Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту
Особливості оскарження штрафів за порушення ПДР, зафіксовані дорожнім камерами
15.49, 19 лютого 2021
269
0
Автор: Адвокат, партнер АО «AS Legal» Віталій Федорович Швець
Автор проаналізував практику оскаржень та скасування таких постанов

Вже більше восьми місяців пройшло з дня, коли в Україні повноцінно почала функціонувати система автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху. За цей нетривалий період встигла сформуватися практика оскарження і скасування винесених постанов, проаналізувавши яку можна скласти якусь інструкцію до дії.

 

Для початку розберемося, яким чином відбувається фіксація правопорушень в автоматичний режим, хто формує постанову і відправляє її правопорушнику.

Зафіксувавши перевищення встановленої межі швидкості на трасі або рух автомобіля в смузі, виділеній для громадського транспорту, камера автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, в автоматичних режимі зчитує символи з номерного знаку автомобіля і відправляє ці відомості в центр обробки Департаменту патрульної поліції.         

Отримавши інформацію про автоматичну фіксацію правопорушення, уповноважений співробітник поліції перевіряє відомості про власника транспортного засобу та його реєстрацію в державних реєстрах. Отримавши необхідний обсяг інформації, поліцейський, без участі правопорушника, формує відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичний режим і направляє його поштою, по зареєстровано адресу проживання порушника.

Обов'язковим елементом вищезазначеної постанови є QR-код з посиланням на веб-ресурс, пройшовши по якій правопорушник зможе ознайомитися з текстом постанови і електронними доказами його вчинення. Крім того, інформація про правопорушення обов'язково відобразиться в Електронному кабінеті водія на сайті Головного сервісного центру МВС. Також варто відзначити, що інформація про штраф відобразиться в додатку «Дія», в якому, крім усього цей штраф можна оплатити.              

На початковому етапі система автоматичної фіксації порушень працювала в тестовому режимі, але вже з початку осені 2020 роки українці почали поштою отримувати так звані «листи щастя» від поліції і виконавчих служб про накладення штрафів.

Разом з тим 16.02.2021 року Верховна рада прийняла поправки до Кодексу України про адміністративні правопорушення та істотно збільшила розміри штрафів, відтепер за порушення швидкісного режиму передбачені наступні суми штрафів:

- перевищення встановленої швидкості більш ніж на 20 км / год - 340 гривень;

- перевищення встановленої швидкості більш ніж на 50 км / год - 1700 гривень;

- перевищення встановленої швидкості, яке привело до створення аварійної ситуації - 3400 гривень (з подальшою можливістю позбавлення прав)

VERDICTUM
З усіма необхідними судовими рішеннями, а також правовими позиціями Верховного Суду ознайомтесь в системі

Не варто також забувати, що законодавством передбачені певні терміни, встановлені для оплати штрафу за вчинене правопорушення.    

У разі сплати правопорушником 50 відсотків від встановленої суми штрафу протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили постановою за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі така постанова вважається виконаним.

Якщо оплата штрафу не була здійснена протягом 30 днів з дня набрання законної сили постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, а особа, яка вчинила правопорушення зі статусу правопорушника переходить в статус боржника.

 

Які дії вчиняє виконавча служба, отримавши на виконання постанови про накладення штрафу?

Насамперед, отримавши виконавчий документ, державна виконавча служба перевіряє інформацію про майно боржника і його банківські рахунки. З метою якнайшвидшого виконання та стягнення штрафу, державний виконавець накладає арешти на все рухоме і нерухоме майно боржника (арешти накладаються, навіть якщо майна немає), арешти на рахунки боржника в банках, а особливо кровожерливі державні виконавці здійснюють дії щодо заборони виїзду боржника за межі України.

Для того, щоб виконавче провадження було закрито, а всі арешти і заборони були зняті, боржник повинен буде сплатити державній виконавчій службі суму, яка в підсумку буде набагато вище початкової суми штрафу.

