Обжалование результатов конкурсных торгов

Поскаржитися на дії чи бездіяльність комітету з конкурсних торгів замовника можна відразу до декількох установ.

Найбільш ефективним, проте найдорожчим шляхом оскарження результатів конкурсних торгів є звернення зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (надалі - Колегія) Антимонопольного комітету України у порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон).

Суб'єктом оскарження є лише особа, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника або оператора електронного майданчика, які суперечать законодавству у сфері державних закупівель, тобто зазвичай - це учасник процедури закупівель. Проте завдяки недостатньо точному формулюванню Закону особі, право чи законний інтерес якої порушено, й іншим особам надається можливість подати скаргу, якщо вони доведуть наявність власного порушеного інтересу.

Строк оскарження - не пізніше 14 днів з дня отримання суб'єктом оскарження повідомлення про відповідне рішення або дію замовника, що порушує права чи законні інтереси суб'єкта скарження, або з дня, коли суб'єкту оскарження стало відомо про порушення його прав або законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, але до моменту укладення договору про закупівлю. Дуже важливо для скаржника мати змогу підтвердити день отримання відомостей про порушення його права, оскільки при розгляді скарги Колегія в першу чергу перевіряє дотримання строків: можна надати копію листа, надісланого замовником факсимільним зв'язком, з відповідним рішенням, яке оскаржує скаржник, копію конверта зі штемпелем відділення поштового зв'язку тощо.

Датою отримання скарги вважається дата її реєстрації органом оскарження.

Практичне значення має Посібник із розгляду скарг (надалі - Посібник), яким керується Колегія і який опублікований на офіційному веб-сайті АМКУ в мережі Інтернет. Хоч він і не є нормативним документом, проте дещо деталізує саму процедуру. Зокрема, початком процедури оскарження вважається: при надсиланні скарги засобами поштового зв'язку - дата, зазначена на штемпелі відділення поштового зв'язку, через яке надіслана скарга; при доставці скарги до органу оскарження наручно через вхідну скриньку для скарг, яка знаходиться в холі Комітету та загальнодоступна для скаржників, - дата реєстрації скарги органом оскарження. При цьому скарги, подані до органу оскарження до 15:00 год., - реєструються у цей же день; скарги, подані до органу оскарження після 15:00 год., - реєструються наступного робочого дня.

Скарга подається суб'єктом оскарження у письмовій формі, повинна бути підписана особою, яка її подає. Вимоги до змісту скарги викладені у ст. 18 Закону. До скарги додаються документи (у разі наявності), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.

При поданні скарги до органу оскарження суб'єкт оскарження надсилає її копію замовнику, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються.

Орган оскарження повинен у строк, що не перевищує трьох днів після отримання скарги, повідомити суб'єкта оскарження та замовника про час і місце розгляду скарги. Зазначені особи мають право взяти участь у розгляді скарги. Проте Колегія має право самостійно змінювати призначений час розгляду скарги, тому якщо Ви подали скаргу до АМКУ - систематично перевіряйте інформацію, що надходить через наявні засоби зв'язку: у будь-який час там може виявитись повідомлення, що її розглянуть швидше, ніж було заплановано.

Більшість скаржників, звертаючись до Колегії, мають на меті на деякий час блокувати роботу комітету з конкурсних торгів замовника по проведенню конкретної процедури, оскільки за заявою скаржника або за власною ініціативою Колегія може призупинити процедуру закупівлі до вирішення скарги по суті. До того ж під час процесу оскарження до АМК не дозволяється укладати договір за результатами закупівлі, навіть якщо остання не призупинена - такий договір є нікчемним відповідно до ст. 42 Закону.

За результатами розгляду Колегія може: 1) прийняти рішення про повернення скарги без розгляду; 2) констатувати наявність або відсутність порушення процедури закупівлі (в тому числі порушення порядку публікації, оприлюднення або неопублікування, неоприлюднення інформації про державні закупівлі, передбаченої Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені у технічній специфікації, яка є складовою частиною документації з конкурсних торгів) або, у разі неможливості виправити допущені порушення, відмінити процедуру закупівлі; 3) у випадках, передбачених законами України, передавати рішення, документи та матеріали щодо здійснення закупівель до правоохоронних, контролюючих та інших органів; 4) припинити розгляд скарги у випадку її відкликання скаржником.

