Переважна більшість юридичних спорів виникає і грунтується на неналежному виконанні однією зі сторін своїх зобов'язань за договором. Зазвичай сторони не звертають уваги на пункти договору та керуються принципом “ми ж домовились понятійно - вони слово стримають”.
У таких спорах успіх їх вирішення на 90 % залежить від того, наскільки чітко, коректно, а головне вигідно для Вас викладені положення договору.
Правильна підготовка договору та відповідальне ставлення до його тексту є запорукою не лише вдалого вирішення конфліктної ситуації, а й є найголовнішим інструментом в попередженні відповідних конфліктів та усуненні їх наслідків.
В цій статті ми розкажемо, що таке “невигідні” пункти в договорі, як їх виявити та виправити на етапі укладення договору.
Як зрозуміти, що пункт невигідний для Вас?
Найпоширенішою проблемою невигідних договірних положень є те, що Сторона договору не розуміє, що ці пункти не вигідні для неї, тобто не усвідомлює їх зміст та не може передбачити негативні наслідки від таких положень.
Безперечно, кожен договірний кейс є унікальним за своїми деталями, та важко виокремити універсальні приклади таких пунктів. Але є певні ознаки, за якими Ви можете зрозуміти, що в конкретній ситуації, конкретний пункт може бути Вам невигідний в подальшому.
Пропонуємо розділити алгоритм виявлення небажаних положень в договорі на “базові правила поводження з договорами в цілому” та “правила аналізу конкретних пунктів”.
Будь-який договір - це мінне поле, а Сторони в ньому - сапери. Правильний підхід до приборкання договорів.
Найперше та основне правило, яке слід пам’ятати, працюючи з договором: кожен договір - це не просто “папірець для бухгалтера і юриста, бо вони так захотіли”, кожен договір - це документ (як паспорт чи диплом про вищу освіту), який породжує, змінює та припиняє юридичні права та обов’язки.
Коли людина має перейти високий обрив - вона користується надійним міцним мостом, а не хиткою дощечкою. Так само і у договірних зобов’язаннях - приймаючи на себе певні обов’язки та реалізуючи їх на практиці - ви вступаєте у перехід через глибоку прірву і лише Вам обирати, наскільки надійним буде цей перехід.
Відтак, пропонуємо використовувати наступні правила поводження на мінному полі з проектом договору:
1. Переконайтесь, що Ви розумієте свою “роль” у договорі, свої фактичні завдання та результат, який Ви хочете отримати за наслідком виконання своїх завдань.
Наприклад, Ви перевізник, який отримує товар від третьої особи. Ви маєте довезти товар в цілому упакуванні Вашому замовнику за певною адресою у певний строк. Ви відповідаєте за кріплення товару у транспорті, самостійно обираєте транспорт та відповідаєте за цілісність. За результатом перевезення Ви хочете отримати певну суму грошових коштів.
Усвідомлення відповідних завдань стане Вашим орієнтиром - подальше розуміння вигідності пунктів буде ґрунтуватися на порівнянні пунктів з переліченими вище очікуваннями.
2. Переконайтесь, що вищенаведені очікування відображені в договорі. Якщо відповідних пунктів Ви не знаходите, або ж вони викладені не так, або ж їх виклад настільки складний, що Ви не можете зрозуміти, чи відповідають ці пункти Вашим очікуванням - такі пункти “невигідні” для Вас, бо не відображають Ваші фактичні очікування.
3. Визначте, які пункти (або навіть цілі розділи) суперечать Вашим очікуванням або нівелюють їх зміст.
Наприклад, чи покладено на Вас додатковий обов’язок упаковувати товар, які штрафні санкції і за що саме передбачені, чи висуваються в договорі додаткові умови щодо виду транспортного засобу, маршруту перевезення тощо.
Часто деякі рітейлери висувають вимогу, що машина має дістатись рампи в конкретний час до хвилин, а за приїзд на рампу раніше чи пізніше (в проміжку 10 хвилин) - передбачено штраф. Наче такий пункт і не суперечить прямо вашим очікуванням як перевізника, але він так само заважає Вам виконати зобов’язання у комфортний для Вас спосіб (див. пункт 1). Такий пункт може бути не вигідним для Вас.