Правопорушник повинен буде сплатити 100 відсотків суми в двократному розмірі замість 50 відсотків, виконавчий збір в розмірі 10 відсотків від суми штрафу і виконавчі витрати в сумі близько 300 гривень.

Наприклад, якщо згідно з постановою, правопорушник повинен оплатити штраф в сумі 340 гривень (або 170 гривень у разі оплати протягом 10 днів), по на стадії виконавчого провадження загальна сума, яка підлягатиме оплаті складе не багато, не мало близько 1050 гривень. У зв'язку з цим виникає логічне запитання, чи варта гра свічок?

 

Хто повинен відповідати, власник транспортного засобу або особа, яка керує ним?

Варто звернути увагу, що стаття 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених обмежень швидкості руху саме водієм транспортного засобу, тобто людиною, яка ним керує в момент вчинення правопорушення. На практиці ж, постанови про адміністративні правопорушення приходять власнику транспортного засобу або людині, яка здійснила ввезення його на територію України, але нерідко водій і власник транспортного засобу це різні люди.

Разом з тим, стаття 14-1 КУпАП передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Крім того, згідно з нормами КУпАП, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити уповноваженому органу інформацію про те, що транспортний засіб знаходився у володінні / користуванні іншої особи або вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо.

 

Хто буде сплачувати штраф, якщо автомобіль, зафіксований камерами автоматичної фіксації, не розмитнений і не зареєстрований на території України?

Багато хто вважає, що неможливо притягнути до адміністративної відповідальності особу, яка керує або володіє «єврорбляхою», тому що автомобіль офіційно не зареєстрований. Але законодавець подбав і про цю категорію правопорушників.

Що стосується транспортних засобів, які зареєстровані за межами території України, але розсікають по її території, до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), буде залучатися особа, яка здійснила ввезення таке транспортного засобу на територію України. Проблема лише полягає в тому, що найчастіше «переганяють» такі автомобілі на територію України, громадяни сусідніх держав, стягнути штраф з яких в Україні, буде досить складно.

Крім того, варто відзначити, що в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені відомості про належного користувача транспортного засобу, то відповідальність буде нести належний користувач транспортного засобу. В такому випадку, основним доказом того, що автомобілем керує саме уповноважена особа, а не власник, послужить розбірлива фотографія автомобіля та особи водія, яка керує транспортним засобом в момент вчинення правопорушення.

У випадку ж, якщо транспортний засіб зареєстровано за юридичною особою, то адміністративну відповідальність понесе керівник цієї юридичної особи.

 

Так чи повинен в підсумку власник автомобіля відповідати за правопорушення, якого він не скоював?

Чинне рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року говорить про те, що до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення може залучатися тільки особа, винна в його вчиненні, зокрема водій транспортного засобу. При цьому власники (співвласники) транспортних засобів можуть притягуватися до адміністративної відповідальності виключно за наявності в їхніх діях складу певного адміністративного порушення. Таким чином, у чинному законодавстві України існує правова невизначеність у встановленні суб'єкта, яка притягається до відповідальності в цій сфері.          

Виходячи з цього, юридична відповідальність за вчинене правопорушення повинна бути прив'язана не до майна і його власника, а до конкретної фізичної особи, яка керувала транспортним засобом під час здійснення конкретного правопорушення.

За таких обставин, якщо постанову винесено щодо власника автомобіля, а не конкретної особи, яка керувала транспортним засобом, особа яка вважає, що її права порушені має право оскаржити постанову у встановленому законом порядку.

           

Як оскаржити постанову про стягнення штрафу за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі?

Скарга на постанову про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили до вищестоячого органу (вищій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд.

Зазначений десятиденний термін на оскарження починає обчислюватися з моменту вручення правопорушнику такої постанови або отримання уповноваженим органом поліції повідомлення з відміткою про невручення в зв'язку з відмовою в отриманні або повернення поштового відправлення із зазначенням інших причин невручення.

