Перехідний період після скасування Господарського кодексу України

28 лютого 2025 року набув чинності Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" від 09.01.2025 р. № 4196-IX (далі – Закон № 4196), який скасував Господарський кодекс України. Водночас Закон вводить трирічний перехідний період – до 28 серпня 2028 року, у межах якого встановлено специфічні норми для юридичних осіб, зареєстрованих до дати набуття чинності, – зокрема державні, комунальні підприємства, приватні підприємства, дочірні, іноземні підприємства та ін.

Скасування Господарського кодексу України (ГКУ) є одним із найбільш дискусійних і водночас очікуваних етапів правової реформи в Україні. Цей крок, що мав символічне і практичне значення, поставив перед науковцями й адвокатами-практиками низку нових викликів. Адже йдеться не лише про формальне вилучення акта з правової системи, а про докорінну трансформацію підходів до регулювання підприємництва, господарських зобов'язань і державної участі в економіці.

Скасування ГКУ є частиною системного курсу України на євроінтеграцію та приведення законодавства у відповідність до acquis communautaire. ГКУ, ухвалений ще у 2003 році, був компромісним актом між радянською економіко-правовою моделлю та ринковими реаліями. Він містив чимало колізій із Цивільним кодексом України (ЦКУ) та не відповідав логіці єдиного приватноправового регулювання господарських відносин.

Основними причинами скасування ГКУ можна назвати:

• дублювання або конфлікт із нормами ЦКУ;

• надмірне адміністративне втручання в діяльність суб'єктів господарювання;

• концептуальну невизначеність правової природи господарських зобов'язань;

• застарілі інструменти державного регулювання економіки.

Закон № 4196 прямо забороняє створення нових юридичних осіб у традиційних для ГКУ організаційно-правових формах. Це означає, що:

• Державні та комунальні підприємства мають бути перетворені в господарські товариства. У переважній більшості випадків – у ТОВ або АТ.

• Приватні підприємства не ліквідують автоматично, однак втрачають можливість існування в межах старої моделі – у разі конфлікту з нормами законодавства про ТОВ застосовують положення останнього.

• Дочірні та іноземні підприємства, які діяли без чіткого визначення як ТОВ або АТ, мають або трансформуватись у загальні організаційно-правові форми, або оновити установчі документи з урахуванням нових вимог.

До завершення перехідного періоду (серпень 2028 року) діють певні заборони й обмеження:

• Не допускається внесення змін до статутів підприємств, окрім чітко визначених випадків (зміна керівника, місцезнаходження, ліквідація, реорганізація).

• Створення нових юридичних осіб у застарілих формах (ДП, КП, ПП) – заборонено.

Після завершення перехідного періоду юридичні особи, які не привели свою діяльність у відповідність, можуть бути визнані такими, що діють із порушенням закону, з відповідними правовими наслідками.

Після скасування ГКУ всі договірні зобов'язання юридичних осіб залишаються чинними – і це один із головних принципів перехідного періоду, установленого Законом № 4196.

Договори не припиняються автоматично

Скасування ГКУ не анулює укладені договори. Усі договори, які були укладені відповідно до ГКУ або із посиланням на його норми, зберігають юридичну силу, оскільки сторони брали на себе зобов'язання добровільно, відповідно до чинного на той момент законодавства.

Перехід до регулювання за Цивільним кодексом України

Норми ГКУ, які раніше регулювали господарські зобов'язання, поступово заміщають положення ЦКУ, Закону № 4196 та спеціальних законів про окремі сфери діяльності (наприклад, щодо енергетики, транспорту, фінансового лізингу тощо).

Норми ЦКУ щодо зобов'язань, договорів, виконання, відповідальності та припинення зобов'язань є достатньо повними і дають змогу безперервно регулювати вже наявні правовідносини.

Умови договорів, що відповідають ГКУ, не потребують перегляду, якщо не суперечать нормам ЦКУ.

Правонаступництво після перетворення юридичної особи

Згідно зі ст. 17 Закону № 4196 перетворення юридичної особи (наприклад, державного підприємства в ТОВ) не є її припиненням, а отже:

– юридична особа продовжує бути стороною за всіма своїми договорами;

– усі права й обов'язки за чинними договорами зберігаються;

– не потрібно переукладати або змінювати договір лише через зміну організаційно-правової форми.

Щодо договорів, які посилаються на ГКУ

Наприклад, якщо в договорі є формулювання: "Цей договір укладено відповідно до положень Господарського кодексу України", – такий договір не втрачає сили.

Закон не вимагає автоматичної заміни правової основи договору. Усі укладені договори потрібно тлумачити відповідно до чинного законодавства на момент виконання. Тобто замість норм ГКУ застосовуватимуть аналогічні або найбільш близькі норми ЦКУ, з урахуванням загальних принципів цивільного права.

Чи потрібне внесення змін до договорів

Не обов'язково. Проте в окремих випадках це може бути доцільно:

– якщо договір містить імперативне посилання на конкретну статтю ГКУ, яка втратила чинність і не має аналогії в ЦКУ;

– якщо договір містить терміни або механізми, характерні лише для господарського права (наприклад, "господарське зобов'язання", "виробничо-господарська діяльність", "відшкодування упущеної вигоди" – у господарському розумінні).

Поради юристу або керівнику підприємства

Проаналізуйте типові договори та визначте, чи є в них посилання на ГКУ.

Зауважте, що відтепер договірне регулювання – тільки за Цивільним кодексом України.

Якщо ваша компанія проходить перетворення, обов'язково зберігайте безперервність договірної роботи та інформуйте ключових контрагентів про нову організаційно-правову форму (опціонально – у вигляді листа або додатка до договору).