4. Переконайтесь, що Ви розумієте ВСІ без виключення пункти договору. Не бійтесь прямо сказати, що Ви не розумієте що це за пункт і навіщо він потрібен в договорі. Надайте Контрагенту запит на тлумачення пункту, або запропонуйте власну редакцію, яка буде зрозуміла Вам.
5. Переконайтесь, що Контрагент розуміє пункти так само, як і Ви.
Розповсюджена ситуація, коли Сторони по різному розуміють природу договору - в результаті, його пункти можуть тлумачитись по різному, або застосовуватись різні положення законодавства відносно того чи іншого виду договорів.
Найпоширеніше “подвійне трактування” стосується тих договорів, які мають ознаки як договору послуг, так і договору підряду - різниця між цими типами договорів колосальна - в договорі послуг виконавець несе значно менший обсяг відповідальності за кінцевий результат, а момент оплати не залежить від результату виконаних робіт, на відміну від договору підряду. Дуже часто такі непорозуміння виникають у відносинах надання IT послуг, або послуг з інжинірингу, проектування, геодезичних досліджень і т. п.
Уникнути відповідних “непорозумінь” можна прямо вказуючи в тексті договору його вид та акцентуючи на цьому увагу. Наприклад зазначити вид договору безпосередньо в його назві: “договір про надання послуг №_____” чи “договір підряду №____”.
Крім цього, радимо чітко визначити в тексті договору момент, з якого роботи/послуги вважаються виконані і прийняті Замовником, а також чітко передбачити чи несе Виконавець відповідальність за результати виконання договору та який обсяг цієї відповідальності. Додатково радимо визначити в договорі, що у випадку, якщо ті чи інші відносини не врегульовані цим договором, до правовідносин застосовуються положення Цивільного Кодексу України щодо договору підряду, або щодо договору послуг.
6. Уникайте додаткових трактувань у листуваннях.
Сторони часто нехтують положенням договору щодо нерозповсюдження на договірні правовідносини всієї попередньої чи поточної переписки, яка не повинна тлумачити, розширювати чи змінювати зміст договірних положень.
Ми завжди наголошуємо нашим Клієнтам та їх Контрагентам також, що за замовчуванням, будь-яке листування між сторонами, або їх безпосередні дії можуть в подальшому тлумачитись судом як фактична зміна сторонами умов договірних зобов’язань або вчинення певних дій (визнання боргу, визнання змісту договору тощо).
Яскравий приклад подібної ситуації мали в практиці - клієнт замовив послуги з Digital маркетингу - просування позиції сайту в пошукових системах. При цьому Сторони “на словах” у листуванні визначили, що якість послуг буде визначатись кількістю клієнтів, які за результатом відвідування веб-сторінки замовлять послугу.
Разом з тим, жодних подібних пунктів в договорі (як і в принципі якоїсь конкретики) - не було. Однак існував пункт, що будь-яке листування що було до укладення договору не має жодної юридичної сили після укладення договору.
Після того, як за наслідками надання послуг виконавцем, веб сторінку Замовника відвідала сотня потенційних клієнтів (дані зазначені для прикладу), а фактично послуги замовили двоє клієнтів, Виконавець почав вимагати оплату від Замовника за сто залучених відвідувачів, оскільки в договорі чітко не було визначено, в чому полягає послуга та як вимірюється її якість.
Безперечно, якби в договорі не було пункту щодо непоширення попереднього листування на тлумачення умов договору - нашому клієнту було б набагато легше вирішити спір, ніж так, як він вирішився в кінцевому результаті.
Але все ж таки, ми радимо чітко окреслювати всі межі та нюанси в тексті договору та уникати будь-яких можливостей для “широкого тлумачення” його змісту.
На які пункти договору слід звернути увагу?
Попри неможливість підібрати універсальний для всіх ключ поводження з незручними положеннями в договорі, зі свого досвіду вважаємо за можливе виокремити декілька стандартних пунктів, незручне трактування яких можна уникнути, якщо своєчасно звертати на них увагу.
- Порядок вирішення спорів. Арбітражне застереження.