При подачі відповідного позову про скасування постанови в суді, в першу чергу варто звернути увагу на порядок його подачі, а головне оцінити співрозмірність оплати штрафу в розмірі 50 відсотків або навіть 100 відсотків в порівнянні з витратами та термінами, понесеними у зв'язку зі скасуванням його в суді.

Для цього варто звернути увагу на Рішення Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року адміністративній справі № 543/775/17.

Своєю постановою Верховний Суд фактично встановив, що за звернення з позовом до суду про скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення штрафу в обов'язковому порядку необхідно буде оплатити судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з січня 2021 року - 454, 00 гривень). Відповідно, судовий збір повинен оплачуватися і за оскарження рішення суду в апеляційній та касаційній інстанціях, незалежно від того, хто із сторін подає скаргу.

Таким чином, якщо штраф за перевищення швидкості становить 340 гривень (або 170 гривень. У разі оплати протягом 10 днів), то судовий збір за звернення до суду першої інстанції з позовом про його скасування в 2021 році складе 454,00 гривні. У разі оскарження рішення першої інстанції в апеляції, судовий збір складе - 681 гривню. Подача ж касаційної скарги обійдеться заявникові в 908 гривень.       

Таким чином Верховний Суд своїм остаточним рішенням, крім усього, істотно зменшив кількість бажаючих оскаржувати ухвали про адміністративні правопорушення в судах, тим самим зменшивши кількість справ, які перебувають у провадженні судів і навантаження в судах.

Крім того, якщо особа, яка бажає скасувати постанову про адміністративне правопорушення в суді не володіє необхідним обсягом знань в сфері юриспруденції, їй окрім всього доведеться розщедритися на оплату послуг адвоката.

У зв'язку з цим знову виникає питання, а чи варто судитися або просто оплатити штраф у розмірі 50 відсотків протягом 10 днів з моменту винесення постанови і забути про це, як про страшний сон.

LIGA360:АДВОКАТ
Швидко готуйте власну позицію, щоб виграти в суді, та будьте в курсі всіх законодавчих новацій. Отримайте доступ до повної бази НПА і коментованих кодексів. Зручний пошук та аналіз бази із 85 млн судових рішень

Якщо вже Ви все-таки вирішили довести свою принципову позицію і скасувати постанову про адміністративне правопорушення, то ось Вам невичерпний перелік можливих інструментів для цього, на які необхідно посилатися в позовній заяві про скасування:

- на фото, відео доказах не зафіксовано чітке зображення транспортного засобу (його марку, колір, номерний знак);

- не ідентифікована і не зафіксовано особа водія, який перебував за кермом в момент фіксації правопорушення;

- в постанові про адміністративне правопорушення не вказані марка, серійний номер камери, за допомогою якої відбулася фіксація порушення, чим порушено ст.283 КУпАП України;

- водієві не були роз'яснені права, не дана можливість ознайомитися з матеріалами справи, не було можливості надати письмові пояснення;

- не подано доказів, того що саме особа, щодо якої винесено постанову, порушила Правила дорожнього руху;

- не було можливості заявляти клопотання, не було можливості скористатися юридичною допомогою адвоката;

- в постанові немає посилання на конкретний пункт Правил дорожнього руху, який був порушений;

- відсутнє посилання на веб-ресурс, за якою можна ознайомитися з зображеннями про порушення і текстом постанови;

- автомобіль на фото є двійником і у вас є які-небудь докази цього, в тому числі, заява в поліцію.

Крім того, якщо у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є будь-які докази, що в момент фіксації порушення вона перебувала в іншому місці, їх також необхідно надати до суду, як доказ відсутності складу правопорушення.

У підведенні підсумку, ще раз хочеться закцентувати увагу на необхідності і доцільності оплати штрафу саме в десятиденний термін з моменту винесення постанови про адміністративне правопорушення. Так як саме цей варіант вирішення ситуації буде найменш витратним в частині фінансів, нервів і часу, а в підсумку виявиться найефективнішим і найобґрунтованішим.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини