Вищий адміністративний суд надіслав главам апеляційних адміністративних судів інформаційний лист від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13 "Відносно застосування адміністративного арешту грошових коштів".
У акті судді відмічають, що чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення админареста на майно платника податків, відмінне від грошових коштів, і арешту засобів платника податків. При цьому підстави для застосування у виді, як админареста майна, так і арешту засобів на рахунках платника податків, є універсальними і визначені пунктом 94.2 ст. 94 Податкового кодексу. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються по однакових підставах, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (відносно майна, відмінного від грошових коштів), або за рішенням суду (арешт засобів).
У листі вказано, що відсутність підстав для застосування арешту грошових коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 НК, серед підстав для застосування админареста, що входять в перелік, встановленого пунктом 94.2 ст. 94 НК (сформульованого як вичерпний), не повинно розглядатися судами, як перешкода для застосування арешту грошових коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.
Приведене суд пояснив тим, що норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 НК є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 і пункту 94.2 ст. 94 НК не заперечують за змістом один одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 НК визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і засобів платника податків. Зате підпункт 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 НК регулює інший круг громадських стосунків, а саме питання про накладення арешту виключно на засоби платника податків і інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
|
Роман Задорожний |
У свою чергу, коментуючи вказаний лист Роман Задорожнийгенеральний директор Універсальної фінансово-правової аутсорсинговой компанії "Вікторія", вважає, що ВАСУ було допущене суб'єктивне і неправомірне тлумачення прав і обов'язків податкового органу, встановлених п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі - Порядок № 1398)- в частині дотримання особливого порядку застосування арешту грошових коштів на рахунку платника податків.
Так, ВАСУ було вказане, що "звернення податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на грошові кошти по підставах, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 НК, може здійснюватися без урахування норми пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків ... ".
Юрист відмітив, що розділ 7 Близько № 1398 встановлював особливості застосування арешту грошових коштів на рахунку платника податків, а пунктом 7.3 передбачено, що для застосування арешту грошових коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинствав день ухвалення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
"Таким чином, саме п. 7.3 Близько № 1398 виключав застосування арешту грошових коштів на рахунку платника податків без ухвалення рішення податковим органом про застосування админареста майна платника податків. Окремо слід нагадати, що підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 ст. 21 НК на посадовців контролюючих органів покладений обов'язок дотримання не лише Конституціїкодексів, законів, але і інших нормативних актів. Тобто, це стосується, у тому числі, і дотримання Близько № 1398"- вважає Р. Задорожний.
Окрім цього на думку юриста курйозна ситуації полягає і в тому, що 24.04.2013 р. (тобто за 5 днів до підписання листа № 642/12/13-13) у справі № До/800/13479/13 суддя ВАСУ Острович С. Е. відмовив у відкритті касаційного виробництва за позовом податкового органу до платника податків, оскільки вирішив, що не убачається порушення судами [місцевим і апеляційним] норм матеріального і процесуального права. "У цій справі Харківський апеляційний адмінсуд залишив без задоволення апеляційну скаргу податкового органу і, враховуючи вимоги п. 7.3 Близько № 1398, посилався на відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджували б ухвалення рішення податковим органом про застосування адміністративного арешту майна платника податків"- поділився юрист.
Слід зазначити, що Р. Задорожний виявив в листі і позитив, він вважає, що ВАСУ необережно запропонував суддям місцевих і апеляційних судів при здійсненні правосуддя давати оцінку своєчасності реалізації податковим органом повноважень по підпункту 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 НК. Так, запропоновано встановити відсутність відповідного майна не загалом, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу. Він підкреслив, що саме "на момент", а не "з моменту".
Юрист пояснив свою думку, відмітивши, що при дослівному розумінні вказівки ВАСУ, у разі, якщо податковий орган не надасть доказів про відсутність майна у платника податків за станом на першу секунду 0 хв. 0 ч. 61 календарного дня з дня відправки податкової вимоги, то це приведе до відмови в задоволенні відповідного позову. Такий час - цей час відпочинку, захищений ст. 45 Конституцій. А підпункт 21.1.4 пункту 21.1 ст. 21 НК зобов'язує податкові органи не допускати порушень прав і інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законом. Таким чином, податковий орган не зможе реалізувати своє право способом іншим, чим як порушуючи права платника податків. "Проте, - це лірика" - вважає Р. Задорожний. "Слід чекати, що судді місцевих і апеляційних адміністративних судів враховуватимуть лист № 642/12/13-13 при здійсненні правосуддя. Відкидаючи безсторонність, об'єктивність і інші декларовані суддівські доброчесності" - підсумував юрист.
