Посилення контролю у сфері держзакупівель - одна з ключових тенденцій, які можна сьогодні спостерігати в Україні. Про це заявила Лана Синиця партнер Адвокатського об'єднання Arzingerв ході круглого столу "Державні закупівлі: останні тенденції і способи оскарження", організованого Асоціацією протидії недобросовісної конкуренції спільно з АТ Arzinger і Американсько-українською діловою радою (USUBC). За її словами, Держфінінспекція, АМКУ на сьогодні особливу увагу звертають на ціноутворення. У зв'язку з цим Л. Синиця призвала усіх учасників торгів і виробників товарів стежити за ценоообразованием, оскільки це та сфера, якою зараз починають цікавитися держоргани, не завжди розуміючи усю специфіку роботи бізнесу. На думку юриста, частенько підходи держорганів занадто уніфіковані і не враховують усі риски, пов'язані з певною сферою.
Ганна Ермилованачальник управління моніторингу ризикових операцій і державних закупівель Державної фінансової інспекції України, під час круглого столу нагадала, що постановою від 01.08.2013 р. № 631 Кабмін затвердив Порядок проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією і її територіальними органами, який діє з 17.09.2013 р.
Для суб'єктів госпдіяльності цей документ може мати наступні наслідки - до них можуть прийти на зустрічну перевірку. "Це не говорить про те, що Госфининстпекция йде перевіряти безпосередньо підприємство. Її мета - підтвердити фактичне постачання, оплату і т. п. Ці заходи торкаються учасників торгів після того, як був укладений договір тільки в мірі проведення зустрічних звірянь", - заявила А. Ермилова.
В той же час, вона відмітила, що в новому порядку з'явилася ще одно основа для проведення перевірки держзакупівель, а саме - "виникнення потреби в перевірці відомостей про порушення об'єктом контролю законодавства у сфері державних закупівель, які поступили до контролюючого органу".
По словах А. Ермиловой, усі звернення, що поступили в Держфінінспекцію, які, у тому числі торкаються безпосередньо діяльності учасників, відносно яких вказуються якісь порушення з боку інших учасників не лише замовників, - мають бути перевірені. "Дуже багато таких звернень приходить від народних депутатів, відповідно, на них ми повинні реагувати. Багато інформації розміщується на деяких сайтах, в телепрограмах, яку Держфінінспекція повинна підтвердити або спростувати. Основна наша мета - перевірити на чесність того чиновника, який розпоряджається державними коштами"- відмітила А. Ермилова.
Експерт звернула увагу на норму порядку, яка передбачає, що якщо не витік рядків оскарження, то Держфінінспекція не розглядатиме скаргу, поки її не розгляне Антимонопольний комітет України. До Інспекції можна звертатися, коли вже використано право оскарження в АМКУ. В той же час пані Ермилова відмітила, що якщо збіг термін оскарження в АМКУ, то Держфінінспекція прийме відповідну скаргу і розгляне її в установленому порядку.
Що стосується перевірки суб'єкта господарювання, то, на думку А. Ермиловой, усі дії Держфінінспекції в основному спрямовані на те, щоб знайти порушення безпосередньо в діяльності замовника, який розпоряджається державними коштами. В той же час якщо в ході перевірки суб'єкта господарювання будуть виявлені порушення податкового законодавства, то ці матеріали передадуть податковим органам.
Зустрічна перевірка або перевірка замовника держзакупівель проходить аналогічно з ревізією, усі процедури загалом аналогічні. Інспектор повинен прийти, пред'явити напрям, програму, йому повинні забезпечити місце.
Треба відмітити, що на сьогодні немає методики, яка визначала б які збитки можуть бути нанесені суб'єктом господарювання учасникам держзакупівель. В той же час Олександр Потимковперший заступник глави Державної служби України з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва, звернув увагу на те, що такої методики і не буде, оскільки на засіданні Кабміну міністр економічного розвитку і торгівлі України попросив зняти з нього завдання її розробки.
А. Ермилова повідомила, що доки немає практики застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за результатами перевірки Держфінінспекції.
У свою чергу А. Потимков відмітив, що не вважає за правильне, відсутність можливості визначити розмір збитку. Адже на сьогодні є величезна кількість судових експертів, оцінювачів, які можуть оцінити будь-який об'єкт, і це дозволяє зробити сьогоднішнє законодавство. "Але бажано мати на державному рівні таку методику для визначення збитку для держави"- вважає г-дінів Потимков.
Л. Синиця, звернула увагу на те, що на сьогодні активізувалося сприяння між державними органами, працюючими в дане сфері. "Мінохоронздоров'я говорить, що якщо вони щось не так бачать з ціноутворенням, то оперативно цю інформацію направляють в АМКУ", - відмічає юрист. Вона вважає, що якщо в процесі перевірок будуть виявлені якісь серйозні порушення відносно суб'єкта господарювання взаємодія цілком можливо і з боку Держфінінспекції.
Які конкретно документи має право запитати фінінспектор у постачальника? По словах А. Ермиловой, перевіряють, починаючи з первинних документів, і закінчуючи звідними бухгалтерськими документами. Зокрема, накладні постачання перевіряють для того, щоб підтвердити облік постачальника і замовника. А. Ермилова відмічає, що часто усе на папері оформляється, але по факту не підтверджується. Крім того, на сьогодні Законом надано право Держфінінспекції перевіряти усіх аж до виробника.
По словах Лариси Рогачсудді Вищого господарського суду України, в законі передбачена можливість оскарження в судовому порядку:
- рішень органу оскарження;
- укладення договору.
На думку судді, в даному випадку йде мова про дві паралельні можливості оскарження, і їй не зовсім зрозуміло, як у такому разі фактично одні і ті ж правовідносини можуть розглядатися в адміністративній і в господарській юрисдикції одночасно.
"Фактично якщо подивитися на предмет позову, подивитися, як сформульовані позовні вимоги і які саме підстави позовів, то ми розглядаємо ті ж самі питання, які розглядає і АМКУ, коли діє як орган оскарження, а також як і суди администритивной юрисдикції" - відмітила Л. Рогач. На її думку, в даному випадку здійснюється підміна одного органу іншим, тому варто узагальнити ці питання і визначити якийсь єдиний орган. "На мій погляд йдеться про господарські правовідносини, оскільки є присутніми діях суб'єкта господарювання в господарських правовідносинах. Тільки у зв'язку з особливістю походження засобів, які є бюджетними, законодавець спеціально передбачив певну процедуру, досить відкриту для того, щоб уникнути можливості зловживання"- вважає суддя.
Л. Рогач обернула увагу на те, що іноді трапляються такі позовні вимоги, які виходять за межі компетенції суду. Також буває, що в позовній вимозі просять відмінити торги. Але для цього існує спеціальна процедура, передбачена в певних випадках. Також іноді просять суд зобов'язати провести торги, визнати особу переможцем… "Суд не може втручатися в діяльність суб'єкта господарювання. Він може сказати, правомірно діяв господарюючий суб'єкт або немає і застосувати заходи, передбачені законодавством"- заявила суддя.
Пані. Рогач повідомила, що, вивчивши судову практику госпсудів, вона з'ясувала, що у більшості випадків суди безпосередньо розглядають позови відносно договору і результати торгів, не звертаючи уваги на те, було попереднє оскарження в певний орган або ні. "Судова практика формується в основному за таким принципом, що особа має право безпосередньо звертатися за захистом свого права до суду" - заявила Л. Рогач.
Читайте також: "Затверджений порядок перевірок держзакупівель Госфиниспекцией"
