З метою уникнення зайвих клопотів платникам спрощеної системи варто перевіряти свій податковий стан, оскільки безпідставне переведення платників єдиного податку на загальну систему є доволі поширеним явищем. Як діяти та чим доводити протиправність рішення контролюючого органу: процедурні тонкощі розкривають з точки зору юриста.
Податкове законодавство передбачає два способи вирішення проблеми: адміністративний та судовий
У разі пропущення 10-денного строку оскарження, адміністративний порядок вирішення питання стає неможливим. Тому найімовірніший спосіб - це звернення з позовом до суду.
Судова практика під час розгляду даної категорії справ, як правило, схиляється на бік платника податків. Суди задовольняють позовні вимоги платників, наводячи наступні аргументи:
Порушення ДПІ порядку прийняття рішення
Податковий кодекс покладає на податковий орган обов'язок проводити перевірку платника та складати акт, на підставі якого й може бути анульована реєстрація.
Однак у більшості випадків орган влади не проводить передбачену законом перевірку, а приймає рішення, наприклад, на підставі аналізу даних в інтегрованій картці платника в автоматизованій інформаційній системі АІС «Податковий блок». Для прикладу, у справі № 805/206/17-а за рішенням від 21.03.2018 р. відповідачем-Покровською об'єднаною ДПІ як доказ, на підставі якого здійснено анулювання, був наданий скріншот витягу з АІС «Податковий блок». Однак суд вказав, що належним доказом може бути лише акт проведеної перевірки та відповідне рішення про анулювання.
Відсутність податкового повідомлення-рішення
Податкові органи повинні дотримуватись принципу пропорційності, тобто застосовувати такі міри покарання, які є співрозмірними у випадку порушення законодавства платником. Зокрема, за наявності у платника податкового боргу, ДПІ зобов'язана направити вимогу про погашення боргу у вигляді податкового повідомлення-рішення.
Анулювання реєстрації платника єдиного податку як міра відповідальності може застосовуватись у випадку несплати боргового зобов'язання.
Самі ж суми податкового боргу, які стають підставою для анулювання реєстрації іноді є доволі «смішними» та не відповідають принципу пропорційності. Так, згідно з рішенням від 31.07.2018 р. у справі № 822/2037/18 відповідачем є ГУ ДФС у Хмельницькій області, яка здійснила анулювання реєстрації у зв'язку з наявністю у фермерського господарства податкового боргу у розмірі 0,65 грн.
Неможливість поновлення строків для адмін. оскарження
Дійсно, ДПІ надсилає рішення про анулювання рекомендованим листом на податкову адресу платника. Однак, нерідко поштові відділення не вручають лист платникові.
Проте, лист, повернений поштою до ДПІ із приміткою про невручення, вважається врученим належним чином.
Як наслідок, платник дізнається про анулювання своєї реєстрації лише через певний час, пропустивши строки для оскарження рішення.
У такому разі платнику не залишається нічого, окрім як звертатись до суду, оскільки закон закріплює лише виключні підстави для поновлення строків адміністративного оскарження.
Додатковий податковий тягар
Протиправне рішення про анулювання реєстрації покладає на платників додатковий податковий тягар. Зокрема, після анулювання реєстрації суб'єкт господарювання має право перейти на спрощену систему оподаткування лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення.
ЄСПЛ вказує органам влади на принцип «належного урядування»
У справі «Рисовський проти України» Суд наголошує, що державні органи зобов'язані діяти відповідно до принципу «належного урядування». Даний принцип ґрунтується на тому, що суб'єкти владних повноважень у питаннях, які стосуються основоположних прав людини, зокрема майнових прав, зобов'язані діяти вчасно, послідовно та у належний спосіб.
Державні органи, які діють усупереч закону, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип «належного урядування» передбачає обов'язок владного суб'єкта діяти негайно, аби виправити власну помилку.
Ольга Дигас, юрист Fidelity Plus
Зверніть увагу: слідкувати за розвитком судової практики з цього питання ви можете у системі аналізу судових рішень Verdictum.