Повернення скарги без розгляду можливе, якщо: 1) суб'єкт оскарження висуває скаргу щодо того самого порушення, в тій самій процедурі закупівлі і з тих самих підстав, які вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення; 2) скарга не відповідає вимогам частини першої статті 18 Закону; 3) суб'єктом оскарження не внесено плату за розгляд скарги; 4) замовник визнав та усунув порушення, зазначені в скарзі, про що було надано документальне підтвердження.

Повідомлення про повернення скарги без розгляду надсилається особі, яка звернулася до органу оскарження, не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення.

Суттєвим фактором для скаржника під час прийняття рішення про ініціювання процесу оскарження є ставка державного мита за розгляд скарги в АМКУ, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 773 «Про встановлення розміру плати за подання скарги відповідно до статті 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» становить: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури державної закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури державної закупівлі робіт. Підтвердженням щодо внесення плати за подання скарги до органу оскарження може бути лист Управління Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України про зарахування коштів за відповідним платіжним дорученням до Державного бюджету України або відмітка кредитної установи на примірнику платіжного доручення, який подається разом із скаргою до органу оскарження, такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Рішення про розгляд скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях протягом 30 робочих днів з дня отримання скарги. Рішення набирає чинності з дня його прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками та особами, яких воно стосується.

Якщо після розгляду скарги Колегією результат Вас не задовольняє, можна звернутися до суду. На даний час розгляд справ з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель із 02.04.2011 р. віднесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підсудності спорів» від 17 березня 2011 року № 3156-VI до юрисдикції адміністративних судів, а точніше «окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ» (ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України), тобто Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішення Колегії може бути оскаржено суб'єктом оскарження чи замовником до суду протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася про його прийняття (стаття 8 Закону).

Однак, зважаючи на положення ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до яких юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а також офіційне його тлумачення Конституційним судом України у Рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів: «Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист… право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами», - такий порядок оскарження дещо суперечить Конституції України, проте судова практика йде шляхом, вказаним у Законі: справи про оскарження результатів конкурсних торгів суд розглядає після розгляду скарги в Колегії АМКУ.

Безпосередньо в судовому порядку розглядаються скарги щодо укладених договорів про закупівлю, оскільки після укладення договору Колегія скарги не приймає, а також скарги на рішення замовника, прийняте за розглядом звернення з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі, - протягом 30 днів з дня його прийняття, і цей строк не може бути поновлено.

Закон передбачає можливість подання скарги і до замовника, але на практиці такий шлях є малоефективним - досить низький відсоток вірогідності, що замовник сам визнає і усуне допущені порушення. Зважаючи на те, що подання скарги до замовника не є обов'язковою передумовою звернення до Колегії АМКУ, ці дві процедури оскарження можуть відбуватися паралельно, тому можна писати - можливо Ваші аргументи переконають замовника в необхідності добровільного усунення порушень, допущених його комітетом із конкурсних торгів, до того ж такий спосіб оскарження не потребує значних затрат, а у випадку негативного результату - можна звернутися до суду.

Є ще один спосіб впливу на замовника - звернення зі скаргою до територіального органу державної контрольно-ревізійної служби України. Відповідно до Порядку проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 червня 2007 року № 136, керівник відповідного органу ДКРС може прийняти рішення про проведення позапланових перевірок державних закупівель за результатами розгляду звернення суб'єкта права звернення (тобто фізичної чи юридичної особи, що документально підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає або подала пропозицію конкурсних торгів, інших фізичних або юридичних осіб, які мали правові відносини з об'єктом контролю щодо державних закупівель у частині цих взаємовідносин), у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, наданих у зверненні, якщо об'єкт контролю не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит органу ДКРС протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту.

Також завжди є можливість звернення зі скаргами до органів прокуратури, яка в силу вказівок Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, в тому числі і Закону «Про здійснення державних закупівель».

Шамрай Світлана,
старший юрист
Компанії «Світ юридичних послуг»

______________________

«ЮРИСТ & ЗАКОН» - это электронное аналитическое издание, входящее в информационно-правовые системы ЛІГА:ЗАКОН и созданное специально для юристов и специалистов, нуждающихся в качественной аналитической информации об изменениях, происходящих в правовом поле Украины. По вопросам приобретения «ЮРИСТ & ЗАКОН» обращайтесь к менеджерам ЛІГА:ЗАКОН или к региональным дилерам.