Нещодавно в ЗМІ активно обговорювалася тема продажу собак на СЕТАМ - сайті електронних торгів арештованим майном. Не стало несподіванкою і те, що значна частина суспільства обурилася на «безсердечність» контролюючих органів, які забирають домашніх улюбленців від їхніх господарів. Домашні тварини - то друзі, а не майно, яке можна відбирати у людини з якихось обставин, будь то навіть рішення суду, - приблизно так оцінили користувачі соцмереж дії Мін'юсту щодо виставлених на аукціони собак. Пізніше виявилося, що одного з собак продавали не за борги, як писали ЗМІ, а через те, що він покусав перехожих і його вилучили у господаря за рішенням суду.
По-людськи, я щиро розумію це обурення, враховуючи, що сам є власником песиків Арчі та Дружка, а також кота Персика. Але разом з тим, будучи адвокатом у кримінальних справах, не можу не звернути увагу на те, що з точки зору кримінального законодавства та існуючої судової практики у правоохоронних та контролюючих органів є право розлучати власників з тваринами. Ба більше: нерідко, це дійсно - виправдано та необхідно. Чому? Пропоную розібратися.
Навіщо накладати арешт на братів наших менших?
Почну з того, що завданням арешту майна, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
А це означає, що по-перше, тварини можуть бути предметом злочину. Прикладом, поліція розшукала раніше викраденого домашнього улюбленця. У такому разі, на час розслідування суд може накласти на нього арешт як на речовий доказ.
По-друге, тварини також можуть бути і знаряддям вчинення злочину. Наприклад, собака, який виконує команду свого власника та наносить людині тілесні пошкодження. Так, у нашій практиці захисту потерпілих є подібний випадок. За командою господарки, ротвейлер напав на чоловіка та наніс йому тілесні ушкодження, внаслідок яких наступила смерть. Після нападу, власниця собаки пограбувала помираючого чоловіка.
В інтересах родини загиблого, ми ініціювали клопотання слідчому про визначення собаки речовим доказом, оскільки собака в даному випадку був знаряддям вчинення злочину та міг зберегти на собі сліди вчинення злочину. В результаті, собака був вилучений у господарки та наразі перебуває у кінологічному центрі, оскільки подальше перебування його у власниці, могло призвести до повторного нацьковування на людей та завдання шкоди їх життю та здоров'ю. Після проведення належних досліджень, можна буде визначити, чи є собака агресивним, або він просто виконував команди свого власника.
По-третє, на тварину може бути накладений арешт з метою її подальшого вилучення для того, аби врятувати їй життя та здоров'я й уберегти від жорстокого поводження з боку власників. До речі, стаття 299 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді арешту від шести місяців аж до позбавлення волі на строк до 8 років.
«Продай собаку - заплати за комуналку» (с.), або матеріальна цінність тварин
Поясню, з якої причини на братів наших менших можуть накладати арешт так само, як на грошові кошти, автомобілі, техніку та інші матеріальні цінності.
Річ у тім, що і тварини - собаки, коти, худоба та дичина - є об'єктом цивільно-правових відносин. Вони мають відповідні документи (паспорти), перебувають на обліку в органах місцевого самоврядування або ветеринарних службах. Від реалізації тварин люди отримують грошові кошти. Не дарма, деякі нардепи навіть пропонують «продати своїх чотирилапих друзів, аби заплатити за комунальні послуги» (сумний жарт). Елітні породи тварин можуть бути викрадені, а такі дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України.
До речі, все більш «популярним» видом шахрайства, пов'язаному з тваринами, стає бронювання та передоплата домашніх улюбленців на відомому сайті оголошень. Звісно, що після отримання коштів шахраї зникають разом з грошима, а покупці замість чотирилапого друга отримують головний біль та стрес.
Як ініціювати арешт на тварин: короткий алгоритм
Розпочну з того, що арешт може бути накладений на будь-яку тварину: домашню, сільськогосподарську, дику.
Якщо тварина стала предметом або знаряддям вчинення злочину, вона підпадає під ознаки речового доказу (ст. 98 КПК України). А відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (п.1 ч.2 ст.170 КПК України), арешт майна допускається з метою збереження речового доказу. Тобто у разі необхідності, ви маєте право ініціювати клопотання слідчому про визнання тварини речовим доказом, проведення обшуку з метою відшукання такого речового доказу, накладення арешту на нього тощо.
Ще одна причина вилучити тварину у власника - порушення правил тримання собак та котів. Санкція ч.2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає за це конфіскацію домашніх улюбленців.
Від теорії до практики.
Якщо хтось вважає, що усе вищевикладене для України - скоріше виняток з правил, то раджу зазирнути у судову практику та переконатися, що арешти тварин - зовсім не рідкість. Нижче - декілька яскравих прикладів.
Арешт викрадених тварин
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного Івано-Франківської області суду у справі № 346/5548/17 наклав арешт на собаку породи Самоїд по кличці Сандра-Афіна, якого було викрадено.
Подібна ситуація - у справі №629/6233/19. Лозівський міськрайонний суд Харківської області наклав арешт на викрадену раніше собаку (цуценя) породи «Стаффордшидський тер`єр» чоловічої статі, тигрового окрасу, на прізвисько «Буч», шляхом заборони його відчуження та розпорядження.
