Позивач просив стягнути з відповідачки кошти за договором позики.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову, вказавши, що боргова розписка не містить у собі даних про одержання відповідачем грошових коштів від позивача. Зокрема, суд зазначив, що текст розписки не є чітким та зрозумілим: з неї не вбачається моменту передання грошей.
Апеляційний суд, виходячи із не встановлення факту передачі грошей, погодився із рішенням місцевого суду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказав, що у борговій розписці відповідачем чітко зазначено, що вона зобов'язується повернути грошові кошти.
Читайте також: Як довести вступ у володіння чи управління спадковим майном: роз'яснення ВС
Колегія суддів Цивільного суду ВС залишила касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу, за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Такий договір є укладеним з моменту передання грошей.
Верховний Суд вказав, що розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Колегія суддів зазначила, що зміст наданої розписки є суперечливим та не підтверджує укладення між сторонами договору позики, оскільки не підтверджує факт отримання відповідачем у борг певної грошової суми від позивача.
Відповідну постанову у справі № 632/2209/16 ВС прийняв 4 березня 2020 року. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Вам також буде цікаво: Як змінити або розірвати невигідний договір: спосіб не тільки для карантину і не тільки для оренди
Тримайте все під контролем юридичного департаменту з новим рішенням LIGA360 від ЛІГА:ЗАКОН.
