У Україні юридична практика сформувала певні нормативні рамки регламентації комерційних транзакцій, які здійснюються за допомогою електронного обміну даними і інших засобів комунікації і відносяться до сфери електронній комерції. Проте правове регулювання електронної форми бізнесу носить фрагментарний характер. На сьогодні в Україні не існує спеціального закону, який би системно регулював стосунки учасників ринку електронної комерції.
Тому дев'ять нардепів з різних фракцій, серед яких Оксана Проданий, Ольга Белькова, Андрій Шевченко, і навіть Олексій Азаров, подали у ВР законопроект № 2306а з метою систематизувати чинне законодавство України у сфері електронної комерції і забезпечити правовий порядок дистанційного укладення і виконання угод із застосуванням електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій.
У Законі про електронну комерцію прелагается визначити загальні принципи функціонування електронної комерції в Україні, суб'єктів у сфері електронної комерції і їх правовий статус. Встановлюється додатковий правовий захист споживачів у сфері електронної комерції.
Також регламентується порядок укладення угод у сфері електронної комерції - умови, форму, обов'язкову інформацію, яка має бути надана споживачам до укладення оборудки; платежі; норми про захист персональних даних і про зберігання електронних документів; час і місце відправки і отримання електронного повідомлення (документу). Згідно з проектом, встановлюються і правила вирішення суперечок і відповідальність у сфері електронної комерції.
У зв'язку з новими нормами пропонується внести відповідні зміни і до деяких інших законів. Наприклад, в ст.205 ГК (Форма угоди) вказати, що угода може здійснюватися усно або у письмовій формі (у тому числі у електронній формі).
Як запевняють автори, законопроект відповідає принципам європейського законодавства відносно електронної торгівлі, що дозволить надалі здійснювати інтеграцію економічних і правових інститутів України в європейський економічний і правовий простір.
Електронна комерція - громадські стосунки, що виникають при укладенні і виконанні угоди після постачання електронних товарів і продажу/постачання товарів, виконання робіт, надання послуг/електронних послуг і здійснення інших дій, спрямованих на отримання прибутку, створення зобов'язань з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, якщо в результаті вказаних дій у учасників таких стосунків виникають зобов'язання майнового характеру.
