23 травня 2013 р. Верховною Радою був прийнятий за основу і в цілому законопроект № 2990 відносно виконання Плану дій з лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України відносно відповідальності юридичних осіб. Закон, після підписання його Президентом, набуде чинності з 1 вересня 2014 р.
Вказаним Законом вводиться інститут застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб. Тобто, фактично, юрособа стає повноцінним учасником карного виробництва і нестиме карну відповідальність за дії, здійснені від імені і в інтересах фізичною особою. Агия Ахундова вважає, що прийнятих змін недостатньо для впровадження нового інституту карного права і необхідно внести зміни в ряд нормативних актів і концептуально змінити теорію національної карної науки.
Крім того, аналізуючи види заходів кримінально-правового характеру, які пропонується застосовувати до юрособи, можна дійти висновку, що в Україні зберігається невиправдана тенденція до криміналізації правопорушень. Приміром, враховуючи, що ліквідація і конфіскація майна юридичної особи може застосовуватися тільки при здійсненні його уповноваженим обличчям злочинів, пов'язаних з терористичною діяльністю, єдиними видом покарання для юрособи за поширеніші правопорушення (хабар, легалізація прибутків) залишається штраф. Тобто, відмічає юрист, якби законодавець пішов шляхом посилення адміністративної, а не карної відповідальності юрособ, держава досягла б тих же результатів - сплати штрафу за правопорушення.
Більше того, притягнення до адміністративної відповідальності зменшувало б риски порушення прав юрособи під час досудового розслідування. Нині неясно, яким чином здійснюватиметься досудове розслідування відносно юрособякі процесуальні заходи можуть бути застосовані до такої особи, які повноваження матимуть органи досудового слідства і як це вплине на можливість здійснення господарської діяльності підприємства і на можливість відновлення свого положення, включаючи відновлення ділової репутації, у випадках, коли буде встановлено відсутність підстав для притягнення юридичної особи до відповідальності.
|
Агия Ахундова |
Також в ухваленому Законі відсутні чіткі критерії ознакякі можуть свідчити про те, що карне правопорушення здійснене саме в інтересах юридичної особи. Отже, саме ця грань, на думку юриста, буде найбільш спірним питанням в ході розслідування подібних справ. Крім того, хоча Закон і прийнятий у виконання заходів по боротьбі з корупцією, основні суб'єкти корупційних злочинів, а саме держоргани, органи місцевого самоврядування уникають цієї відповідальності.
Враховуючи те, що карне виробництво відносно юридичної особи здійснюватиметься спільно з виробництвом по фізособі, перебування під слідством справ по юрособах не буде окремим. Отже, саме від кваліфікації рядових слідчих залежатиме перетвориться ця законодавча ініціатива в черговий інструмент дії на бізнес, або дійсно сприятиме очищенню суспільства від злочинних елементів.
Позитивною зміною, в порівнянні з проектом № 2032являється неможливість попереднього розслідування відносно юридичної особи до моменту пред'явлення повідомлення про підозру фізичній особі, а також розширення підстав для закриття карного виробництва відносно юридичної особи, а саме встановлення відсутності підстав для застосування до нього заходів кримінально-правового характеру, тобто фактично встановлення, що уповноважена фізособа не діяла від імені і в інтересах юридичної особи.
Також слід зазначити, що за день до прийняття проекту № 2990 Верховна Рада направила на підпис Президентові Закон відносно приведення законодавства у відповідність з КПКзгідно з яким в цілому ряду законів слово "злочин" було змінене на "карне правонарушние". Незважаючи на це, в Законі про карну відповідальність юрособ таке поняття як "злочин" ще залишився.
