Мова йтиме щодо проекту Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (реєстраційний номер 3322) внесений в Верховну Раду групою народних депутатів під шляхетним гаслом: «недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
3 червня, під час розгляду документу на засіданні профільного парламентського комітету з питань економічного розвитку, як представник Міністерства юстиції я зауважила, що більшість запропонованих правок не містить чіткого механізму реалізації. Незважаючи на те, що Комітетом було враховано ряд правок, ми і досі вважаємо, що запропонована редакція законопроекту №3322 створює штучні приводи для затягування процедур банкрутства, втрати часу і грошей кредиторів.
Тепер про це все по порядку.
Прийнятий у жовтні 2018 року Кодекс України з процедур банкрутства вирішив низку системних проблем, які стримували залучення інвестицій. Головна з них - ліквідовано «сірі» схеми зі звільнення боржника від боргів без сплати кредиторам. Стало неможливо в межах процедури банкрутства безоплатно використовувати майно боржника необмежену кількість часу. Припинено маніпуляції з активами - встановлено прозорий механізм продажу майна через електронні торги. Усі процедури чітко прописані та збалансовані. Незважаючи на той факт, що деякі норми та процедури потребують комплексного доопрацювання (з цією метою і було створено відповідну робочу групу при Мінюсті, в я роботу котрої включені усі зацікавлені стейкхолдери), можна із впевненістю сказати, що автори Кодексу дотримались головного принципу - ефективність процедури банкрутства визначається часом проведення процедури і розміром повернутих кредитору коштів.
Змінами ж до Кодексу, зокрема, пропонується надскладне формулювання, за яким арбітражний керуючий звільняється від відповідальності: «Арбітражний керуючий звільняється від відповідальності за невчинення дій, передбачених цим Кодексом, якщо вони не можуть бути вчинені в умовах карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, якщо арбітражним керуючим буде доведено, що вони не можуть бути вчинені в умовах карантину, а також за умови повідомлення про це кредиторів, обраних до складу комітету кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника)».
Наразі Кодекс встановлює лише дисциплінарну відповідальність арбітражного керуючого. Логічно, якщо звільняти його від відповідальності, то лише від дисциплінарної. Хочу уточнити, що під час роботи Дисциплінарної комісії (яка не припиняла своєї роботи і під час карантину - при тому надаючи усі можливості для участі арбітражних керуючих у форматі он-лайн), завжди враховувались і враховуються ті чи інші чинники, котрі прямо впливають на неможливість вчинення тих чи інших дій. Більше того, така редакція законопроекту може призвести до невизначеності та зловживань, що призведе до збільшення судових позовів та навантаженості на суди (на сьогодні в судовому порядку оскаржується лише 4 рішення Дисциплінарної комісії у діючому складі).
Проте найбільша небезпека криється в пропозиціях щодо продовження на 90 днів строків для окремих процедур та введення мораторію на відкриття справ про банкрутство з боку кредиторів.
Кредитору не можна забороняти звертатися до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство. Адже процедури банкрутства є захистом його прав, які порушені.
Заборона на відкриття справ про банкрутство боржника порушує право кредитора, зокрема застосувати до боржника процедуру санації (відновлення платоспроможності) та/або задовольнити свої вимоги за рахунок майна боржника. Банкрутству боржника, тобто визнання боржника банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, передує судова процедура розпорядження майна, а також, може передувати процедура санації (відновлення платоспроможності).
Слід відзначити, що відкриття справи про банкрутство не зупиняє ведення господарської діяльності, навпаки, відповідно до абз.1 ч.1 ст. 44 Кодексу, під розпорядженням розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлянням і розпорядженням майном боржника з метою, зокрема забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника.
За наслідками відкриття справи встановлюється мораторій на примусове стягнення і можна під наглядом суду домовлятися з кредиторами про шляхи вирішення проблеми.
Запропонована норма, яка забороняє протягом 90 днів з дня відміни карантину відкривати провадження про банкрутство по суті нічого не вирішує! Процедура відкриття справи для кредитора за чинною нормою закону передбачає визнання боржником вимог кредитора. Якщо боржник не згоден з вимогами, кредитор має отримати відповідне рішення суду, пройти апеляцію. Ця процедура може триває близько 90 днів і більше.
Пропонується заборонити відкриття провадження щодо юридичних осіб за заявою кредиторів і вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.
На сьогоднішній день законодавство надає більш досконалий інструмент захисту прав боржників при виникненні форс-мажорних обставин, якими є запровадження заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби. Боржника захищають чинні норми Цивільного Кодексу і Закону «Про Торгово-промислові палати» щодо форс-мажорних обставин. Кредитор не отримає судового рішення про стягнення з боржника за період карантину - це форс-мажорні обставини!
Крім того, якщо боржник не платить кредитору з 12 березня внаслідок впровадження карантину, потрібно щоб в цей період настав час виконання зобов'язань. В іншому випадку відсутні підстави для відкриття провадження.
Що означає пропозиція законопроекту продовжити на 90 днів після завершення карантину строк, в який боржник має повідомити суд про настання неплатоспроможності?
По суті, це механізм приховування загрози неплатоспроможності. Зараз боржник у разі загрози неплатоспроможності має упродовж 1 місяця звернутися із заявою в суд для відкриття відносно себе справи про банкрутство. Якщо боржник цього не зробить, тоді керівник несе субсидіарну відповідальність по зобов'язанням боржника.
Карантинні заходи звільняють боржника від сплати якщо буде доведено, що карантин вплинув на зобов'язання боржника. Частина підприємств під час карантину працювала і не можна огульно звільняти усіх від обов'язку погашення заборгованості. Реалізація запропонованого положення законопроекту надасть боржникам чіткий сигнал - можна взагалі нічого не платити.
Законопроект також пропонує під приводом карантину дозволити зупиняти аукціони з продажу майна боржника. Зауважу, що в Україні аукціони проходять в електронному вигляді. Торги відбуваються в режимі on-line!
Більш того, положення законопроекту про те, що ризики щодо втрати майна боржника або зменшення його вартості несуть кредитори, які прийняли рішення про зупинення торгів … суперечить положенням Кодексу і дає широкі можливості для зловживання щодо майна.
Пропозицію щодо встановлення нової процедури проведення on-line зборів кредиторів необхідно доопрацювати. Хоча по суті це дуже позитивна ініціатива, але запропонована редакція норми законопроекту передбачає дискредитацію третіх осіб (представників боржника), які мають право брати участь у зборах на рівні з кредиторами.
Варто зазначити, що on-line збори можна проводити і в рамках діючого законодавства, керуючись положеннями Закону «Про Товариства з обмеженою відповідальністю». Упродовж дії карантину відповідні збори так і проводяться.
Детальний аналіз запропонованих законопроектом новацій дає змогу зробити однозначний висновок: більшість ініціатив, спрямована на захист боржників, вже передбачена діючим законодавством. Додаткові заходи без чітких механізмів їх реалізації можуть стати інструментом зловживання та погіршать ситуацію в сфері банкрутства.
Міністерство юстиції, як Центральний орган виконавчої влади, що реалізовує політику у сфері банкрутства, має намір звернутися до Верховної Ради з пропозицію не підтримувати Проект Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (реєстраційний номер 3322) як такий, що шкодить інтересам держави.
Валерія Коломієць, заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції
Читайте також: До Кодексу про банкрутство внесено зміни стосовно призначення арбітражного керуючого
Хочете першими отримувати оповіщення про прийняття законів? Налаштуйте віджет «Smart-сигнали» в екосистемах LIGA360. Щоб отримати тестовий доступ - переходьте за посиланням.
