Учора, 21.12.2011г. на сайті Мінюсту з'явилося роз'яснення по практичному застосуванню Закону "Про захист персональних даних". В цілому нічого нового в нім не міститься, в основному роз'яснення грунтується на структурованому викладі норм вказаного закону.
Проте деякі цікаві моменти, що стосуються фізосіб-підприємців і самозанятых осіб, все ж є.
Мінюст вважає, що фізособи-підприємці і самозанятые особи самостійно визначають, чи володіють вони базами персональних даних в сенсі Закону.
Так, на адвокатів законодавством не покладений обов'язок ведення баз персональних цих клієнтів при здійсненні професійної діяльності. Але, якщо вони формують справи на своїх клієнтів, постійно оновлювані і підтримувані в актуальному стані, то такі справи є базою персональних даних і підлягають державній реєстрації.
Нотаріуси можуть обробляти персональні дані своїх найнятих робітників, клієнтів у базах персональних даних, проте документи нотаріального діловодства і архів нотаріуса, за визначенням ст. 14 Закону "Про нотаріат", не є базою персональних даних в сенсі Закону "Про захист персональних даних" і не підлягають державній реєстрації.
Крім того, у разі, якщо фізособи - підприємці укладають договори виконання робіт або надання послуг з фізичними особами, такі договори, на думку Мінюсту, також не є базою персональних даних і не підлягають державній реєстрації.
З роз'яснення також виразно витікає, що сукупність персональних даних, що містяться в паспортах, документах про освіту, про стан здоров'я і в інших документах найнятих робітників, (які останні подають при оформленні на роботу, укладенні трудового договору) складають базу персональних даних, що обробляється власником бази на підставі ст. 24 КЗоТа.
Бази персональних даних можуть зберігатися і оброблятися як у формі картотек, так і в електронній формі, а то і в обох цих формах паралельно.
Реєстрація баз персональних даних проводиться по "заявочному принципу"з якого, на думку Міністерства витікає, що ключовим і визначальним моментом для власника бази є подача заявки і внесення даних про базу в Державний реєстр персональних даних, а зовсім не отримання свідоцтва про реєстрацію. Заява про реєстрацію може бути подана як в паперовій, так і в електронній формі. Причому для останньої потрібний електронний підпис на заяві - обов'язковий реквізит електронного документу. Обов'язкова вказівка в заяві мети обробки персональних даних. Ця мета має бути в обов'язковому порядку сформульована в законі, іншому нормативно-правовому акті, положенні або в засновницьких документах.
Приділив увагу Мінюст у своєму роз'ясненні і дачі згоди субъктом персональних даних на обробку цих даних. Така згода в обов'язковому порядку має бути документована, зокрема, надано у письмовій формі. Без цієї згоди обробка даних про фізичну особу "не допускається, окрім випадків, визначених законом, і тільки в цілях, національної безпеки, економічного добробуту і прав людини". Мінюст вважає, що під "законом" в даному випадку розуміються усі інші закони, що надають право на обробку персональних даних з вказівкою чіткого переліку цих даних.
У згоді суб'єкта на обробку його персональних даних повинно бути обов'язково вказано, на обробку даних з якою саме метою він дає згоду, в якому об'єм (тобто які саме дані про себе дозволяє обробляти), в якому порядку їх використання, поширення і доступу до них.
