6 серпня 2013 р. у рамках Літньої школи арбітражу відбулася зустріч з головою Міжнародного комерційного арбітражного суду (далі - МКАС) при ТВП України Миколою Селивоном. Виступаючи перед студентами, глава МКАС почав з історії. "Так склалося, що при утворенні нашого інституту співпали дуже позитивні об'єктивні і суб'єктивні обставини"- відмітив Н. Селивон.
До об'єктивних він відніс надання права на заняття зовнішньоекономічною діяльністю усім суб'єктам підприємництва після того, як 16 квітня 1991 р. був прийнятий Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність". У зв'язку з цим почали виникати спори між сторонами зовнішньоекономічних договорів. По словах Н. Селивона, передбачаючи це, Верховна Рада Української РСР Постановою про порядок введення в дію вищезгаданого Закону рекомендувала Торгово-промисловій палаті України утворити зовнішньоекономічний суд. Глава МКАС також нагадав, що ще в 60-х роках минулого століття Україна ратифікувала дві основні конвенції по міжнародному арбітражу: Конвенцію 1958 р. "Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень" і Європейську конвенцію про зовнішньоторговельний арбітраж.
Н. Селивон звернув увагу на активну роль Комісії ООН по міжнародній торгівлі (ЮНСИТРАЛ), яка прийняла на своєму засіданні Типовий закон ЮНСИТРАЛ "Про міжнародний торговий арбітраж"а ООН рекомендувала державам імплементувати норми цього Закону в їх національне законодавство.
"У 1991 р. в Україні ніхто не знав, що таке арбітраж. З одного боку, це було погано, а з іншої - добре, - вважає Н. Селивон. - Коли ніхто нічого не знав, можна було ліпити усе, що завгодно".
За його словами, оскільки позитивним був суб'єктивний чинник - рішенням президії ТВП 10 червня 1992 р. був утворений МКАС і доручено розробити його регламент. У серпні першим головою МКАС призначили Ігоря Побирченко.
Н. Селивон відмітив, що саме завдяки першому голові МКАС, його інтелекту і мужності фронтовика (він пройшов з 1941 по 1945 р. р.) Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Міжнародний комерційний арбітраж". "У законі відтворений типовий закон ЮНСИТРАЛ і це рятує нас на протязі майже 20 років" - сказав діючий глава МКАС.
Важливі обставини
Аналізуючи практичні особливості діяльності МКАС, Н. Селивон відмітив, що зараз виникла проблема з тим, як розглядається клопотання про оскарження рішень арбітражу в суді. "Шевченківський районний суд м. Києва застосовує той процес, який виписаний для оскарження рішень внутрішнім третейським судом" - повідомив він, помітивши, що мають бути різні процедури. "Ми усі зараз думаємо про те, як це вирішити"- сказав глава МКАС.
Також він звернув увагу на те, що 3 березня 2011 р. для правової регламентації діяльності арбітражу в Хозяйственный процессуальный кодекс України і Гражданский процесуальний кодекс України були внесені зміни, в розробці яких брав участь Н. Селивон. "Окрім цього є і внутрішні акти, регламенти і положення про арбітражні збори і витрати, які в принципі відповідають усім світовим стандартам"- повідомив він.
Глава МКА акцентував і на тому, що в Законі "Про міжнародне приватне право" виписана дуже істотна норма - автономія волі, що полягає в тому, що сторони можуть самі вибирати систему права. "Я займаю позицію, хоча цього в законах і кодексах немає, але йдеться не лише про вибір національного права - права країни, але і наднаціонального - лекс меркатория, - заявив він і додав: - Як відомо, ці наднаціональні норми застосовуються не лише тоді, коли про це домовилися самі сторони, але і при винесенні певних ухвал ми користуємося новелами, які виписані в цих принципах".
Наприклад, дуже часто арбітражна обмовка в зовнішньоекономічних договорах виписана на двох мовах. Але не написано, яка мова має перевагу. Часто буває, що арбітражні обмовки на різних мовах відрізняються один від одного. В даному випадку глава МКАС користується правилом УНИДРУА, яке свідчить, що перевагу має та редакція, яка готувалася першою.
По словах Н. Селивона, зараз уся світова арбітражна громадськість стурбована проблемою неупередженості і об'єктивності арбітрів. "У нас, по-моєму, єдиних у світі закритий список арбітрів. Теорія арбітражу говорить про те, що сторона може обрати будь-якого громадянина, незалежно від громадянства і національності, арбітром, який повинен мати певну кваліфікацію, встановлену самими сторонами" - відмітив глава МКАС. У рекомендаційному списку МКАС при ТВП України - 81 людина. З них 41 - іноземні фахівці з 24 країн світу. У більшості арбітражів є так званий рекомендаційний список арбітрів, проте сторони суперечки можуть призначити в якості арбітра і особу, яка не входить в цей список. Через те, що в МКАС при ТВП України список арбітрів закритий, нікого не із списку призначити арбітром не можна.
"Основа успіху і авторитету арбітражу - це, передусім, арбітри", - вважає Н. Селивон.
Він стверджує, що зазвичай, якщо можна піти від рекомендаційного списку арбітрів, сторона призначає арбітром людини, якого вона знає, інтуїтивно вважаючи, що ця людина виконуватиме функції адвоката. Але в законі передбачено, що арбітр не є представником сторони і її адвокатом. Це незалежна людина.
"Зараз йде зворотний процес від права сторін на призначення арбітрів. Все більше арбітражні інститути намагаються піти від цього принципу- відмічає Н. Селивон. - Тенденція світова така, що усі намагаються посилити порядок і процедуру призначення, обрання складу арбітражу. Поставити його під контроль арбітражних інститутів".
В той же час Н. Селивон вказав, що успіх арбітражу залежить від його взаємодії з судовою системою. З одного боку, державні суди повинні сприяти арбітражу, а з іншої - контролювати арбітраж шляхом прийняття визначення про відміну арбітражного рішення (у разі спростування рішення арбітражу) і примусового виконання.
"У 1999 році Пленум Верховного Суду України видав дивовижно глибоку постанову, яка зіграла позитивну роль в становленні арбітражу" - сказав глава МКАС. Йдеться про постанові "Про практику розгляду судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів і арбітражів і про відміну рішень, винесених в порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України".
У одному з пунктів цієї постанови ВСУ передбачив, що в арбітражній обмовці має бути вказаний конкретно арбітражний інститут, який розглядає суперечку. "Ось це я рахую неправильно", - заявив Н. Селивон. За його словами, українські суб'єкти підприємництва за наполяганням зарубіжних контрагентів погоджуються на арбітражні обмовки арбітражних інститутів, в яких взагалі арбітражний орган не вказаний. Наприклад: "Суперечка розглядається відповідно до регламенту Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати". "Для наших судів при такій арбітражній обмовці відміняються рішення арбітражу. Це принципово неправильно" - вважає Н. Селивон. У Європейській конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж є норма про те, що сторони можуть визначити розгляд суперечки в інституційному арбітражі. У такому разі суперечка розглядається відповідно до регламенту цього суду. А якщо вказаний регламент конкретного суду, то суперечка повинна розглядатися в цьому суді. "Але, на жаль, наші суди думають по-іншому у зв'язку із згаданою постановою ВСУ"- скаржиться глава МКАС.
Але серед позитивних тенденцій розвитку українського арбітражу Н. Селивон вказав те, що в справах, даних МКАС, стали брати участь представники "дуже шанованих і компетентних юридичних фірм України". Також збільшується кількість даних суперечок між іноземними підприємствами, серед яких немає української сторони.
