) суспільства до статутного фонду і його оцінок, у випадку якщо внесками є майнові права на інтелектуальну власність, крім випадків, коли внеском є державна або комунальна частина майна. Крім того, рекомендується керуватися нормами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оцінну діяльність в Україні"а саме ст. 12, визначальною, що документом, який містить укладення про вартість майна і підтверджує виконані процедури за оцінкою майна, є акт оцінки майна. Що стосується самої процедури оцінки, здійснюваної суб'єктом оцінної діяльності, то вона проводиться згідно з Національним стандартом № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності"затвердженому постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1185.
ВИСНОВКИ:
Таким чином, при формуванні статутного капіталу підприємства, шляхом внеску у вигляді об'єктів інтелектуальної власності, необхідно керуватися рядом приписів і вимог, передбачених відносно цих об'єктів. Аналіз діючого правового поля дозволяє зробити висновок, що основними питаннями, на які варто звернути увагу для мінімізації ризиків в подальшій діяльності підприємства, є правова характеристика об'єкту інтелектуальної власності, процедура передачі і оцінки такого об'єкту, момент такого передання, а також ряд обмежень, існуючих у сфері діяльності фінансових установ. Виходячи з цього, основну увагу необхідно сфокусувати на даних вопр?сах і на їх нормативному регулюванні, оскільки інакше статутний капітал буде сформований врозріз з чинним законодавством, що спричинить негативні наслідки для підприємства в цілому.
Мирослава Сорока
адвокат
адвокатського об'єднання "З. Т. Партнерс"
Олена Сибирцева
молодший юрист
адвокатського об'єднання "З. Т. Партнерс"
_____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
