Сьогодні, 13 січня, набув чинності Закон № 921 - VIII "Про внесення змін до деяких законів України відносно посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
У Законі "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" дане нове визначення внутрішньо переміщених осіб - до них віднесені не лише громадяни України, але і іноземці або особи без громадянства, яке знаходиться на території України на законних підставах і мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або щоб уникнути негативних наслідків озброєного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини і надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру.
Крім того, тепер для постановки на облік внутрішньо переміщеної особи не є обов'язковою реєстрація місця проживання (прописка) на проблемних територіях.
Встановлено, що відповідальним за забезпечення формування і ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб являється центральний орган виконавчої влади по формуванню і забезпеченню реалізації державної політики в сферах зайнятості населення і трудової міграції, трудових стосунків, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї і дітей, оздоровлення і відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, що повернулися в Україну.
Переселенці більші не зобов'язані раз на півроку з'являтися у відповідний структурний підрозділ уповноваженого органу міграційної політики.
В той же час, у разі добровільного повернення в покинуте постійне місце проживання вони зобов'язані повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних в місті Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних в містах (у разі освіти) рад по місцю отримання довідки не пізніше чим за 3 дні до дня від'їзду.
Якщо переселенець не повідомив про повернення, рішення про відміну дії довідки переселенця приймається на підставі інформації про тривалий отсутствим (більше 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає розумні підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого житла. До такої інформації відносяться: дані, отримані з відповідних держреєстрів, отримані від органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, від громадських об'єднань, волонтерських, добродійних організацій, інших юр- і фізосіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.
Якщо переселенець має вагомі причини бути відсутнім більше 60 днів, він повинен звернутися з письмовою заявою за місцем проживання в структурний підрозділ з питань соцзахисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів городскихсоветов. У такому разі термін відсутності за місцем проживання може бути збільшений до 90 днів.
Крім того, розширений перелік прав переселенців: тепер вони мають право на єдність сім'ї, на сприяння органів виконавчій владі, органів місцевого самоврядування і суб'єктів частки права в пошуку і возз'єднанні членів сімей, що втратили зв'язок внаслідок внутрішнього переміщення, на інформацію про долю і місцезнаходження зниклих членів сім'ї і близьких родичів.
