Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

#ubaITconf: майбутнє вже тут

Реклама

12 квітня у Mercure Congress Centre відбулась III Конференція з ІТ права, організована Асоціацією правників України. АПУ в черговий раз зібрала ІТ-юристів з різних країн, які спільними зусиллями сформували для всіх зацікавлених реальну картину провідного становища ІТ-сфери. Колосальний досвід правників з США, Британії та Європи, а також вітчизняних спеціалістів дозволяє робити реальні прогнози на майбутнє галузі в глобальному світі.

Саме з обговорення майбутнього економіки та права розпочалася робота форуму. Цифрова епоха диктує свої правила, сучасне життя не можливо уявити без технологій. Нові можливості відкриваються і для державного управління. Технологія блокчейн, яка вже довгий час є на слуху завдяки біткойнам, може застосовуватись і в державних процесах. Детальніше на перспективах блокчейна зупинився Чарльз Уайтхед, професор Сornell Law School, радник декількох багатонаціональних фінансових установ (Нью-Йорк, США). Він впевнений, що на зміну законам та реєстрам прийде корпоративне управління та код. Майбутнє - за економікою на блокчейн. Зазначимо, що блокчейн набирає популярності і в Україні. Так, всі пам'ятають кейс оформлення смарт-контракту на купівлю квартири. Про блокчейн згадують і в нотаріаті. На цю технологію вже переведений Держземкадастр.

З розвитком технологій та їх поширенням в усіх сферах життя ще більш важливого значення набуває приватність та захист персональних даних. Цій темі була присвячена друга паралельна секція форуму. Вже зараз важливо готуватися до майбутнього - запланованої реформи європейських правил збереження даних, яка неодмінно вплине на Україну. Про підготовку до The General Data Protection Regulation (GDPR) розказав Олексій Столяренко, керівник практики ЮФ Baker McKenzie (Україна). GDPR (загальний регламент захисту даних) набуде чинності 25 травня 2018 року. Ці уніфіковані правила посилюють захист персональних даних всіх осіб у межах Європейського Союзу, а також стосуються експорту персональних даних за межі ЄС. Регламент насамперед покликаний повернути громадянам та резидентам ЄС контроль за їх особистими даними та спростити регуляцію для міжнародного бізнесу шляхом уніфікації регулювання в межах ЄС. Новий режим захисту даних поширює сферу застосування правил про захист даних ЄС на всі іноземні компанії, що обробляють дані резидентів ЄС. Це має забезпечити гармонізацію правил захисту даних у всьому ЄС. За порушення регламенту передбачені санкції - штрафи можуть сягати до 2 % загального світового річного обороту компанії. Імплементація регламенту в Україні ускладнюється через відсутність офіційного перекладу.

Юрій Гарасим, директор з корпоративної безпеки та Арсен Кулик, юрист та радник з питань персональних даних ELEKS (Україна) також вважають, що імплементувати GDPR складно, проте можливо. Вони назвали 5 кроків з врахування організаційних та технічних аспектів, зазначивши, що останні складають лише 25 % від загального обсягу директив. Загалом же, нові правила мають очистити ринок, фізичні особи отримають можливість вимагати видалення всіх даних щодо себе через конкретне визначення розпорядника даних.

Тему екстериторіальності правил захисту персональних даних на прикладі кейсів Google Spain SL and Google Inc. v Agencia Espanola de Proteccion de Datos (AEPD) and Mario Costeja Gonzalez та Weltimmo s.r.o. v Nemzeti Adatvedelmi es Informacioszabadsag Hatosag розкрив Жомбор Орбан, старший юрист Kinstellar Budapest (Угорщина). Його доповідь стосувалась теми надання послуг суб'єктам персональних даних з ЄС.

Повертаючись до правового врегулювання криптотехнологій, варто звернути увагу на близьку сусідку України - Білорусь. Саме білоруси: Аляксєй Варабєй, голова білоруської блокчейн асоціації «Технології Розподілених Реєстрів» та Дмітрій Матвєєв, партнер ЮФ «Алейніков і Партнери», були хедлайнерами останньої сесії форуму. На відміну від України, де час від часу ініціюють врегулювання окремих аспектів криптоекономіки, наприклад майнінгу або криптовалюти, Білорусь наприкінці 2017 року все врегульовала одним актом - Декретом про розвиток цифрової економіки. Д. Матвєєв, який приймав безпосередню участь у розробці акту, наголошує на важливості global thinking - при врегулюванні цієї сфери треба дивитися в майбутнє, оскільки вона постійно розвивається. Він зазначив, що Білорусь - перша в світі країна (до цього був штат Арізона), яка легалізувала смарт-контракти. Крім того, на черзі - прийняття акту з бухгалтерського обліку токенів.

В черговий асоціація юристів України організувала площадку для обміну досвідом спеціалістів в сфері ІТ-права та неофітів. Третій рік існування заходу довів, що квітень - є місяцем #ubaITconf.

Про те, як все починалося, читайте тут.

Марина Ясинська

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини