Вплив соціальних мереж на життя людини з кожним днем стає все помітнішим. Шанувальниками віртуального спілкування є люди різноманітних професій, зокрема - юристи. Більшість із них приділяє чимало часу спілкуванні в Інтернеті, коментуючи новини, дописуючи на своїх сторінках та сторінках друзів у соціальних мережах.
В той же час, юристи, а особливо адвокати, - це окрема категорія людей, які мають відповідати високим етичним та професійним стандартам. Сьогодні юристи формують суспільну думку, їх цитують пересічні громадяни та авторитетні видання.
Певні аспекти діяльності адвокатів (наприклад, взаємини з клієнтом, рекламування своїх послуг) детально регламентовані українським законодавством. Порушення адвокатом встановлених правил може призвести до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з цим, адвокати повинні з особливою відповідальністю ставитися до спілкування в соціальних мережах, зокрема, до інформації, яку вони розміщують у публічному доступі.
Наприклад, у Сполучених Штатах Америки питанню використання адвокатами соціальних мереж у своїй професійній діяльності приділяється неабияка увага. Так, 9 червня 2015 року Асоціація адвокатів Нью-Йорка випустила Рекомендації для адвокатів щодо поведінки в соціальних мережах відповідно до встановлених етичних норм і правил (SOCIAL MEDIA ETHICS GUIDELINES).
Нижче ми розглянемо найбільш прогресивні ідеї нью-йоркських юристів та проаналізуємо наскільки такі нововведення можуть використовуватися на практиці в Україні.
І. Реклама адвоката в соцмережах
1. Що слід вважати рекламою і як слід подавати таку інформацію
Треба зважати, що певна інформація, розміщена на сторінці адвоката в соціальній мережі, може бути розцінена як реклама.
Зокрема, якщо адвокат розміщує інформацію, що містить детальний опис галузей права, в яких він практикує, та задачі, які він виконує, в його профілі має бути зазначено «Адвокатська реклама». Якщо адвокат розміщує твердження, які можуть викликати очікування певних результатів, яких може досягти адвокат; які містять порівняння з діяльністю інших адвокатів або опис якості юридичних послуг; відгуки клієнтів, - у такому разі адвокат повинен розмістити застереження «Успіхи на попередніх місцях роботи не гарантують такого ж результату у майбутньому».
Такі рекомендації американських юристів можна співвіднести з положеннями статті 13 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.
Зокрема, рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об'єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином створювати підґрунтя для введення в оману потенційних клієнтів. Вони не можуть містити критики інших адвокатів, заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів.
У разі порушення означених правил, на адвоката може бути накладене дисциплінарне стягнення у вигляді попередження або навіть припинення права на заняття адвокатською діяльністю строком від одного місяця до одного року (статті 31, 34, 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У той же час порівняння з діяльністю інших адвокатів може бути розцінене як недобросовісна конкуренція у разі, якщо наведені відомості про послуги не підтверджені фактичними даними, які є достовірними, об'єктивними та корисними для інформування споживачів (стаття 7 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
2. Вживання терміну «фахівець»
Адвокатам не слід рекламувати свою діяльність у соціальних мережах, вживаючи словосполучення «фахівець у певній галузі», якщо юрист не отримав сертифікат відповідної акредитованої установи.
Інформація, що міститься в рекламному повідомленні має бути об'єктивною, тому найбільш прийнятним варіантом може бути зазначення даних про те скільки років юрист практикує у певній галузі права або скільки справ у тій чи іншій галузі права він успішно вирішив.
ІІ. Дописи і коментарі на сторінці адвоката
Адвокат несе відповідальність за весь контент, який він розміщує на своїй сторінці.
Адвокат також зобов'язаний регулярно переглядати коментарі та відгуки, щоб переконатися, що чужі коментарі так само не порушують правил моралі та етики. Якщо юрист виявить такий коментар, він зобов'язаний його видалити або приховати, а якщо це неможливо, - негайно звернутися до автора з проханням вчинити такі дії.
ІІІ. Використання інформації, розміщеної в соціальних мережах, у професійних цілях
Етичні правила дозволяють адвокату використовувати інформацію, яка доступна будь-якій людині, що використовує соціальні мережі, у професійній діяльності, в т. ч. як докази в суді. Для цього не потрібен дозвіл особи, на чиїй сторінці розміщена інформація.
Проте, якщо особа обмежила доступ до інформації на своїй сторінці, адвокат має запросити в неї дозвіл для ознайомлення і подальшого використання такої інформації. При цьому юрист має використовувати свій особистий профіль із зазначенням повних імені та прізвища. Для отримання такої інформації не допускається створення та використання «фейкової» сторінки. На вимогу особи адвокат повинен надати додаткову інформацію або ж обґрунтовано відмовити у її наданні.
Асоціація адвокатів Нью-Гемпшира у своїх рекомендаціях передбачила, що адвокат може надіслати запит на додавання у друзі свідкові у справі, яку він веде, виключно за умови інформування свідка про те, що він є юристом і зазначити якого саме клієнта він представляє.
В Україні на сьогодні відсутнє настільки детальне регламентування отримання інформації адвокатом із соціальних мереж.
Але навіть поточне законодавство України дозволяє зробити висновок, що інформація, отримана шляхом обману або з використанням «фейкових» сторінок, не може бути використана як доказ в суді. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. До того ж такі дії адвоката можуть бути розцінені як втручання в особисте життя особи, право на яке передбачене статтею 32 Конституції України, статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 301 Цивільного кодексу України.
ІV. Адвокат і клієнт в соціальних мережах
1. Поради клієнту
Адвокат має право давати поради клієнту не тільки щодо його поведінки під час офіційних процедур, таких як допити чи судове засідання, а й щодо поведінки у вільний час, зокрема у соціальних мережах.
Адвокат може порадити клієнту змінити налаштування приватності профілю, опублікувати або видалити пост до початку/під час/після завершення провадження у справі, якщо такі зміни не суперечать законодавству або рішенню суду.
Адвокат може порадити клієнту опублікувати пост, який стосується справи, якщо він абсолютно впевнений, що така інформація є достовірною.
2. Електронне листування з клієнтом
Рекомендації нью-йоркським адвокатам містять положення про те, що листування адвоката з клієнтом у соціальних мережах може фіксуватися за допомогою «скріншотів» і надаватися суду у роздрукованому вигляді в якості доказу.
Для України це поки що не настільки розповсюджена практика. Зокрема, у разі листування електронною поштою, суди неохоче визнають такі роздруківки доказами, хоча це суперечить вимогам чинного законодавства.
Так, в статті 207 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Стаття 181 Господарського кодексу України допускає укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо.
Проте існують приклади, коли українські суди приймали у якості належних доказів прінт-скріни сторінок у Facebook та Twitter. Так, постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-13438/12/2670 від 21.02.2013, якою позов задоволено, і в якості належних доказів суд прийняв прінт-скріни сторінок в Facebook та Twitter. Основним аргументом суду на користь прийняття таких матеріалів в якості доказів було те, що зробити такі прінт-скріни могла лише визначена особа, що мала необхідні паролі для входу до адміністративної частини сайту.
Ми радимо адвокатам надавати прінт-скріни разом з іншими, більш традиційними для українських судів, доказами (наприклад, показаннями свідків).
V. Адвокат, суддя і присяжні в соціальних мережах
Адвокат може шукати і ознайомлюватися зі сторінками присяжних у соціальних мережах, не вдаючись до спілкування з ними. Він може також використовувати цю інформацію у професійній діяльності.
Якщо адвокат отримає інформацію про протиправну поведінку присяжного шляхом ознайомлення із сторінкою присяжного, він зобов'язаний повідомити про це суд.
Адвокат не повинен спілкуватися із співробітниками суду у соціальних мережах, якщо у такий спосіб він намагається вплинути на виконання останніми своїх професійних обов'язків.
Висновок
Таким чином, можна зробити висновок, що українське законодавство прямо не регулює питання поведінки адвокатів в соціальних мережах, а наявні положення можуть бути застосовані лише до обмеженого кола питань.
Включення відповідних положень до Правил адвокатської етики наразі видається доволі громіздкою процедурою, зважаючи на те, з якими труднощами вони приймалися у 2012 році.
Тому найбільш дієвим способом підвищення правової культури адвокатів у соціальних мережах є затвердження відповідних рекомендацій на рівні soft law.
Володимир Наконечний, юридична фірма Marchenko Danevych
