Суть справи: позивач просив визнати свою тітку особою, яка втратила право користування жилим приміщенням. Позивач вказав, що, відповідно до договору дарування, він є власником квартири, в якій зареєстрована та проживає його тітка, чим створює йому суттєві перешкоди у користуванні квартирою.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову. Рішення мотивоване тим, що відповідач тривалий час проживала в квартирі, а також не має іншого житла.
Однак в апеляції позовні вимоги було задоволено. Апеляційний суд виходив з того, що із припиненням права власності на квартиру попереднього власника та набуттям такого права позивачем, припинилася обставина, яка була підставою для встановлення сервітуту для тітки позивача, оскільки він заперечує проти користування його власністю.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком суду першої інстанції, вказавши наступне.
При вирішенні справ, щодо наявності передбачених законом підстав для виселення особи чи визнання такою, що втратила право користування, що по суті буде мати наслідком виселення, виходячи із принципу верховенства права, суд повинен у кожній конкретній справі з'ясувати, чи є втручання у право особи на повагу до її житла не лише законним, а й «необхідним у демократичному суспільстві».
Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.
Верховний Суд вказав, що тривалий час проживання у спірній квартирі особи, яка не має іншого житла, є достатньою підставою для того, щоб вважати таку квартиру житлом цієї особи в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів зазначила, що позивач при прийнятті дарунку за певної обачності мав реальну можливість дізнатися про обтяження квартири у вигляді права користування членів сім'ї колишнього власника.
Відповідну постанову по справі № 754/613/18-ц ВС прийняв 15.01.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, протестувавши її за посиланням.
Читайте також: які наслідки визнання карантину форс-мажором?