Коли Сторона не знає різниці між судами загальної юрисдикції та комерційним арбітражем, може виникнути ситуація, коли порядок вирішення спорів в договорі передбачає звернення до арбітражу. Це означає, що для вирішення Спорів Сторони зобов’язані звернутись не в суд господарської юрисдикції, а у конкретно визначений арбітраж. Відносно добре, якщо такий договір передбачає звернення до МКАС при ТПП (арбітражний суд при Торгово-Промисловій Палаті України), однак більш складною буде ситуація, коли Сторони погодились вирішувати спір у іноземному арбітражі.
В будь-якому випадку, вирішення спору через арбітраж вимагає знання окремої процедури вирішення спору та призводить до необхідності додаткового залучення юристів, які спеціалізуються на відповідних арбітражних спорах.
Отже, навіть якщо для Вас не має значення, як буде вирішуватись спір за договором, в жодному разі не можна нехтувати пунктом про порядок вирішення спорів. В такому випадку краще чітко визначити, що спори будуть вирішуватись в національних судах України відповідно до процесуального законодавства України.
- Момент прийняття робіт/послуг та порядок оплати.
В договорі мало зазначити яку плату Ви маєте отримати за виконані роботи/послуги - також варто чітко окреслити, в які строки, на який рахунок та, найголовніше з якого моменту, Замовник зобов’язаний сплатити відповідну плату.
Не менш важливий порядок оплати і для Замовника, адже Сторони мають чітко визначити з якого моменту відповідні роботи або послуги вважаються виконаними і прийнятими Замовником.
Найпростішим інструментом підтвердження виконання і прийняття послуг в повному обсязі є підписаний обома Сторонами Акт приймання-передачі. Саме підписаний з обох Сторін Акт свідчить про беззаперечний обов’язок Замовника оплатити відповідні послуги.
Та що ж робити, якщо Замовник відмовляється підписувати Акт про прийняття послуг? В цьому разі, ми радимо чітко визначити механізм, що у випадку безпідставної відмови Замовника від підписання Акту приймання-передачі та відсутності від останнього жодних заперечень - Виконавець має право направити відповідні акти поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, і, у випадку якщо Замовник відмовляється від отримання, або ж відповідні акти повернулись у зв’язку із відсутністю Замовника за адресою, яка вказана ним в договорі - послуги або роботи вважаються прийнятими ним в повному обсязі.
У чітку залежність від вищезгаданих моментів, з яких Акт вважається підписаним та послуги прийняті Замовником, варто також зазначити строк оплати послуг. Наприклад “строк оплати - протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома Сторонами Акту приймання-передачі послуг або з моменту, з якого такий Акт вважається підписаним, а послуги прийняті Замовником”.
- Відповідальність Сторін
В розділі/пунктах про відповідальність Сторін варто звернути увагу на загальні та спеціальні положення про відповідальність.
Так, загальна відповідальність - розділи про загальну неустойку та відшкодування збитків. Всі ж розуміють, що такі пункти за замовчуванням мають бути адекватно збалансовані за обсягом відповідальності кожної Сторони?
При цьому, звертаємо увагу, що в договорі не може бути одночасно і пені і штрафу для однієї і тієї Сторони. Кожна Сторона може нести відповідальність лише у вигляді або штрафу або пені - ці категорії взаємовиключні.
Що ж до спеціальних типів відповідальності - найрозповсюдженішими є штрафи за порушення умов реєстрації податкових накладних для нарахування зобов’язань з ПДВ. Якщо Ви бачите подібні пункти - радимо погодити їх з бухгалтерами. Саме бухгалтер має вирішувати чи залишати такі положення договорі, або краще їх прибрати.
Звісно, не слід також залишати поза увагою відповідальність за дії, які не стосуються безпосередньо суті послуг чи робіт.
Наприклад, якщо Замовник вимагає відповідальність за цілісність пакування в той час як такого обов’язку для Вас в Договорі не передбачено, або якщо Ви маєте нести відповідальність, умовно кажучи, за ясну погоду в день відвантаження товару - це невигідні пункти.
Більш не очевидними є пункти щодо позовної давності - якщо Ви приберете відповідні пункти з договору - це ніяк не вплине на загальні строки, визначені в Цивільному Кодексі, а навпаки попередить штучне збільшення таких строків, оскільки Сторони погодили це в договорі. Тож, якщо для Вас строки позовної давності не важливі - краще їх прибрати з договору.
