Велика Палата Верховного Суду розглянула справу стосовно права на апеляційне оскарження вироку.
У постанові по справі № 756/5578/15-к (провадження № 13-3зво18) роз'яснено, що національне законодавство, зокрема ч. 2 ст. 394 КПК, встановлює обмеження відносно можливості апеляційного оскарження судового рішення тільки на підставі заперечення обставин, ніким не оспорених і дослідження яких суд визнав недоцільним. Право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень на оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, у тому числі і в тих кримінальних процесах, в яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Позиція національних судів у кримінальній справі заявника прямо суперечила тлумаченню відповідних положень КПК, через що було грубо порушено право заявника на подачу апеляційної скарги. Аналогічний висновок зробив ЄСПЛ по справі "Ростовцев проти України"
Так, Протоколом № 7 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року передбачено право кожного, кого суд визнав винним в скоєнні злочину, на перегляд судом вищою судовою інстанцією його провини або ухваленого йому вироку (ст. 2).
Таким чином, Велика Палата вважає неприпустимим обмеження права на апеляційне оскарження, якщо особа у своїй апеляційній скарзі оспорює кримінально-правову кваліфікацію скоєного.
Усі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.
