Нагадаємо, 22 січня 2014 року Верховний Суд України розглянув справу № 6-151цс13 про стягнення банком помилково перерахованої пенсії. "Ощадбанк" звернувся з позовом до пенсіонера, який відмовився добровільно повертати помилково перераховану на його поточний рахунок пенсію. Свій позов банк аргументував тим, що засоби на виплату пенсії від управління Пенсійного фонду не поступали. Згідно з матеріалами справи, "Ощадбанк", не перевіривши наявність на балансовому рахунку засобів, призначених для виплати пенсій за списком, без оформлення меморіального ордера зробив зарахування засобів на поточні рахунки пенсіонерів, у тому числі, на рахунок відповідача.
У постанові, зокрема, вказано, що відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу не підлягає поверненню безпідставно придбані зарплата і платежі, які прирівнюються до неї, пенсії, посібники, стипендії, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти і інші грошові суми, надані фізособі як кошт для існування, якщо їх виплата зроблена физ- чи юрособою добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісної з боку набувача.
ВСУ дійшов висновку, що оскільки судами не встановлений факт недобросовісного придбання пенсіонером отриманих коштів у розмірі 123 649 грн. 48 коп., що є пенсійною виплатою, призначеною йому Управлінням ПФУ, як не встановлена і наявність рахункової помилки, то відповідно до ст. 1215 ГК поверненню вказана сума не підлягає. На думку ВСУ суд касаційної інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення ст. 1215 ГК і у зв'язку з цим ухвалив незаконне рішення.
ВСУ зробив висновок, що безпідставно придбані особою засоби, що відносяться до виплат встановлених абзацом 2 частини 1 ст. 1215 ГК (зокрема, пенсія), за відсутності рахункової помилки з боку особи, добровільно провевшего їх виплату, і факту недобросовісної набувача, не підлягають поверненню.
|
Олена Сибирцева |
Олена Сибирцевамолодший юрист АТ "З.Т. Партнерс" вважає, що ця постанова ще раз підкреслила наявність пропусків в законодавстві, які можуть бути усунені лише за допомогою виводів найвищих органів судочинства.
Вона відмітила, що згідно з цивільним законодавством особа, яка придбала майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової основи (безпідставно придбане майно), зобов'язана повернути тому, що потерпіло це майно. В той же час, існує виключення, суть якого полягає в тому, що не підлягає поверненню ряд безпідставно придбаних засобів. У їх числі: заробітна плата і платежі, які прирівнюються до неї, пенсії, посібники, стипендії, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти і інші грошові суми, надані фізичній особі в якості коштів для існування, якщо їх виплата зроблена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісної з боку набувача; інше майно, якщо це передбачено законом.
"На вищезгадану норму не було звернено увагу судами нижчестоячих інстанцій, що привело до винесення неправомірних судових ухвал. Крім того, в даній справі № 6-151цс13 суди також не звернули увагу на необгрунтованість позиції позивача, в якій він посилався на рахункову помилку і придбання засобів без достатньої правової основи відповідачем. При цьому, виходячи з викладу в постанові фактичних обставин, навряд чи можна ототожнювати рахункову помилку і відсутність перевірки нарахованих засобів, призначених для виплати пенсій, а також нарахування засобів на поточний рахунок відповідача без оформлення меморіального ордера. Відсутність належної перевірки усіх необхідних документів навряд чи є основою для стягнення з відповідача грошових коштів. Крім того, взаємини позивача і відповідача мали договірною характер, що також виключає відсутність правової основи у набувача"- пояснила юрист.
За її словами в судової практики простежується однозначність в цій категорії справ. Зокрема, відповідачем було звернено увагу на вивід, зроблений ВССУ в аналогічних правовідносинах (справа № 6-19582св13)суть якого також полягала в тому, що вимоги позивача про повернення нарахованої пенсії відповідачеві не мала правових підстав. Також судами аналогічно не задоволені вимоги про повернення засобів у ряді суміжних правових стосунків. Наприклад, йшлося про такі засоби, як заробітна плата (справа № 6-10410св11)страхові виплати (справа № 6-5413ск13), стягнення яких вимагала одна із сторін. Суди при цьому були єдині у своїх рішеннях, не задовольняючи вищезгадані вимоги, об'єктивно вивчивши обставини справ, що склалися.
"Правове виведення ВСУ в даній справі містить обгрунтовану позицію, застосовну в аналогічних і суміжних правовідносинах"- зробила висновок Е. Сибирцева.
Марина Ясинская