- Автопролонгація. Момент припинення
Сподіваємось, що уважний читач вже дійшов до висновку - якщо для Вас ті чи інші другорядні положення договору не принципові - краще прибрати такі пункти з договору.
Разом з тим, серед таких пунктів є критично важливі, на які ми хочемо звернути окрему увагу. Так, принциповим для Сторін є момент припинення договору та положення про автопролонгацію.
Слід зазначити, що не завжди припинення надання послуг є моментом припинення договору в цілому. Неправильно визначений момент припинення дії договору може призвести до ситуації, коли замовлення виконано, сплачено, але Замовник починає вимагати надання інших послуг, які Виконавець не хоче, або не може виконувати, але по договору зобов’язаний їх надати. Часто така ситуація зустрічається у поширеному виді довготривалих договорів на розробку програмного забезпечення (так званий “аутстафінг”).
В найгіршому випадку, завершивши фактично надавати послуги, але не припинивши при цьому договір - недобросовісний Контрагент може маніпулювати цим (наприклад постачальник інформаційних послуг захоче “надати” Вам послуги, які з Вами погоджені не були, але які в цілому відповідають умовам договору. В такій ситуації неправильно викладені положення Договору можуть зобов’язати Вас оплатити послуги, які фактично Вам і не надавались).
Саме тому, ми радимо чітко визначити момент припинення договору. Це можливо зробити декількома шляхами:
По-перше, визначити чіткий строк дії договору. В такому випадку, слід приділити ретельну увагу автопролонгації та визначити, чи потрібна вона Вам чи ні в конкретній ситуації?
Краще за все визначати конкретну дату, з якої договір вважається припиненим.
По-друге, підтверджувати факт припинення дії договору Додатковою Угодою про припинення договору або Актом приймання-передачі по договору в цілому. Радимо в будь-якому випадку складати Акт приймання-передачі по договору в цілому, щоб, разом зі складанням акту звірки взаєморозрахунків, зафіксувати відсутність у сторін жодних претензій одна до іншої.
По-третє, чітко окреслити перелік послуг та технічне завдання, на виконання якого укладається Договір та визначити, що для надання інших послуг, робіт - Сторони мають укласти або інший договір або двосторонню додаткову угоду про затвердження нового завдання.
- Порядок листування
Давайте будемо відвертими - далеко не всі компанії та фізичні особи фактично перебувають за адресою реєстрації. Цей простий факт має навести на просту істину - не варто зазначати в договорі в якості адреси для листування або в якості єдиної адреси ту, по якій Ви фактично не зможете отримати жодного листа чи повідомлення.
Саме тому, в тексті договору варто приділити увагу чіткій та реальній адресі для листування та визначити порядок листування, порушення якого матиме наслідком неналежне повідомлення Сторони.
Радимо, крім поштової кореспонденції, зазначити додаткові способи комунікації, які матимуть однакову юридичну силу: конкретна електронна пошта, про файли у месенджерах та соціальних мережах, прив’язані до конкретного номера телефону, телефон.
При цьому варто розуміти, що якщо Ви відправляєте кореспонденцію на електронну пошту або у месенджери пошту - в подальшому є необхідність підтвердити факт отримання іншою Стороною даного відправлення. З цією метою необхідно прописати чіткий обов’язок контрагента підтвердити факт отримання листа в письмовій формі протягом певного строку, а сплив такого строку - свідчить про автоматичне підтвердження іншою Стороною факту отримання відповідного повідомлення.
Таким чином, знаючи базовий алгоритм поводження з договору та найбільш вразливі пункти, притаманні будь-якому договору, Ви зможете виявляти невигідні пункти незалежно від предмету такого Договору, його складності та Вашого досвіду. 85 % успішного договору криються за чітким розумінням сторони що вона очікує від договору та яких негативних наслідків повинна уникнути.
Дотримуючись наших порад подальша робота з Договором стане відчутно легшою.
Та все ж таки юристи були б не юристами, якби навіть у таких статтях не робили застережень. Кожній стороні варто пам‘ятати, що навпроти неї такий самий контрагент, який так само читав цю статтю і може не погодитись на всі Ваші правки в договорі. Саме тому успішний договір - це не лише вміння виявити невигідні пункти.
Успішний договір - це також вміння відстояти правки, або знайти взаємовигідний компроміс.
