Документ тижня : наказ Миндоходов про впровадження електронних податкових перевірок

3 червня 2013 р. наказом № 143 Миндоходов нарешті ухвалило дуже важливий податковий документ, що визначає нормативне врегулювання анонсованих раніше ініціатив по впровадженню процедури проведення електронних податкових перевірок, - Порядок представлення платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки і ухвалення рішення територіальним органом Міністерства про проведення такої перевірки (детальніше про нововведення читайте в новинах ЮРЛИГИ "Миндоходов планує введення електронних дистанційних перевірок", "Бродський погоджував порядок подачі платником податків заяви на проведення електронної перевірки" і "З 1 січня 2014 року Миндоходов почне проводити електронні перевірки").

Документ, зокрема, регламентує процедуру ухвалення рішення територіальним органом Миндоходов про проведення електронної перевірки і затверджує форму такого рішення, а також встановлює нормативні вимоги до заяви про проведення електронної перевірки (по затвердженій формі) і порядку його представлення.

Відмітимо, що нормативні положення Порядку передбачають законодавчу процедуру, згідно якої платник податків може звернутися в податкову з відповідною заявою про проведення електронної податкової перевірки. Податкова служба, у свою чергу, розглянувши таку заяву, інформує про можливість/неможливості здійснення подібних законодавчих заходів.

При цьому згідно з нормами Порядку предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати передбачених НК податків і зборів, а також дотримання валютного і іншого законодавства, контроль над яким покладений на відповідні органи. Такі прогресивні нововведення застосовуватимуться поетапно починаючи з 1 січня 2013 р.

"Ідея електронних перевірок - один з перших кроків на шляху по переорієнтації діяльності податкових органів з суто фіскальною в сервісну, тобто в те, чим повинні займатися податкові органи в правовій державі, - забезпеченням високого рівня сервісу платникам" податків- вважає юрист АТ "ЮФ "Василь Кисиль і партнери" Тетяна Мацюк.

Відмітимо також, що впровадження такої нової податкової процедури викликане необхідністю виконання приписів Закону № 5503 - VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно перегляду ставок деяких податків і зборів" від 20.11.2012 р.

"Електронна перевірка як вид податкової документальної перевірки суб'єктам господарювання була представлена ще на початку 2013 р., коли з набуттям чинності Закону № 5503 - VI набули чинності зміни до ст. 75 "Видів перевірок" НК"- нагадує консультант по податках і зборах ЮФ ILF Надія Ильяшова. Також юрист означає, що про електронні перевірки Миндоходов говорить, що така перевірка у платників податків повинна асоціюватися із звичайною аудиторською перевіркою господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Крім того, на думку Н. Ильяшовой, наказ Миндоходов № 143 призначений для впорядковування процесу подачі платником податків заяви на проведення електронної перевірки з визначенням чіткого переліку підстав для проведення або відмови в проведенні відповідної перевірки структурними підрозділами Міністерства.

У свою чергу, юрист юридичної фірми "Лавринович і Партнери" Дмитро Савчук нагадує, що згідно з цими змінами електронною перевіркою вважається документальна невиїзна позапланова перевірка, що проводиться на підставі заяви платника податків з незначним рівнем ризику (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 НК України).

Тут слід зазначити, що відповідно до загальних станів Порядку документальні невиїзні позапланові електронні перевірки платників податків на практиці вводитимуться поступово. Так, пан Савчук звертає увагу на те, що скористатися такою опцією як електронні перевірки відразу зможуть не усі платники податків. Наприклад, упрощенцы мають право замовляти електронні перевірки з 01.01.2014 р., суб'єкти малого і середнього бізнесу - з 01.01.2015 р., інші платники податків - з 01.01.2016 р. (п. 16 підрозділу 10 Перехідних положень НК).

Згідно з Порядком електронна перевірка проводиться на підставі заяви платника податків з незначною мірою ризику, встановленою відповідно до п. 77.2 ст. 77 гл. 8 разд. II НК, про проведення електронної перевірки, що подається по передбаченій документом формі.

Окремі вимоги Порядок встановлює і до оформлення такої заяви. Так, в заяві, що подається не пізніше чим за 10 календарних днів до передбачуваного початку проведення електронної перевіркиокрім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку вказується інформація про:

- податкових періодах госпдіяльності, що підлягають електронній перевірці;

- системі оподаткування;

- переліку податків, що підлягають перевірці;

- веденні в електронному вигляді бухобліку, зокрема, первинних документів;

- наданні разом із заявою документів, пов'язаних з численням і сплатою податків і зборів, у відповідному форматі;

- способі надання документів (по електронній пошті або на носії інформації).

До цієї заяви, згідно з Порядком, також додаються відповідні електронні підтверджувальні документи. Крім того, у такому разі орган податкової служби має право зажадати від платника податків надання завірених паперових копій документів, що стосуються предмета проведення перевірки.

Так, електронна перевірка може бути здійснена за визначені платником періоди, які не перевірялися планово або позапланово, і за наявності відповідної отчнетности. Такий податковий період не може складати менш одного базового податкового (звітного) періоду по певному податку (збору).

"Не надати вказану інформацію платник податків не може, оскільки це спричинить відмову податкового органу від проведення електронної перевірки - інформує консультант по податках і зборах ЮФ ILF. - Ненадання документів не є єдиною причиною для прийняття податковим органом рішення про непроведення перевірки. Зокрема, вказівка платником податків в заяві про проведення електронної перевірки податкового періоду, який вже перевірявся податковим органом, також служить причиною відмови".

