Судову практику в податкових спорах обговорили 27 вересня 2013 р. в ході ІІ Податкового форуму, організованого Асоціацією юристів України спільно з Громадською радою при Міністерстві прибутків і зборів України.
Як відмічають юристи, на сьогодні відкритим залишається питання, що домінує в Україні: адміністративна юстиція, що розглядає податкові спори, або карна юстиція, що притягає до відповідальності за ухилення від сплати податків? По словах Олексія Резниковапартнера АБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і Партнери" у Україні, часто, коли складений тільки акт податкової перевірки і немає ще податкового повідомлення-рішення, відкривається кримінальна справа проти посадовців підприємства і таким чином здійснюється тиск на компанію. Відповідно, власники компанії вимушені прийняти рішення про сплату донарахування податкових зобов'язань, для того, щоб звільнити від карної відповідальності посадовців цієї компанії.
На думку А. Резникова, якщо подивитися на розгляд кримінальної справи в суді загальної юрисдикції, то воно буде наступне. Суд, який веде справи, наприклад, про крадіжку кролика, грабіж, одночасно слухатиме податкову справу навіть без акту перевірки податкових інспекторів, в крайньому випадку, якщо повезе, призначить експертизу, за допомогою якої спробує встановити порушення податкового законодавства.
Що стосується розгляду податкових суперечок в адміністративних судах, то там, за словами пана Резникова, безперечно, працюють фахівці, що давно вже здійснюють правосуддя у сфері податкового законодавства, чітко знають, що таке податок, об'єкт і суб'єкт оподаткування, як донараховується податок, яка практика розгляду певних категорій справ… "Сумнівів в законності цих рішень в основному, як правило, немає"- відмічає юрист.
А. Різників вважає, що своєрідна "конкуренція" між юрисдикціями на сьогодні не дає платникові податків можливості почувати себе комфортно.
Він навів приклад з власної практики: у його клієнта податкова інспекція виявила порушення податкового законодавства і зробила донарахування в акті перевірки на значну суму. У цей момент за дверима вже стояли податкові міліціонери і відкривали кримінальну справу.
"Було прийнято рішення про сплату цих донарахувань для того, щоб звільнити від карної відповідальності посадовців компанії. Ми дуже переживали, що це може мати преюдиціальний характер для розгляду справи в адмінсуді. До нашого щастя, у тому числі завдяки роз'ясненням Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ), що висловився у своєму листі в 2012 р. відносно преюдиціальностісуди першої і другої інстанцій винесли позитивні ухвали на користь нашого клієнта, визнавши відповідне податкове повідомлення-рішення недійсним у зв'язку з тим, що встановлена відсутність факту несплати податків, а тому усі донарахування не нараховуються», - заявив партнер ЕПАП. Але в даному випадку гроші до держбюджету вже сплатили, в картці обліку за платником податків числиться переплата податків, і, таким чином, компанія сподівається, що надалі податкові платежі зменшуватимуть на суму цієї переплати.
В той же час питання в даному випадку досі не закрите. Податкова подала касаційну скаргу у ВАСУ. Тому зараз компанія знаходиться в підвішеному стані. При цьому, по словах А. Резникова, все ще не ризикнули направити клопотання на перегляд постанови про звільнення від карної відповідальності головного бухгалтера і директора компанії у зв'язку з тим, що були сплачені відповідні засоби, оскільки попереду ще не одна інстанція розгляду цієї суперечки.
"Таким чином, залишається в повітрі питання: що домінує: адміністративна або карна юстиція? Допустимо, на рівні ВАСУ ми отримаємо позитивне рішення, яке підтвердить рішення судів першою і другою інстанцій відносно відсутності порушення податкового законодавства з боку нашого клієнта- платника-юрособи. В той же час якщо була б постанова ВАСУ, в якій би говорилося, що вирок має преюдиціальне значення у кримінальній справі тільки стосовно факту і участі самої особи і наміру цієї особи в цій конкретній справі… Але правові позиції, правові виводи для ВАСУ значення не мають ніякого згідно із згаданим листом. А розгляд якого із справ буде домінуючим за обставинами, що знову відкрилися? Маючи позитивне рішення ВАСУ, можна переглядати і відміняти постанову про звільнення від карної відповідальності, оскільки нема за що карати або навпаки"? - міркує А. Різників.
В той же час він заявив, що сподівається на надання роз'яснення відносно того, що все-таки домінантою має бути податкова перевірка, отримання відповідного акту перевірки, а потім податкового повідомлення-рішення, після чого можна піднімати питання про відкриття кримінальної справи.
"Ні для кого не є новиною, що ст. 86.9 Податкового кодексу України (далі - НК) небагато зарегулювала це питання - відмічає суддя Вищого адміністративного суду України Антон Лосев. - На жаль, з 4 січня 2013 р. цей пункт викладений в новій редакції".
Якщо звернутися до змісту ст. 86.9 НК, то раніше у разі проведення перевірки платника податків в порядку ОРД або по постановах розшукових органів за результатами перевірки податковою ніякі рішення не приймалися, а матеріали передавалися на розгляд відповідним органам. "У новій редакції - тільки якщо кримінальна справа порушена відносно платника, перевірка якого проводиться, і тільки у справах по ухиленню від сплати податків", - відмічає суддя.
За його словами, раніше платники, що зверталися до суду з позовом про визнання незаконними, недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих в цій ситуації, мали великий козир. Посилаючись на ст. 86.9 НК, вони відстоювали позицію, що в даному випадку порушуючи порядок, передбаченого НК, були прийняті акти індивідуального характеру, і суди погоджувалися з цим. "Зараз дійсно не приймаються податкові повідомлення-рішення, і це ще одна "дубиночка", якою фіскальні органи вирішують питання наповнення бюджету"- вважає А. Лосев.
В той же час суддя порушив ще одне важливе питання, що стосується реєстрації податкових накладних.
Ст. 201.10 НК передбачена обов'язок не лише видати покупцеві податкову накладну, але і зареєструвати її в єдиному державному реєстрі. У разі відсутності такого факту покупець не має права оформляти податковий кредит. Якщо останній сформований по незареєстрованій податковій накладній, то такий податковий кредит вважається незаконним.
В той же час А. Лосев відмічає, що якщо після відправки податкової накладної на реєстрацію у відповідь не приходить повідомлення, зареєстрована вона або ні, то у такому разі вважається, що податкова накладна зареєстрована і прийнята. Але, за словами судді, практика пістрявить такими моментами, особливо якщо суми великі, коли відповідь приходить не відразу, а через певний час, і в нім говориться, що податкова накладна не зареєстрована, наприклад, із-за невідповідності вказаної в ній адреси адресі в ЕГРПУО.
По словах А. Лосева, з цього питання ВАСУ готує інформаційний лист. В даному випадку позиція ВАСУ зводиться до того, що суд має право вийти за межі позовних вимог і захистити права платників шляхом проголошення рішення, яким він визнає ці дії податкових органів неправомірними, а податкову накладну - зареєстрованою датою її первинної подачі.
Суддя Верховного Суду України (далі - ВСУ) Микола Гусак в ході Податкового форуму розповів про важливі моменти практики розгляду податкових суперечок ВСУ. Так, обговорювалося питання, чи міняється обов'язок учасника цивільно-правових стосунків, зокрема, що виникають за договором оренди комунальної власності, відносно сплати орендних платежів після внесення змін до розміру податку на землю законом в поточному році.
ВСУ дав відповідь: зміна ставок податку на землю автоматично не впливає і не призводить до зміни податкового зобов'язання або зобов'язання по сплаті як публічного зобов'язання.
На думку Н. Гусака, договір оренди землі є інститутом цивільно-правовим з такими властивими йому ознаками, як свобода, обов'язковість виконання сторонами і т. п. "Суб'єкт владних повноважень, що не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції відносно втручання в стосунки, але має право контролювати порядок виконання договору і відповідність договору чинному законодавству України, зокрема, запевнятися, що такі умови не суперечать інтересам суспільства, закону. Якщо договір пов'язаний із сплатою податку і, як вважає суб'єкт владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній за допомогою відповідних заходів уповноважений відновити публічний порядок", - відмічає суддя ВСУ.
Таким чином, Н. Гусак звертає увагу на те, що зміна розміру земельного податку згідно із Законом від 03.06.2008 р. № 309 служить підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі між його учасниками і не спричиняє за собою автоматичну зміну умов договору, а відповідно, і донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання по орендній платі із застосуванням штрафних санкцій і додаткового повідомлення-рішення.
Суддя Гусак також вказав на ще одну важливу проблему. За його словами, десятки тисяч громадян України постраждали від того, що держава неправильно розтлумачила закон, законні права. Так, анулюється реєстрація купленого на вторинному ринку автомобіля, ввезеного на митну територію України з певними порушеннями і зареєстрованого за 3 - 4 особою на території України. Часто буває, що при ввезенні авто на митну територію України посадовцями допускається зловживання, внаслідок чого вони фактично втрачають право на управління своєю власністю шляхом анулювання реєстрації або її відміни. Такі випадки зустрічаються по усій території України.
Основою такого регулювання є постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів".
По словах Н. Гусака, на найближчому судовому засіданні 1 жовтня 2013 р. ВСУ повинен розв'язати цю проблему і сказати, що діяти так, як це робить владу, не можна. "Але це може породити масу різних цивільних позовів про відшкодування збитку у зв'язку з тим, що незаконно були вилучені автомобілі" - відмічає суддя.
Ще одна важлива проблема, на думку Н. Гусака, виходить з колізії, що виникла в нормативних актах, що встановлюють відповідальність за незаповнення книги обліку розрахункових операцій. Так, відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України тільки законами визначаються види відповідальності і склад правопорушення. В той же час завершальні положення Конституції передбачають, що з моменту її набуття чинності усі закони і інші нормативно-правові акти є діючими, якщо не суперечать Конституції. "А раз так, не може встановлюватися неконституційний спосіб відповідальності і прописуватися склад правопорушення. На сьогодні в Україні і ВСУ продовжує застосовуватися вказана відповідальність, зокрема, на підставі Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню звернення готівки", - говорить суддя ВСУ.
За його словами, не дивлячись на те, що Указ прийнятий в 1995 р., деякі говорять, що він був прийнятий у момент дії Конституційного договору, а відповідно, в нього як в закон вже вносилися зміни в 2001 р. В той же час, як заявляє Н. Гусак, паралельно діє Закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".
"Мені здається, що ці нормативно-правові акти хоч і різної ваги, але регулюють одинпредметні стосунки. Відповідальність, передбачена в Указі Президента, і відповідальність, передбачена в Законі, - відповідальність за одно і те ж, але виписана по-різному. На сьогодні склади правопорушень, вказані в актах перевірки податкових інспекцій, - це десятки тисяч справ по Україні і велике навантаження на судову систему" - відмічає суддя ВСУ.
За незаповнення книги обліку розрахункових операцій Закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" передбачає відповідальність: за перше правопорушення впродовж року - 1 гривна, за друге - 100 %, за третє правопорушення - п'ятикратний розмір. Згаданий Указ Президента встановлює відразу п'ятикратний розмір штрафних санкцій. Податківці, звичайно ж, застосовують президентський Указ.
Як бачимо, колізій в податковому законодавстві багато, відповідно, кількість податкових суперечок росте.