А в ухвалі слідчого судді Дворічанського районного суду Харківської області у справі №618/617/18 мова йде про викрадену з ферми корову породи «Голштинська». Суд наклав на неї арешт шляхом заборони відчуження та передавши її на відповідальне зберігання завідувачу молочного комплексу.
Арешт собаки, якого нацькували на перехожих
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова у справі 642/2145/18 було накладено арешт на наступне майно:
- собаку чорно-білого окрасу статі «кобель» породи «Стаффорд»;
- міжнародний ветеринарний паспорт виданий на собаку породи «Стаффорд», чорно-білого кольору, статі «кобель» по кличці «Фред»;
- повідок для собаки з ошийником чорного кольору;
- собачий намордник чорного кольору.
Собака став знаряддям злочину. Його власник, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, нацькував пса на людину, чим наніс їй тілесні ушкодження. Відповідно до ухвали, собака мав бути переданий на відповідальне зберігання.
А ось ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/2319/18 накладено арешт на дві бійцівські собаки, породи пітбультер'єр (кабель та сука) біло-рудого окрасу, які були вилучені під час обшуку гаража. Місцем їх зберігання було визначено приміщення громадської організації «Служба порятунку тварин». Причина арешту - нанесені тілесні ушкодження людині. Собаки через відкритий лаз, без намордників, вибігли на вулицю з території домоволодіння.
Арешт тварин, з якими жорстоко поводились
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у справі № 644/2549/20 було накладено арешт на домашніх тварин, а саме: собаку породи «спаніель» світло-кремового кольору по кличці «Пайк»; кішку білого кольору по кличці «Соня»; кота біжового кольору по кличці «Флеш»; морську свинку білого кольору по кличці «Соня». Було заборонено відчуження, користування та розпорядження вказаним майном. Місцем зберігання майна визначено територію та приміщення КП «Центр поводження з тваринами». Причина накладення арешту - жорстоке поводження з ними їх власника. Людина била та знущалася зі свого собаки, чим спричинив йому тілесні ушкодження.
Ще одне цікаве рішення щодо діяльності зоопарку. Слідчий суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі № 235/7763/18 ухвалив арештувати 5 диких тварин: ведмедицю буру на прізвисько «Яна», віком 20 років; ведмедицю буру на прізвисько «Соня», віком 3 роки; ведмедицю буру на прізвисько «Катя», віком 10 років; ведмедя бурого на прізвисько «Граф», віком 5 років; ведмедицю буру на прізвисько «Лола», віком 3 роки, а місцем перебування тварин визнав територію Реабілітаційного центру для хижих тварин у Запорізькій області.
Перевіркою було встановлено, що місце та умови утримання тварин не відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Не забезпечується достатній простір для розміщення диких тварин та обладнання необхідними пристосуваннями для їх життєдіяльності та достатнього укриття від дощу, снігу та вітру або надмірного сонячного випромінювання. Чотири ведмеді та троє левів утримуються у клітках, норми площі яких менші ніж мінімальні норми для таких тварин. Годівля тварин здійснюється без складання кормових раціонів, що враховує потреби для конкретного виду та індивідуальні потреби кожної. Відсутні документальні підтвердження забезпечення тварин якісними та безпечними кормами. Вимоги щодо протиепізоотичних, зоогігієнічних заходів та заходів карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних заходів не виконувалися. Переміщення тварин з потужностей, де вони утримувалися раніше, здійснювалося без дозволу державного ветеринарного інспектора. Тварини, які надходили до господарства з цирків, що припинили свою діяльність, профілактично не карантинувалися протягом визначеного періоду. Журнал для ведення записів щодо інформування державного ветеринарного інспектора був відсутній. Слідство обґрунтовано вважало, що була реальна загроза загибелі хижих тварин.
P.S.
Часто такий вимушений захід як арешт тварин може врятувати життя та здоров'я їх самих та оточуючих людей. А тому нарікати на «безсердечність» контролюючих та правоохоронних органів, а також судів саме у цьому питанні - не завжди коректно. Тим більше, що саме домашніх улюбленців, як правило, за борги не вилучають, адже їхня вартість (враховуючи ще й витрати на тимчасове утримання) навряд чи зможе покрити заборгованість.
Ярослав Сербін, заступник Голови Комітету Асоціації правників України з кримінального та кримінально-процесуального права,
адвокат кримінальної практики Ario Law Firm
Ознайомтесь із важливою аналітикою:
Процедура реєстрації прав на нерухомість в Україні
Безоплатна земельна ділянка - це міф чи реальність?
Цивільний позов у кримінальному провадженні. Проблематика та практика застосування
Строковий трудовий договір: нова ідея гнучкості на період карантину?
Судочинство під час карантину: судова практика з процесуальних питань
Як змінити або розірвати невигідний договір: спосіб не тільки для карантину і не тільки для оренди
Трудові реалії в умовах карантину
Податкові канукули: які податки дозволено не платити
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- Повна база НПА;
- Коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- Правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Замовляйте доступ зі знижкою 30 %.
Стежите за новинами вашої галузі? Спробуйте створити свій власний інфорпростір в екосистемі LIGA360. Власна стрічка новин і моніторинг з понад 1835 медіа, 20 телеканалів, 15 радіостанцій, 1 800 інтернет та друкованих ЗМІ. Обирайте, що читати саме вам! Спробувати LIGA360
Замовте безкоштовний повний тестовий доступ на 4 доби до LIGA360 за посиланням.
