Верховний Суд України на спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах 3 лютого 2016 року розглянув справу № 6-1599цс15 по позову про визнання кредитного договору і договорів іпотеки недійсними, по зустрічному позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ВСУ висловив наступну правову позицію.
За змістом частини четвертої статті 559 ГК поручительство припиняється після закінчення терміну, встановленого в договорі поручительства. У разі встановлення такого терміну поручительство припиняється, якщо кредитор впродовж шести місяців з дня настання терміну виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.
Умови договору поручительства про його дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не означають встановлення терміну припинення поручительства в розумінні статті 251 ГК, тому у такому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 справжнього Кодексу про припинення поручительства, якщо кредитор впродовж шести місяців з дня настання терміну виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Враховуючи положення частини четвертої статті 559 ГК слід зробити висновок про те, що при рішенні справи про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів суд повинен перевірити наявність правових підстав для такого стягнення з урахуванням вимог цієї норми.
При цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поручительства припиненим на підставі статті 559 ГК не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідної суперечки.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