Після дотримання усіх законних нюансів і подачі платником податків повного пакету документації для проведення електронної перевірки активний етап участі суб'єктів правовідносин, що перевіряються, закінчується. Далі справа вже за діями податкового органу. Рішення про проведення/непроведенні документальної невиїзної позапланової електронної перевірки приймається керівником територіального органу Миндоходов, в якого платником податків подана заява, впродовж 10 календарних днів з дня отримання такої заяви. Рішення про проведення/непроведення електронної перевірки спрямовується платникові податків у визначеному ст. 42 гл. 2 разд. II НК порядку не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття.

У разі схвалення заяви платника податків і "позитивного" прийняття податкової усіх необхідних заходів по здійсненню електронної перевірки, відповідно до п. 86.11 ст. 86 НК, за результатами процедури складається довідка, в якій фіксуються результати перевірки.

За твердженням Надії Ильяшовой, з точки зору податкового органу ця вимога є цілком обгрунтованою (навіщо перевіряти двічі?), а з точки зору платника податків - дещо "образливим", оскільки за бажання суб'єкт підприємництва не зможе за допомогою електронної перевірки (т. е. аудиторською, як позиціонує цю перевірку Миндоходов) перевірити ще раз правильність результатів проведення документальних планових або позапланових податкових перевірок.

У свою чергу, Д. Савчук переконаний в тому, що головною перевагою проведення електронної перевірки є те, що по її підсумках платник податків отримує довідку про відсутність або наявність порушень податкового законодавства. "Тобто у платника податків з'являється можливість переконатися, що він веде податковий облік згідно з вимогами НК (у разі невиявлення порушень), або самостійно виправити виявлені електронною перевіркою помилки (у порядку, передбаченому ст. 50 НК) і у такий спосіб уникнути донарахувань з боку перевіряючого органу. Крім того, після отримання довідки про підсумки проведеної електронної перевірки у платника податків є право подати заперечення на результати перевірки, вказані в довідці, і, імовірно, відстояти свою правоту" - запевняє юрист ЮФ "Лавринович і Партнери".

Правда, пана Савчука дивують деякі спірні питання проведення електронних перевірок. Так, згідно з НК і нормами Порядку електронну перевірку може ініціювати тільки платник податків з низьким рівнем ризику. Юристові не зрозуміло, чому інші платники податків, наприклад з середнім рівнем ризику, не можуть заздалегідь перевірити правильність ведення ними податкового обліку. "Негативним моментом є також те, що Порядок не містить вичерпного переліку підстав для відмови в проведенні електронної перевірки, отже, можливий суб'єктивний підхід при ухваленні рішення" - резюмує Д. Савчук.

Відповідаючи на питання про можливі наслідки дії даного Порядку, юристи всі як один говорять про декілька позитивних моментів.

Як стверджує пані Ильяшова, згідно з прогнозами Миндоходов введення такого сервісу як електронна перевірка повинні підвищити не лише якість і ефективність податкового аудиту, але і значно понизити адміністративне навантаження на платників податків. З введенням дистанційної електронної перевірки Міністерство планує значно скоротити час на проведення аудиту і адміністративні витрати як для бізнесу, так і для держави. "Загалом варто відмітити позитивні наслідки як від появи електронних перевірок в цілому, так і від набуття чинності наказу Миндоходов № 143 зокрема, оскільки можливість проведення аудиту для платників податків дуже важлива, а скажемо відверто, не усі суб'єкти підприємництва фінансово можуть дозволити собі проведення незалежного аудиту експертами у своїй галузі" - відмічає консультант по податках і зборах ЮФ ILF.

Крім того, Дмитро Савчук інформує про те, що слід пам'ятати, що процедура такої електронної перевірки - це досить витратний процеснаприклад, для фізосіб-підприємців і малого бізнесу. "Для проведення електронної перевірки платник податків повинен вести звітність і документообіг в електронному вигляді (для якого знадобиться технічне устаткування, спеціальне програмне забезпечення і т. д.), а також мати належним чином зареєстрований електронний підпис. І головне - електронна перевірка зобов'язує. Якщо за результатами електронної перевірки були виявлені порушення і платник податків не надав уточнюючий розрахунок упродовж 20 робочих днів після отримання довідки про підсумки електронної перевірки, контролюючий орган має право на проведення звичайної позапланової перевірки відповідного періоду"- вважає юрист.

Д. Савчук резюмує, що в цілому електронні перевірки - це ще один крок на шляху до задекларованого урядом спрощення адміністрування податків. "Але оскільки електронні перевірки - це право платника податків, а не його обов'язок, тільки практика дасть відповідь на питання, як це право платника податків буде реалізовано"- упевнений пан Савчук.

У свою чергу, Т. Мацюк відмічає: "Немає межі досконалості, але в цілому, на наш погляд, Порядок дає чітке уявлення про алгоритм реалізації права платника податків на електронну перевірку. Насторожує те, що перелік підстав, по яких в проведенні перевірки може бути відмовлено, не вичерпний. На нашу думку, це може привести до необгрунтованих відмов в проведенні електронних перевірок".

По словах Н. Ильяшовой, при подачі заяви на проведення електронної перевірки суб'єктам підприємництва варто пам'ятати, що результати електронної перевірки, як і будь-якої іншої податкової перевірки, можуть стати причиною нарахування штрафних санкцій з боку податкового органу. "Зважуючи усе "за і проти" і враховуючи риски виникнення податкових наслідків для контрагентів, бажання пройти податкову перевірку, навіть якщо вона дистанційна, виникне не у багатьох" - підсумовує податковий консультант.

Враховуючи усі вищевідзначені положення документу і думки експертів із цього приводу, ЮРЛИГА рекомендує бути уважними відносно своїх податкових прав і їх правильного використання відповідно до чинного податкового законодавства.