У ВАСУ обговорили спілкування зі ЗМІ і комунікацію з населенням

28 серпня 2013 р. у Вищому адміністративному суді України (далі - ВАСУ) у рамках проекту Twinning "Підвищення ефективності і якості управління адміністративних судів в Україні" відбувся круглий стіл для журналістів і прес-секретарів адміністративних судів на тему "Методи спілкування зі ЗМІ".

Суддя Верховного адміністративного суду Литви Виргилиус Валанчус відмітив, що чим більше він розмовляв з суддями у рамках згаданого проекту, тим більше розумів, що помалу приходить сприйняття до суддів того, що і вони повинні спілкуватися зі ЗМІ.

При цьому фахівець після зв'язків з громадськістю Національної судової адміністрації Швеції Йеспер Ніцше звернув увагу на те, що незважаючи на відмінності судових систем України і Швеції, все ж між ними є і загальні риси, наприклад, те, що звичайні люди інформацію про суди в основному отримують зі ЗМІ. Аналізуючи ситуацію з доступом громадян до судів, він відмітив, що в Швеції вже традиційно існує прозорість діяльності судової системи, у рамках якої будь-яка людина може прийти до суду і отримати судове рішення, ознайомитися з матеріалами справи. Але шведи рідко користуються цією можливістю.

В той же час прес-секретар ВАСУ Марія Швенько відмітила, що в Україні знайомитися з матеріалами справи можуть тільки його сторони, а якщо рішення у справі прийняте, то його можна знайти в Єдиному реєстрі судових рішень, який є публічним.

Що стосується спілкування судів з суспільством не лише через журналістів, то із цього приводу представник Донецького окружного адміністративного суду Ольга Заика відмітила, що окрім спілкування зі ЗМІ суд активно використовує власний веб-сайт. За її словами, завдяки сайту набагато більше населення, чим очікувалося, цікавиться роботою суду.

Представник Харківського окружного адміністративного суду Остапенко Ельвіра також відмітила, що окрім сайту в її суді діє науково-просвітницький проект, щось подібне до дня відкритих дверей, коли до суду приходять студенти і школярі, для яких здійснюється презентація діяльності адміністративної системи країни і діяльність окружного адмінсуду. Також вона відмітила, що судді Харківського окружного адмінсуду здійснювали поїздки по школах м. Харкова і області і розповідали про діяльність судової системи, проводили так звані виїзні уроки права. Також, по словах М. Швенько, мають попит запити від громадян. Вона відмітила, що існує категорія громадян, які цікавляться сферами діяльності суду і присилають письмові запити, на які вирушають письмові відповіді.

У рамках проекту Twinning європейські експерти склали рекомендації для ВАСУ і українських адміністративних судів відносно того, як співпрацювати зі ЗМІ і вести комунікацію з населенням. Зокрема, кажучи про прес-релізи судів, експерти проекту Twinning відмічають, що їх необхідно писати доступною для широкої аудиторії мовою без використання суто юридичних термінів.

Що стосується підвищення довіри до українських судів, то європейські експерти відмітили, що в цілому зусилля із створення довіри до судів, звичайно, зводяться до того, щоб рішення суперечок підтримувало високі однакові стандарти. "Окрім професійних стандартів важливо також, щоб діяльність в суді підтримувала високі стандарти з точки зору громадян, які вступають в контакт з ним. Хоча, кажучи спрощено, професійні стандарти залежать від знань і навичок суддів і працівників апарату, громадяни розглядають стандарти з точки зору відношення, цінностей і підходу цих суддів і працівників апарату" - відзначається в рекомендаціях.

Європейські експерти вважають, що судді повинні заохочуватися в наданні допомоги прес-секретарям судів по підготовці короткої інформації про змістовні, складні судові рішення, які можуть представляти інтерес для широкої громадськості.
На обговоренні, проведеному з суддями у ВАСУ, експерти дійшли висновку, що для системи адміністративного судочинства України більшою мірою підходить модель Литви і інших країн - членів ЄС, коли прес-секретар (чи радник по комунікаціях) проявляє ініціативу шляхом контакту з суддями і помічниками суддів. Останні повинні надавати усю відповідну необхідну інформацію, що стосується прийнятого судового рішення. "Прес-секретарі "перекладають" юридичну мову на зрозуміліший для широкої громадськості і подають відповідну інформацію для публічного доступу. Безумовно, суддя, яким було винесено відповідну судову ухвалу, або іншу відповідальну особу, - представник суду завжди повинен перевіряти достовірність інформації, підготовленої для публічного представлення", - говориться у виводах представників проекту Twinning.

Також експерти дотримуються думки, що оголошення виключно резолютивної частини судових рішень може іноді призводити до створення ситуацій в адмінсудах України, коли судове рішення є прийнятим, але впродовж певного часу мотиваційна частина не оголошується. "Це підтримує у широкої громадськості високий рівень очікувань і припущень, якими можуть бути правові підстави цього рішення. Зацікавлені сторони можуть миттєво узяти на себе ініціативу по заповненню інформаційних пропусків і їх інтерпретації не завжди можуть бути обгрунтованими. Раптове обгрунтування, яке потім буде надано судом, може вже не покрити тих негативних інформаційних наслідків і згубні наслідки не будуть виправлені", - відзначається у виводах представників проекту Twinning.

Таким чином, експерти рекомендують переглянути поняття безперервності судового розгляду, а також поняття про конфіденційність обговорень (в тому сенсі, що судді можуть працювати одночасно над іншими судовими справами, навіть якщо повне рішення у першій справі ще не було проголошене) і внести відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

По відношенню того, що українські судді не коментують справи, які розглядають самі, а також рішення своїх колег, виявляється, що така практика існує і у більшості країн Європейського Союзу. У цьому регіоні інформацію про прийняті судові рішення судді, як правило, залишають для представлення прес-секретарями.

У Україні відповідно до Кодексу професійної етики судді забороняється робити публічні заяви або коментарі відносно справ, що знаходяться у виробництві суду, а також говориться про те, що суддю не слід ставити під сумнів судові рішення, що набрали законної сили.

Більшість європейських країн рахують виступи окремих суддів в ЗМІ ситуаціями, що представляють певний ризик. Судді обмежені у висловлюванні власної думки, а також сдержаны при наданні коментарів відносно майбутніх судових рішень. Вважається, що суддя, який має суб'єктивний підхід і демонструє прихильність до однієї із сторін, може бути звинувачений в чиненні впливу на результати судового розгляду справи.