У рамках заходу Віктор Муравьев, завідувач кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, висловив власне бачення перспектив і проблем угоди про асоціацію України і ЄС. За його словами, підписання угоди про асоціацію з ЄС, складовою якої є зона вільної торгівлі, означатиме перехід до першої стадії інтеграції держави в Європейський Союз.
У засновницьких договорах про Європейський союз правова концепція асоціації знайшла своє відображення в ст. 217 Договорів про функціонування ЄС. У ній говориться: "Союз може укладати з однією або декількома третіми країнами або міжнародними організаціями угоди про створення асоціації, які передбачають взаємні права і обов'язки, спільні дії і особливості процедури". Ця характерна особливість угод про асоціацію може свідчити про те, що кожне з таких угод повинне створювати хоч би мінімальну інституціональну структуру, хоча на практиці інститути створюються і у рамках угод про торгівлю. Сторони угоди повинні заснувати у рамках асоціації відповідні органи, здатні забезпечити прийняття асоційованими країнами і Союзом загальних рішень і, тим самим, ефективно керувати асоціацією.
Спільні рішення органів асоціації приймаються з метою імплементації і подальшого розвитку угоди про асоціацію.
У ст. 217 Договорів про функціонування ЄС не встановлено яких-небудь вимог до угод про асоціацію. У ній просто говориться про те, що асоціація передбачає "взаємні права і обов'язки". Цим підкреслюється, що спільною метою будь-якої асоціації з ЄС є створення правових рамок для привілейованих стосунків без визначення чітких правил відносно можливості змісту таких стосунків.
До якоїсь міри ця проблема була заповнена рішенням Суду ЄС, який встановив мінімальні і максимальні стандарти відносно змісту угод об асоціацію. Згідно цією вимогою угода про асоціацію повинна хоч би до якоїсь міри вести до участі третіх країн або міжнародних організацій в системі Євросоюзу.
На думку В. Муравьева, саме це рішення суду ЄС сприяло тому, що Угода про асоціацію України і ЄС більше поглиблена і розширена, чим аналогічні угоди з іншими країнами.
В той же час, угода про асоціацію України і ЄС повинна стати "піонерською" серед країн Східного партнерства (Україна, Білорусь, Вірменія, Молдова, Грузія, Азербайджан). На підставі угоди з Україною ЄС готуватиме угоди з іншими країнами Східного партнерства.
В той же час В. Мурашок визнав, що Угода про асоціацію з ЄС і Митний союз з Російською федерацією - не сумісні.
Експерт звернув увагу, що Угоду про асоціацію України і ЄС не передбачає членство в Євросоюзі і Україна не підписує засновницьких документів ЄС.
В той же час, підписуючи Угоду про асоціацію Україна не відмовляється від якихось своїх повноважень на користь ЄС або інших держав.
Угоду про асоціацію України і ЄС передбачає створення Зони вільної торгівлі. У документі вказується, що відкриття ринків буде поступовим. Спочатку відкриється ринок ЄС для України, а через 10 років з моменту підписання відкриється ринок України для ЄС.
Що стосується особливостей застосування законодавства і рішень органів ЄС після підписання Угоди про асоціацію України і ЄС, В. Мурашок відмічає, що рішення Ради асоціації прийматимуться на основі консенсусу. ЄС і Україна визначать, яким чином вони будуть реалізовані.
На думку експерта, підписання угоди між Україною і ЄС про асоціацію, яке передбачає створення поглибленої Зони вільної торгівлі дозволить Україні активно інтегруватися у внутрішній ринок ЄС.
Важливо відмітити, що у рамках заходу висловлювалися про асоціацію України і ЄС тільки з позитивного боку. Ніяких сумнівів відносно необхідності підписання нашою країною цього документу не висловлювалися.
