https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/190644_zelenskiy-pdpisav-zakon-pro-sudovu-reformu |
Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо Закону № 193-IX, який передбачає скорочення через переатестацію верховних суддів і їх зарплат, припинення повноважень ВККС, новий порядок формування органів судової влади, нові правила дисциплінарної відповідальності суддів (проект № 1008).
Зокрема, комісія позитивно оцінила спрощення системи судової влади шляхом об'єднання Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, оскільки до цього йшлося в довгій перспективі.
Разом з тим, комісія вказала на недоліки Закону, які можливо погодиться усунути правляча більшість.
По-перше, комісія глибоко стурбована, що Закон ставить у залежність склад Верховного Суду, який було сформовано за відкритою процедурою, від політичної більшості.
Верховний Суд було сформовано за законом, прийнятим минулим складом Верховної Ради. Разом з тим, переформатування ВС після чергових виборів демонструє як суддям, так і громадськості, що посада судді залежить від волі відповідної більшості в парламенті.
"Це очевидна загроза для незалежності та ролі судової влади з огляду на статтю 6 Конвенції про основоположні свободи", - застерігає Венеційська комісія.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/191395_deputati-taki-vstanovlyat-nov-kasatsyn-fltri |
Комісія погоджується, що Верховний Суд може бути реформований, але лише після зменшення величезного навантаження, яке існує наразі. Разом з тим, введення касаційних фільтрів може бути виправданим після реформування судів першої та другої інстанцій.
По-друге, пославшись на Amicus Curiae у справі Македонії про системи зарплат та винагороди обраних та призначених посадових осіб, комісія наголосила, на недопустимості будь-якого зв'язку між посадами суддів та термінами виборів Президента та Парламенту.
Отже, основні рекомендації Венеційської комісії такі:
1. Основним напрямком реформи повинні бути суди першої та другої інстанцій. Нових суддів, які пройшли кваліфоцінювання, слід призначити швидко, аби заповнити велику кількість вакансій.
2. Скасувати положення, яке дозволяє зменшити кількість суддів Верховного Суду до 100, оскільки воно передбачає повторну атестацію. Не є пропорційною перевірка всіх верховних суддів, якщо є сумніви щодо доброчесності декількох з них. Мета зменшення кількості суддів може бути досягнута на більш пізньому етапі, як тільки Верховний Суд розгляне накопичені справи, а для нових справ запровадять ефективні касаційні фільтри. Скорочення кількості суддів можна досягти шляхом природного скорочення (виходу на пенсію) або добровільного звільнення.
3. Дисциплінарну процедуру слід спростити шляхом зменшення надмірної кількості доступних способів захисту. Дисциплінарні рішення ВРП мають оскаржуватись до Верховного Суду, а не до Окружного адмінсуду Києва та апеляційного адміністративного суду. Разом з тим, мають бути відновлені деякі строки дисциплінарного провадження, скорочені Законом № 193-IX.
Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ
